16 вересня 2024 року
м. Київ
справа №520/7790/2020
адміністративне провадження № К/9901/23931/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Коваленко Н.В., Чиркін С.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 (судді - Любчич Л.В., Спаскін О.А., П'янова Я.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій протиправними
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - ГТУЮ у Харківській обл., відповідач - 1), Міністерство юстиції України (далі - Міністерство юстиції України, відповідач- 2), в якому просила:
- визнати протиправними дії ГТУЮ у Харківській обл. щодо складення та направлення листом №30488-2019/08.03-20 від 09.12.2019 Міністерству юстиції України обґрунтованого подання відносно державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 (далі - державний реєстратор ОСОБА_1 );
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо призначення камеральної перевірки відносно державного реєстратора ОСОБА_1 з 13.03.2020 та визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.03.2020 № 652/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора ОСОБА_1 »;
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо проведення камеральної перевірки відносно державного реєстратора ОСОБА_1 в період з 13.03.2020 по 17.04.2020 та визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17.04.2020 №1471/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора ОСОБА_1»
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14.11.2019 слідчим СВ Красноградського ВП ГУНП в Харківській обл. направлено Начальнику ГТУЮ у Харківській області скаргу, в якій він просив провести камеральну перевірку державного реєстратора ОСОБА_1 та вжити заходи реагування.
В.о. заступника начальника ГТУЮ складено службову записку на ім'я начальника ГТУЮ у Харківській області щодо вирішення питання про направлення обґрунтованого подання до Міністерства юстиції України щодо державного реєстратора ОСОБА_1, якою допущені порушення порядку державної реєстрації.
09.12.2019 Департаментом державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України направлено подання щодо позивача.
13.03.2020 наказом МЮУ №652/7 наказано провести камеральну перевірку державного реєстратора ОСОБА_1 щодо проведених реєстраційних дій об'єкта нерухомого майна з реєстраційним №606556463101, на підставі вимоги слідчого СВ Красноградського ВП ГУНП в Харківській області від 14.11.2019.
17.04.2020 наказом МЮУ №1471/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Красноградська РДА Харківської обл.) ОСОБА_1» наказано анулювати доступ державного реєстратора ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРП).
21.04.2020 листом Міністерства юстиції України на адресу Красноградської районної державної адміністрації надійшла копія наказу №1471/5 від 17.04.2020 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Красноградської РДА Харківської області ОСОБА_1 ».
Не погоджуючись з прийнятим Міністерством юстиції України наказом щодо анулювання доступу до ДРРП, позивач звернулася до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по призначенню та проведенню камеральної перевірки позивача є правомірними. Оскаржуваний наказ про проведення перевірки містить всі необхідні реквізити та відомості, зокрема підставу її проведення та реєстраційну дію щодо якої проводилась перевірка. В свою чергу наказ про результати проведення такої містить належні і достатні мотиви, за яких до позивача застосовано саме такий захід впливу.
Також суд виходив з того, що в ході проведенної перевірки позивача відповідачем встановлено обставини, які викликають сумнів в неупередженості, об'єктивності державного реєстратора при виконанні повноважень, передбачених Законом, з огляду на що у Міністерства юстиції України виникли достатні підстави для застосування до державного реєстратора такого заходу як анулювання доступу державного реєстратора прав на нерухоме майно до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій Міністерства юстиції України щодо призначення камеральної перевірки відносно державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 з 13.03.2020 та визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 13.03.2020 №652/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 "; визнання протиправними дій Міністерства юстиції України щодо проведення камеральної перевірки відносно державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 в період з 13.03.2020 по 17.04.2020 та визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 17.04.2020 №1471/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 ".
Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо призначення камеральної перевірки відносно державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 з 13.03.2020 та визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13.03.2020 №652/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 ».
Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо проведення камеральної перевірки відносно державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 в період з 13.03.2020 по 17.04.2020 та визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України від 17.04.2020 №1471/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 у справі №520/7790/2020 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності у територіальних органів Мін'юсту повноважень щодо направлення обґрунтованих подань та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій ГТУЮ у Харківській області по складенню та направленню обґрунтованого подання щодо позивача.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки позивача, апеляційний суд виходив з того, що, камеральну перевірку проведено за відсутності передбачених Порядком здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №990 підстав, а копію наказу про проведення перевірки направлено з порушенням вимог пункту 12 зазначеного Порядку.
