16 вересня 2024 року
м. Київ
справа №560/13987/23
адміністративне провадження №К/990/33184/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Єресько Л.О., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №560/13987/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати - 23 грудня 2022 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року позов задоволено.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року залишено без руху. Встановлено скаржнику строк на усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року повернуто особі, яка її подала.
10 квітня 2024 року військова частина НОМЕР_1 вдруге звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року відмовлено військовій частині у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; визнано неповажними наведені військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року залишено без руху. Встановлено скаржнику строк на усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №560/13987/23 повернуто особі, що її подала.
27 серпня 2024 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №560/13987/23.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року встановлено, що її прийнято в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, повний текст якої складено цього ж дня.
За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 14 травня 2024 року.
Водночас касаційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв'язку лише 23 серпня 2024 року, тобто з порушенням встановленого законом строку на вчинення відповідних процесуальних дій.
Разом з касаційною скаргою військовою частиною НОМЕР_1 подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження скаржник зазначає про те, що відповідач перейшов на функціонування в умовах воєнного часу, першочерговим завданням якого є оборона територіальної цілісності, відсічі збройної агресії та забезпечення належного виконання бойових завдань. Також зазначає, що докладав невідкладних заходів для сплати судового збору.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Щодо посилання скаржника на обставину запровадження з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, то Суд зазначає, що, дійсно, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який, у подальшому, був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
Запровадження воєнного стану є підставою, яка, відповідно до частини першої статті 121 КАС України, має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в державі, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною (черговою) скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об'єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Суд, надаючи оцінку доводам скаржника, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та всі інші, стосуються лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносилися..
Органи публічної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього публвчного органу.
Судом установлено, що в межах строків визначених КАС України, відповідач уже звертався до Верховного Суду з касаційною, однак її було повернуто ухвалою від 27 червня 2024 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
На підставі даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Судом установлено, що копію ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої касаційної скарги скаржник отримав 27 червня 2024 року о 20:00 в його електронному кабінеті в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа, а також засобами поштового зв'язку 17 липня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600274948075, тоді як повторно з касаційною скаргою він звернувся лише 23 серпня 2024 року.
За таких обставин зазначені скаржником причини пропуску строку на подання касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а отже, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
З урахуванням наведеного Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом подання до суду касаційної інстанції: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
Керуючись статтями 44, 248, 332 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку військовою частиною НОМЕР_1 на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №560/13987/23.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №560/13987/23 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді: О.Р. Радишевська Л.О. Єресько М.І. Смокович