Справа № 569/12720/23
Провадження № 2/369/2602/24
Іменем України
29.04.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Волчка А.Я.,
при секретарі Лоу А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 08 вересня 2018 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що було складено актовий запис № 2065 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , мотивуючи тим, що відносини в сім'ї не склалися, сімейні стосунки між ними припинені та спільне господарство сторони не ведуть. Шлюб носить лише формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, тому вважає, що примирення та збереження шлюбу є неможливим.
Від спільного подружнього життя сторони мають двох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судове засідання позивач не з'явився. При цьому, подала до суду заяву, згідно з якою просила суд проводити судовий розгляд справи за її відсутності, де також вказала, що позов підтримує та просить його задовольнити, при цьому судові витрати залишити за позивачем.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, подав до суду заяву, згідно з якою, просить суд проводити судовий розгляд справи за його відсутності, де також вказав, що проти позову не заперечує та просить його задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Так, 14.07.2023 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, надійшла до Рівненського міського суду Рівненської області.
Однак, згідно з ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01.09.2023 року цивільна справа № 569/12720/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, була скерована за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області.
У свою чергу, Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 27.09.2023 року скерував дану справу за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Так, ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А. Я. від 23.10.2024 року, вказану справу було прийнято до провадження та відкрито провадження у справі і призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 08 вересня 2018 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві, сторони 08 вересня 2018 року зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 2065.
Від спільного подружнього життя сторони мають двох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 02 серпня 2019 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві,та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 22 жовтня 2021 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
При цьому, сторони не підтримують шлюбні стосунки та не ведуть спільного господарства.
Правом на надання строку на примирення сторони не виявили бажання скористатися.
Сім'ю зберегти неможливо.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Крім того, ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З врахуванням того, що жоден з подружжя не виявив бажання примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп.
При цьому, враховуючи положення вимог ст. 141 ЦПК України та те, що позивач просив суд залишити судові витрати за позивачем, суд не вважає за необхідне стягувати їх з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 141, 258, 259, 264, 265, 268, Цивільного процесуального кодексу України,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 08 вересня 2018 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2065, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4
Суддя Андрій ВОЛЧКО