16 вересня 2024 року
м. Київ
справа №560/11923/22
провадження № К/990/33103/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Жука А. В., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
23 серпня 2024 року зазначену касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку.
27 серпня 2024 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 квітня 2020 року по день фактичного розрахунку - 04 листопада 2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 квітня 2020 року по день фактичного розрахунку - 04 листопада 2022 року включно, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення, з урахуванням раніше виплаченої суми середнього заробітку.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 30 січня 2023 року адміністративний позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 квітня 2020 року по 04 листопада 2022 року.
Стягнув з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 квітня 2020 року по 04 листопада 2022 року в сумі 76633 (сімдесят шість тисяч шістсот тридцять три) гривні 32 копійки, з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Стягнув на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 квітня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі № 560/11923/22 відповідно до вимог частини другої статті 299 КАС України.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав касаційну скаргу.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вимогам процесуального закону, перевіривши аргументи касаційної скарги і вивчивши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Втім, як встановлено частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена норма є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дати оголошення рішення суду для суб'єкта владних повноважень.
Так, Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у цій справі 30 січня 2023 року.
В апеляційній скарзі відповідач повідомляє, що отримав копію оскаржуваного судового рішення 16 лютого 2023 року.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 травня 2023 року вперше подану апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернув через не сплату судового збору.
Водночас з повторною апеляційною скаргою на вказане судове рішення суб'єкт владних повноважень звернувся до суду апеляційної інстанції лише 02 квітня 2024 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду.
Відтак, подаючи апеляційну скаргу 02 квітня 2024 року, Військова частина НОМЕР_1 як суб'єкт владних повноважень пропустила присічний однорічний строк на оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини п'ятої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Як зазначено судом першої інстанції у рішенні від 30 січня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує, що свідчить про обізнаність Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи № 560/11923/22 та існування цього судового провадження.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 560/11923/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді А. В. Жук
О. Р. Радишевська