16 вересня 2024 року справа №640/3677/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2019 №0001635214.
В обґрунтування вимог позов зазначено, що жодних дій щодо порушення касової дисципліни ТОВ «Дієса» не допускало, а отже висновки, викладені в акті та як наслідок відображенні в податковому повідомленні-рішенні, є хибними та не відображають дійсних обставин справи та підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду позовну заяву передано на розгляд судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 адміністративну справу №640/3677/20 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., ухвалено здійснювати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою суд допустив заміну відповідача у справі - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби - на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145, далі - відповідач).
24.06.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти вимог адміністративного позову у повному обсязі, оскільки у контролюючого органу були наявні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню, так як прийняте виключно на підставі норм чинного податкового законодавства.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Львівським управлінням Офісу великих платників ДПС була проведена фактична перевірка магазину, розташованого за адресою: м.Львів, вул. Наукова, 35А, який належить позивачу - ТОВ «ДІЄСА».
За результатами перевірки складено акт перевірки від 08.11.2019 №13/28-10-52- 14-PPO/36483471.
Перевіркою встановлено факт неподачі до контролюючого органу по дротових та бездротових каналах зв'язку фіскальних звітних чеків за 21.09.2019. Згідно з даними Z-звіту від 21.09.2019, через реєстратор розрахункових операцій протягом дня 21.09.2019 було здійснено 55 розрахункових операцій на загальну суму 196113 грн. У той же час до контролюючого органу протягом цього ж дня було передано по дротових або бездротових каналах зв'язку 9 фіскальних чеків на загальну суму 40 949 грн., чим порушено вимоги абз 2 пункту 7 статті 3 ЗУ від 06.07.1995 №265.
За результатами розгляду акта перевірки Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП було прийнято ППР від 21.11.2019 №0001635214, згідно з яким застосовано до ТОВ «ДІЄСА» штрафні (фінансові) санкції у сумі 170 грн.
Не погоджуючись з винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 21.11.2019 №0001635214, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням дії норми закону у часі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до положень пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані подавати до контролюючих органів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.
Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Суб'єкти господарювання, які використовують такі реєстратори розрахункових операцій, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам'яті зазначених реєстраторів розрахункових операцій.
Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року №1057 (далі по тексту - Порядок №1057)
Відповідно до пункту 1.5 Порядку №1057 суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, та/або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні забезпечити передачу до сервера обробки інформації електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Згідно з пунктами 9.1, 9.2 та 9.3 Порядку №1057 передача даних РРО виконується згідно з регламентом у форматі XML за протоколом передачі інформації. Інформаційні еквайєри забезпечують реалізацію регламенту подальшої передачі захищених даних, що були отримані від РРО, з бази даних інформаційного еквайєра до системи обліку даних РРО.
Для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі порядок передачі даних є таким:
процесор РРО вибирає з носія контрольної стрічки в електронній формі ті пакети даних РРО, які підлягають передачі;
отриманий набір даних засобами МБ SAM захищається від підміни, модифікації та перегляду;
модем встановлює з'єднання з інформаційним еквайєром та передає захищений за допомогою МБ SАМ набір даних;
інформаційний еквайєр перевіряє засобами національної системи масових електронних платежів цілісність набору даних та зберігає його у незмінному (захищеному від перегляду) вигляді у базі даних інформаційного еквайєра до отримання підтвердження про успішний прийом даних від системи обліку даних РРО;
інформаційний еквайєр надсилає РРО підтвердження про отримання та успішне зберігання набору даних;
РРО приймає підтвердження та зберігає його у носії контрольної стрічки в електронній формі;
у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації у базі даних тощо) інформаційний еквайєр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з регламентом передачі даних.
Для РРО без контрольної стрічки в електронній формі порядок передачі даних є таким:
РРО формує пакет даних;
РРО передає пакет даних РРО до з'єднаного з ним модема;
модем засобами МБ SAM захищає дані від підміни, модифікації та перегляду;
модем у взаємодії з МБ SAM встановлює захищене з'єднання з інформаційним еквайєром та передає набір даних;
інформаційний еквайєр перевіряє засобами національної системи масових електронних платежів цілісність набору даних та зберігає його у незмінному (захищеному від перегляду) вигляді у базі даних інформаційного еквайєра до отримання підтвердження про успішний прийом даних від системи обліку даних РРО;
інформаційний еквайєр надсилає модему підтвердження про отримання та успішне зберігання набору даних;
модем приймає підтвердження, передає на РРО результат передачі даних;
у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації в базі даних тощо) інформаційний еквайєр повертає модему код помилки. Залежно від коду помилки модем повторює спробу передачі негайно або через заданий час згідно з регламентом передачі даних.
Таким чином, відповідно до вимог Порядку №1057, створення електронних копій контрольних стрічок в пам'яті реєстратора розрахункових операцій чи модемі, а також передача по дротових та бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів здійснюється автоматично реєстраторами розрахункових операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2013 року між ТОВ «Дієса» (далі - Замовник) та ТОВ Центр сервісного обслуговування «Київської регіональний центр» (далі - Виконавець) було укладено договір №491/КК на технічне обслуговування та ремонт розрахункових касових комплексів та іншого торгівельного обладнання відповідно якого, Виконавець на власний ризик виконувати технічне обслуговування розрахункового касового комплексу, лічильника банкнот та детектора валют Замовника згідно додатку №1, а Замовник зобов'язується в порядку та строки, передбачені цим Договором, прийняти та оплатити ці Роботи.
Відповідно п.2.1 Договору №491/КК від 04.11.2013 року в межах технічного обслуговування РРК та обслуговування Виконавець серед іншого зобов'язаний: вести Акаунт РРК, що передає копії фіскальних чеків; виконання контролю за роботоспроможністю модему в составі РРК; виконання контролю за передачею копій фіскальних звітних чеків у С33Д РРО.
ТОВ «Дієса» отримало лист від ТОВ ЦСО «КРЦ», яким було зазначено, що за сесіями РРО Екселлліо LP-1000+DTT-500(E), фіскальний номер 2810018600 21.09.2019 всі пакетні дані РРО за весь господарський день прийнятті успішно.
Згідно Періодичних звітів РРО ТОВ «ДІЄСА за 2019 рік з використанням РРО у 21.09.2019 року, здійснено розрахункових операцій на суму 196 113 грн., що підтверджується листом ТОВ ЦСО «КРЦ», який наявний в матеріалах справи.
Отже, аналізуючи наведені вище норми законодавства та дослідивши надані до суду позивачем докази, суд приходить до висновку, що ТОВ «Дієса» передбаченим законом способом передавало до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів. Крім того позивач не міг знатии про те, що така інформація не передається у встановленому законом порядку, оскільки реєстратор розрахункових операцій не блокувався. А тому, наведені вище дані у їх сукупності та взаємозв'язку виключають в діях позивача порушення вимог пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадському харчуванні та послуг».
Таким чином, під час судового розгляду справи контролюючим органом не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
При цьому, суд не вважає за доцільне досліджувати надані позивачем доводи в обґрунтування позовних вимог в частині допущення податковим органом процедурних порушень при проведенні перевірки і надані відповідачем заперечення проти цих доводів, оскільки такі порушення на висновки суду по суті спору не впливають.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2019 №0001635214;
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.