16.09.2024
Справа № 482/1938/24
Номер провадження 1-кс/482/575/2024
Іменем України
16 вересня 2024 року місто Нова Одеса
Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 в порядку ст. 206 КПК України, в інтересах ОСОБА_3 про звільнення незаконно утримуваної особи, -
встановив:
13 вересня 2024 року до Новоодеського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання ОСОБА_2 , подане в порядку ст. 206 КПК України, про перевірку незаконного позбавлення волі ОСОБА_3 , постановлення ухвали про його негайну доставку до суду та, у випадку незаконного затримання, його звільнення.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 вказує, що лікар-інтерн ОСОБА_3 07.09.2024 повідомив своїй матері ОСОБА_4 , що він незаконно позбавлений волі на Центральному стадіоні у м. Вінниці та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де в нього відібрали особисті речі та мобільний телефон.
12.09.2024 ОСОБА_3 повідомив матері, що утримується на території Військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 та жодних документів про підтвердження його статусу йому не надано.
Інших обставин затримання ОСОБА_3 ОСОБА_2 невідомо.
Ознайомившись із клопотанням, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Одним з головних принципів, якому повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, є принцип законності, згідно з яким суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
Згідно зі ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України (ч. 3 ст. 26 КПК України).
Нормою статті 206 КПК України визначено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Виходячи із наведених положень законодавства, розгляду в порядку ст. 206 КПК України підлягають клопотання/скарги, які виникають із кримінально-правових відносин, та передбачені обов'язки щодо захисту прав людини лише у слідчого судді в ході досудового розслідування.
Отже, передбачені статтею 206 КПК України загальні обов'язки слідчого судді щодо захисту прав людини поширюються не на усі обставини, які розцінюються особою як порушення її права на свободу та особисту недоторканість, а лише на випадки, коли особа позбавляється свободи у процедурі здійснення кримінального провадження.
Ст. 2 КПК України передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Водночас слід зауважити, що відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан задля протидії військовослужбовцям російської федерації та на теперішній час продовжено строк проведення загальної мобілізації.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст.64, 65 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені саттями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Так? відповідності до ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно з нормами кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи ТЦК та СП та/або ВЧ НОМЕР_1 не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції.
Отже, ОСОБА_3 не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
Таким чином, слідчий суддя, як і інші службові особи органів державної влади має діяти виключно в межах наданої компетенції.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що проголошуючи право на свободу, пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини означає фізичну свободу особи, а поняття свободи особистості має тлумачитись як відсутність будь-якого незаконного утримання.
У п.59 рішення «Engel and Others v. the Netherlands» від 08.06.1976 Європейський суд з прав людини зазначив, що необхідність проживання військовослужбовців у казармах не суперечить вимогам статті 5 Конвенції, бо таке обмеження «не виходить за рамки звичайної військової служби». Навіть «легкі форми арешту», коли військовослужбовці мають перебувати в житлових приміщеннях, армійських корпусах чи спорудах, не створює порушення статті 5 Конвенції, бо «вони продовжують перебувати в більш або менш звичайних рамках свого армійського життя». Водночас подібні обмеження щодо цивільних осіб є неприйнятними.
Як встановлено п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_2 або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України.
Особливістю правого статусу військовослужбовців в Україні є те, що вони користуються конституційними правами і свободами з певними обмеженнями.
Відповідно до змісту клопотання не вбачається, що існує будь-яке кримінальне провадження, учасником якого є ОСОБА_3 , а заявник ОСОБА_2 , особа та повноваження якого не підтверджені жодними доказами, звертаючись до слідчого судді із відповідним клопотанням, не погоджується із діями працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 та ВЧ НОМЕР_1 , пов'язаними з мобілізацією. Зазначає при цьому, що у ОСОБА_3 відсутній військовий квиток.
Слідчий суддя звертає увагу заявника, що незгода із діями працівників ТЦК та СП або військових частин не належить до юрисдикції та повноважень слідчого судді, компетенція якого розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України клопотання, поданого не в рамках кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що у разі порушення прав чи інтересів особи, щодо якої він звернувся до слідчого судді, службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки або військової частини, при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту заявник або така особа вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо такої особи протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Окрім того при дослідженні клопотання, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 наводить в ньому ряд суперечливих тверджень, зокрема на стор. 2 клопотання зазначає: «мене незаконно позбавлено волі без жодних на те підстав», тобто вже вказує, що це його позбавлено волі. На стор. 3 клопотання ОСОБА_2 вказує: « ОСОБА_5 повідомив, що йому не вручено копії такої довідки ВЛК», при тому не наводить жодних підстав хто такий «Вендіктов», і яке він має відношення до поданого ним клопотання.
Крім цього, як слідує з матеріалів клопотання, ОСОБА_3 був затриманий на Центральному стадіоні у м. Вінниці та утримується ВЧ НОМЕР_1 , яка, за твердженнями заявника, знаходиться в Одеській області, тобто вказані дії проведено на території, на яку не розповсюджується юрисдикція Новоодеського районного суду Миколаївської області. Також слідчому судді не було надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 на даний час позбавлений свободи на території Миколаївського району Миколаївської області.
Враховуючи вищевикладене та виходячи також з правової позиції Об'єднаної палати Касаційного Кримінального суду Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 646/3986/19, у випадку, коли нормами КПК України, якими регламентовано загальні правила застосування норм КПК України, прямо не закріплено алгоритму дій слідчого судді у випадку, якщо клопотання не підлягає розгляду в цьому суді, то останнє може бути вирішено через застосування ч. 6 ст. 9 КПК України та положень засади диспозитивності, зокрема, ч. 3 ст. 26 КПК України, згідно з якою слідчий суддя, вирішує лише ті питання, що не тільки винесені на його розгляд сторонами, але й віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України встановлено, що у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , подане у порядку ст. 206 КПК України, про виконання загальних обов'язків судді щодо захисту прав людини, належить повернути.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Відповідно до ч.6 ст.304 КПК України ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 206, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Повернути ОСОБА_2 клопотання від 13.09.2024, подане в порядку ст. 206 КПК України про незаконне позбавлення свободи ОСОБА_3 .
Копію ухвали слідчого судді надіслати заявнику.
Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1