Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
16 вересня 2024 року Справа № 520/25317/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 по справі №520/17621/2020, але не була ним одержана за життя;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 по справі №520/17621/2020, але не була ним одержана за життя.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що він є спадкоємцем свого померлого батька, якому було нарахована пенсія на виконання рішення суду, однак не була ним одержана за життя.
Відповідно до стаття 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі встановлено, що позовну заяву позивача не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Виплату пенсії ОСОБА_2 припинено у зв'язку зі смертю пенсіонера 02.03.2022, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого 25.06.2022.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. 27.06.2022 була заведена спадкова справа №08/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 Єдиним спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане означене свідоцтво, складається із грошових коштів зі всіма належними відсотками, нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями.
Означене свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстроване у Спадковому реєстрі за №995.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 12.02.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій просив визнати його стягувачем нарахованої заборгованості, яка складає 12117, 92 грн в межах виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 по справі №520/17621/2020 та виплатити в межах виконання вказаного рішення та листа ГУ ПФУ в Харківській області від 17.09.2021 надбавку в розмірі 12117,92 грн.
Відповідач листом від 12.03.2024 №7291-4879/А-02/8-2000/24 повідомив позивача, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 по справі №520/17621/2020 ОСОБА_2 нараховано різницю в пенсії, яку внесено до реєстру судових рішень. Вказано, що в управління немає підстав для внесення до реєстру судових рішень інформації про зміну стягувача, оскільки ви не були стороною у судовому процесі по вказаній справі.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом приписів п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За змістом приписів п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень (органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства), предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень (органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства), предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських фВідповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу
При цьому, відповідно до ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст.1216, ст.1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За приписами ч.1 ст.1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Вказані положення дають змогу дійти висновку, що виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, здійснюється в позасудовому порядку органами Пенсійного фонду України членам сім'ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера.
Судом встановлено, що позивач із заявою про виплату нарахованої, проте невиплаченої пенсії звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області 12.02.2024, тобто після спливу шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 та після отримання свідоцтва про право на спадщину.
Означені обставини дають підстави для висновку, що позовні вимоги позивача до пенсійного органу фактично направлені на поновлення порушеного відповідачем права позивача на отримання грошових коштів, набутих у порядку спадкування, а тому даний позов поданий на поновлення прав позивача у сфері цивільних правовідносин.
Суд наголошує, що відповідач, хоч і є суб'єктом владних повноважень, проте в цьому випадку він не здійснює відносно позивача публічно-владні управлінські функції, оскільки ці функції відповідач виконував щодо померлого батька позивача.
Отже, між сторонами виник спір про цивільне право, предметом якого фактично є майнова вимога позивача як спадкоємця щодо визнання права на отримання грошових коштів належних спадкодавцеві. Тому спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суді від 16 квітня 2024 року у справі № 160/10395/23.
Зважаючи на те, що у цій справі спір виник відносно набуття позивачем права на пенсійні кошти, що входять до складу спадщини, то цей спір має приватно-правовий, а не публічний характер, оскільки цей спір виник про право цивільне, предметом якого є майнова вимога позивача про визнання за ним в порядку спадкування права власності на майно - грошові кошти.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Правильність висновків щодо розгляду означеної категорії спорів в порядку цивільного судочинства підтверджується висновками Великої палати Верховного суду, викладеними у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц та Верховного Суду в ухвалі від 23 квітня 2024 року у справі № 201/7965/23.
При цьому, положеннями ч.5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що за наведених обставин цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, позивач звернувся до суду для захисту свого права на отримання спадщини.
Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є намагання сторони реалізувати своє право на спадщину, свідчить, що позивач звернувся до суду з вимогами саме про захист своїх цивільних прав.
При цьому суд зауважує, що навіть у разі, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки пов'язані поновленням порушеного права особи отримати грошові кошти, що входять до складу спадщини, то такі спори відносяться до захисту цивільних (спадкових) прав, незалежно від участі у справі суб'єктів владних повноважень як відповідача.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області фактично направлені на поновлення порушеного відповідачем права позивача на отримання грошових коштів, набутих у порядку спадкування за заповітом. Отже, цей позов поданий на поновлення прав позивача у сфері спадкування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи характер спірних правовідносин, який є цивільно-правовим, суд доходить висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, тому у відкритті провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 4, 19, 170, 248, 256 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН