Справа № 362/2721/24
Провадження № 2/362/1856/24
16 вересня 2024 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської селищної ради про визнання наймачем жилого приміщення та зобов'язання укласти договір,
Позивачка звернулася до суду із позовом в обгрунтування вимог якого зазначила, що її чоловіку було видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 .
Потім, її чоловік помер.
Посилаючись на викладені обставини, позивачка вважає, що на підставі статті 106 Житлового кодексу України, у зв'язку зі смертю свого чоловіка як наймача, вона має право як член сім'ї наймача вимагати визнання її наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.
У підсумку, позивачка просить визнати її наймачем вказаної квартири та зобов'язати відповідача укласти із нею договір найму зазначеної квартири (а.с. 87 - 92).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Оскільки відповідач, який отримав судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 100, 102, 103).
За хронологією подій, відповідно до наданих позивачкою письмових доказів, судом встановлено наступні фактичні обставини.
27 вересня 1994 року на ім'я ОСОБА_2 було видано ордер № 16 на квартиру АДРЕСА_1 ; при цьому на талоні до вказаного ордера міститься діагональний штамп «службова» (а.с. 63).
19 квітня 2000 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб та після одруження змінено прізвище дружини на ОСОБА_4 (позивачка у даній справі), що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 19 квітня 2000 року (а.с. 78).
21 липня 2006 року зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 21 липня 2006 року (а.с. 57).
Рішенням № 7 від 26 січня 2007 року Виконавчого комітету Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області, було виключено із числа службових квартиру АДРЕСА_1 у якій проживала сім'я ОСОБА_2 та надано квартирі статус житлової (а.с. 62).
На підставі рішення № 103 від 30 березня 2007 року Виконавчого комітету Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області, на ім'я ОСОБА_2 було видано ордер № НОМЕР_3 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 61, 65).
При цьому, суд враховує обставини зміни адміністративно-територіального поділу районів у Київській області за Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів», внаслідок чого станом на дату постановлення цього рішення суду село Данилівка розташоване в адміністративних межах Калинівської селищної територіальної громади Фастівського району Київської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 27 травня 2022 року (а.с. 60).
Відповідно до частини першої статті 106 Житлового кодексу України, на яку посилається позивачка, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача; таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
Як встановлено судом, позивачка перебувала із ОСОБА_2 в шлюбі у період часу з 19 квітня 2000 року до 21 липня 2006 року.
У вказаний період часу, до 25 січня 2007 року ОСОБА_2 користувався службовою квартирою АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 16 від 27 вересня 1994 року.
Тобто, відповідно до статті 122 Житлового кодексу України (в редакції яка діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), ордер № 16 від 27 вересня 1994 року, був саме ордером на службове жиле приміщення.
Отже, перебуваючи у шлюбі із ОСОБА_2 , позивачка як член його сім'ї користувалася квартирою яка мала статус службової.
З 26 січня 2007 року статус вказаної квартири АДРЕСА_1 змінено зі службової на житлову.
У зв'язку із цим, відповідно до статті 58 Житлового кодексу України (в редакції яка діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), з метою дотримання наведених вимог житлового законодавства, на ім'я ОСОБА_2 було видано іший ордер за № 55 вже на житлову, а не службову квартиру АДРЕСА_1 .
Тобто, відповідно до статті 58 Житлового кодексу України (в редакції яка діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), ордер № 55, був вже ордером на жиле приміщення, а не на службове жиле приміщення.
Як наслідок, станом на дату видачі на ім'я ОСОБА_2 ордеру № 55 на саме житлове приміщення, а не на службове, позивачка вже не була членом сім'ї ОСОБА_2 , оскільки в липні 2006 року зареєстровано розірвання шлюбу між ними та лише через шість місцяів після того, квартиру АДРЕСА_1 було переведно зі статусу службової у житлову.
Таким чином, дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до послідовного і логічного висновку про те, що позивачка не має права відповідно до статті 106 Житлового кодексу України як член сім'ї наймача вимагати визнання її наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача, - оскільки станом на дату видачі на ім'я ОСОБА_2 ордеру № 55 на житлове приміщення, позивачка вже не була членом сім'ї ОСОБА_2 в розумінні положень сімейного законодавства та шлюб між ними було розірвано до переведення квартири зі статусу службової у житлову.
У зв'язку із цим, у суду відсутні правові підстави для визнання позивачки наймачем квартири АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача укласти із нею договір найму вказаної квартири.
За таких обставин, позов є безпідставним і необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
При цьому, відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із відмовою у позові судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід покласти на позивачку (а.с. 55, 56).
На підставі викладеного та керуючись статтями 58, 106, 122 Житлового кодексу України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Калинівської селищної ради про визнання наймачем жилого приміщення та зобов'язання укласти договір.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 16 вересня 2024 року.