Справа № 369/9933/23
Провадження № 2/369/1515/24
Іменем України
02.02.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Волчка А. Я.,
при секретарі Лоу А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, в якому просить розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_3 , який зареєстрований 23 липня 2021 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 961, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , мотивуючи тим, що відносини в сім'ї не склалися, сімейні стосунки між ними припинені та спільне господарство сторони не ведуть. Шлюб носить лише формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, тому вважає, що примирення та збереження шлюбу є неможливим.
Від спільного подружнього життя сторони дітей не мають.
У судове засідання позивака не з'явилася. При цьому, через канцелярію суду подала заяву, згідно з якою просила суд проводити судовий розгляд справи за її відсутності, де також вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовільнити, після розірвання шлюбу змінити її прізвище на дошлюбне « ОСОБА_4 ». У своїй заяві позивачка також вказала, що не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення суду.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Причини неявки суду невідомі. Письмовий відзив до суду не надходив.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За відсутності заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом д до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023 року, вищевказаний позов надійшов до провадження судді Волчка А. Я.
У зв'язку з чим, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.06.2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, відкрито позовне провадження та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Так, під час судового розгляду судом встановлено, що 23 липня 2021 року сторони зареєстрували шлюб, про що Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зроблено актовий запис № 961 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від спільного подружнього життя сторони дітей не мають.
Правом на надання строку на примирення сторони не виявили бажання скористатися.
Сім'ю зберегти неможливо.
За змістом положень ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 статті 104 СК України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Крім того, ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ч. 1 ст. 113 СК).
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 073 грн. 60 коп.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1 073 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстрований 23 липня 2021 року у Печерському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 961, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу змінити прізвище ОСОБА_1 на дошлюбне « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 (шістдесят) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Республіки Казахстан, РНОКПП невідомо, паспортні дані невідомі, адреса останнього відомого місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Андрій ВОЛЧКО