З покликанням на висновки Верховного Суду у постановах від 14.11.2018 у справі №814/2229/17, від 16.04.2020 у справі №420/912/19 апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не зобов'язаний здійснювати моніторинг сайту Мін'юсту щодо розміщення на ньому такої інформації, а тому розміщення наказу про проведення камеральної перевірки на офіційному веб-сайті не замінює направлення його копії на адресу суб'єкта контролю. В свою чергу, доказів отримання позивачем копії наказу про проведення камеральної перевірки від 13.03.2020 №652/7 матеріали справи не містять.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.
Зокрема, поликається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо пропуску відповідачем строку надіслання наказу про призначення перевірки, оскільки наказ направлено в перший робочий день (понеділок) після дати його прийняття (п'ятниця).
Також покликається на те, що саме по собі порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень може бути підставою для визнання його протиправним та скасування лише у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення, що відповідає висновкам Верховного Суду від 22.05.2020 у справі №825/2328/16.
Також покликається на те, що встановлені в ході проведеної перевірки позивача порушення законодавства у сфері державної реєстрації знайшли своє підтвердження, з огляду на що, враховуючи характер допущених порушень, у відповідача були наявні підстави для застосування до позивача такого заходу впливу, як анулювання доступу до реєстру.
Як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 22.05.2020 у справі №825/2328/16, від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 та від 26.09.2018 у справі №820/1543/16.
Просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2024 справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.
В судовому засіданні 01.08.2024 ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в письмовому провадженні.
05.08.2024 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення Міністерства юстиції України, в яких відповідачем наведено додаткове обґрунтування правомірності оскаржуваних у цій справі наказів.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Встановлюючи обов'язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п'ята статті 242 КАС України презюмує таке застосування у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2021 відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України.
Підставою для відкриття касаційного провадження стало неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв'язку з неврахуванням апеляційним судом висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.05.2020 у справі №825/2328/16, від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 та від 26.09.2018 у справі №820/1543/16.
Водночас, у справах №825/2328/16, №813/1790/18 (постанови Верховного Суду від 22.05.2020 та від 23.04.2020 відповідно) суб'єкти господарювання оскаржували постанови органів Держпраці про накладення штрафів за порушення законодавства про працю.
Висновки Верховного Суду у вказаних справах стосувались застосування відповідних норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509.
У справі №820/1543/16 (постанова від 26.09.2018) позивачем виступала фізична особа, а предметом оскарження були бездіяльність Кабінету Міністрів України та голови Харківської обласної державної адміністрації щодо забезпечення дотримання Конституції та законів України на державному підприємстві Харківське державне авіаційне виробниче підприємство та зобов'язання відповідачів вчинити певні дії.
При цьому, у вказаній справі в касаційному порядку оскаржувались процесуальні рішення судів попередніх інстанцій, за наслідками перегляду яких Верховний Суд оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Натомість, у справі, що розглядається (№520/7790/2020), позивачем виступає державний реєстратор прав на нерухоме майно, а предметом оскарження є дії та рішення (накази) ГТУЮ у Харківській області та Міністерства юстиції України щодо призначення та проведення камеральної перевірки державного реєстратора з дотриманням вимог Порядку №990.
Наведене свідчить, що правовідносини у наведених справах, які визначені відповідачем, як підстава касаційного оскарження, та у справі, яка є предметом касаційного перегляду, не є подібними. Інше вирішення судом апеляційної інстанції спору у цій справі в порівнянні із результатами касаційного перегляду справ, на які зроблено посилання в обґрунтування поданої касаційної скарги, обумовлено іншими предметами спору, фактичними обставинами справи, суб'єктним складом учасників справи та іншим нормативно-правовим регулюванням спірних правовідносин.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.04.2020 у справі №420/912/19 сформував наступні висновки:
«… Верховним Судом відхиляються доводи відповідача щодо можливості позивача ознайомитися зі змістом відповідних наказів на офіційному сайті Міністерства юстиції України, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а отже позивач не зобов'язаний здійснювати моніторинг сайту Мін'юсту щодо розміщення на ньому такої інформації.
29. Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постанові від 14 листопада 2018 року (справа № 814/2229/17).»
У постанові від 30.09.2020 у справі №420/4255/19 Верховний Суд дійшов висновку, відповідно до якого «… повідомлення позивача про проведення камеральної перевірки та надсилання копії наказу про її проведення є обов'язком відповідача, а тому наявність у позивача можливості ознайомитися зі змістом цього наказу на офіційному сайті МЮ України не спростовує протиправності такої бездіяльності, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Тому, позивач не зобов'язаний здійснювати моніторинг сайту МЮ України щодо розміщення на ньому такої інформації.»
Суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції відповідно до зазначених висновків Верховного Суду у справах №420/912/19, №814/2229/17, №420/4255/19.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:
- після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом;
- після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю.
Керуючись статтями 345, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій протиправними, - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Н.В. Коваленко
С.М. Чиркін