печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39289/24-к
03 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42022102060000187 від 06.12.2022 ОСОБА_3 ,
03.09.2024 слідчий слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодження прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42022102060000187 від 06.12.2022 ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 42022102060000187 від 06.12.2022 за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Печерською окружною прокуратурою міста Києва.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, у невстановлений час незаконно придбав в невстановленої досудовим розслідуванням особи завідомо фальсифіковані лікарські засоби ОМНІТРОП (Omnitrope) 5 mg/1.5 ml з маркуванням «SANDOZ» організував пересилання та збут незаконно виготовлених завідомо фальсифікованих лікарських засобів іншим особам на території України, в тому числі за кордон, використовуючи при цьому власний інтернет-магазин https://myprotein.kiev.ua.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби», лікарський засіб - це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох допоміжних речовин), яка може бути призначена для відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
До лікарських засобів належать: готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів; активний фармацевтичний інгредієнт (лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) - будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини, у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби», лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про лікарські засоби», виробництво лікарських засобів здійснюється фізичними або юридичними особами на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. У додатку до ліцензії зазначається перелік форм лікарських засобів, дозволених до виробництва ліцензіату, а також особливі умови провадження діяльності. Підставою для видачі ліцензії на виробництво лікарських засобів є наявність відповідної матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу (кваліфікації в окремого громадянина в разі індивідуального виробництва), а також умов щодо контролю за якістю лікарських засобів, що вироблятимуться. Відповідність матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу, а також умов щодо контролю за якістю лікарських засобів, що вироблятимуться, встановленим вимогам та заявленим у поданих заявником документах для одержання ліцензії характеристикам підлягає обов'язковій перевірці до видачі ліцензії у межах строків, передбачених для видачі ліцензії, за місцем провадження діяльності органом ліцензування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Згідно пункту 1.3 Розділу І «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.10.2011 р. № 723, виробництво лікарських засобів (промислове) - це діяльність, пов'язана з серійним випуском лікарських засобів, яка включає всі або хоча б одну зі стадій технологічного процесу, у тому числі закупівлю матеріалів і продукції, фасування, пакування та/або маркування, зберігання, відповідний контроль, видачу дозволу на випуск (реалізацію), а також оптову торгівлю (дистрибуцію) продукцією власного виробництва.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби», фальсифікований лікарський засіб це лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, а так само лікарський засіб, умисно підроблений у інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України.
Так, 14.03.2023 в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки ОСОБА_8 в період часу з 15 год 54 хв. по 15 год. 58 хв., перебуваючи на сайті інтернет-магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 який використовує у своїй злочинній діяльності ОСОБА_3 , зателефонував на вказаний номер НОМЕР_1 та в ході бесіди з ОСОБА_3 замовив три упаковки лікарського засобу ОМНІТРОП (Omnitrope) 5 mg/1.5 ml з маркуванням «SANDOZ» за грошові кошти спецпризначення сумою 13 300 грн. без врахування вартості доставки, шляхом пересилання через логістичну компанію ТОВ «Нова пошта».
Так, 16.03.2023 в ході огляду місця події за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 25 у ОСОБА_8 вилучено отримане на відділенні ТОВ «Нова пошта» № 197 поштове відправлення, яке переслав з метою збуту ОСОБА_3 , а саме: 3 (три) упаковки препарату ззовні схожого на лікарський засіб «Omnitrope Sandoz».
Згідно висновку експертів Київського НДІСЕ № 26180/23-24/26181/23-31 від 11.01.2024, вилучені 16.03.2023 в ході проведення огляду місця події лікарські засоби за адресою АДРЕСА_1 , відрізняється від рідини у картриджах, що надані як зразок порівняння оригінального препарату «Omnitrope 10 mg/1.5 ml», тобто склад наданого на дослідження лікарського засобу «Omnitrope 5 mg/1.5 ml» не відповідає заявленому; хімічний склад наданого на дослідження лікарського засобу «Omnitrope 10 mg/1.5 ml» не співпадає з хімічним складом лікарського засобу «Omnitrope 5 mg/1.5 ml». Надані на дослідження упакування (коробки та картриджі) медичного препарату «Omnitrope 5 mg/1.5 ml» з позначенням виробника "Sandos GmbH…Austria" не відповідають упакуванню (коробкам та картриджам) медичного препарату «Omnitrope 10 mg/1.5 ml» з позначенням виробника "Sandos GmbH…Austria", яке було надане у якості зразку.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у придбанні, пересиланні, зберіганні з метою збуту та збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів за допомогою інформаційних систем, в тому числі Інтернету, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України.
Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_3 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки враховуючи те, що ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми рід восьми до десяти років з конфіскацією майна;
- незаконно впливати на свідків так як в даному кримінальному провадженні встановлені ще не всі свідки і в умовах неочевидності існує ризик впливу підозрюваного на вказаних осіб шляхом погроз, умовляння, залякування чи підкупу з метою зміни вищезазначеними особами своїх показів;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під домашнім арештом, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 зазначив, що підозра необгрунтована та ризики не доведені. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника. Проти задоволення клопотання заперечував в повному обсязі.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
15.08.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Київської області, громадянин України, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Частиною 1 статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Згідно ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зокрема:
- матеріалами виконаного доручення прокурора;
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- протоколом огляду місця події від 16.03.2023;
- протоколом огляду інтернет сайту;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- висновком експертів Київського НДІСЕ № 26180/23-24/26181/23-31 від 11.01.2024;
- протоколами обшуків;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
З огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , суворість можливого покарання, характеризуючі дані про його особу, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак, слідчий суддя надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної (Khodorkovskiy v. Russia (Ходорковський проти Росії), § 136) та як наслідок буде порушено принцип пропорційності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 23:00 год. по 06:00 год. наступної доби: АДРЕСА_3 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту на строк дії покладених на неї обов'язків, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42022102060000187, а саме до 15.10.2024 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;
- не відлучатися за межі м. Києва, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам поліції профілактичного нагляду за ОСОБА_3 та задля недопущення вчинення ним інших кримінальних правопорушень;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1