16 вересня 2024 року
м. Київ
справа №185/9433/22
адміністративне провадження № К/990/30191/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 185/9433/22 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, третя особа: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, про зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, третя особа: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, в якому просив:
- зобов'язати відповідача виключити з числа службових квартир квартиру АДРЕСА_1 та надати квартиру АДРЕСА_1 у постійне користування позивачу разом із членами його сім'ї.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2022 року позов задоволено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2023 року скасовано рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2022 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року скасовано рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2023 року та закрито провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено, справу №185/9433/22 направлено для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1, про зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
До Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 185/9433/22, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2024 року касаційну скаргу позивача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22 серпня 2024 року скаржник направив уточнену касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України має загальний характер, тому не можуть вважатися винятковими випадками.
В касаційній скарзі позивач посилається на постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 185/9433/22.
Однак, Суд відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у вказаній постанові, оскільки цим рішенням Суд закрив провадження у справі № 185/9433/22 та по суті не розглядав.
Інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження судового рішення, відповідно до вимог частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не наводить.
В решті, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, а виключних підстав для касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, передбачених частиною п'ятою статті 328 КАС України скаржником у касаційній скарзі належним чином не обґрунтовано, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 185/9433/22.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій