про закриття провадження у справі
16 вересня 2024 року № 640/11401/22
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту, скасування державної реєстрації,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту, скасування державної реєстрації, в якому просить:
- встановити факт, що відповідач з порушенням Конституції і законів України з виходом за межі власних повноважень та порушенням публічного права, здійснила протиправну державну реєстрацію права комунальної власності Територіальної громади міста Києва на допоміжні приміщення житлового фонду - сміттєзбірники під'їздів № АДРЕСА_1 , які належать за правом спільної часткової і сумісної власності квартировласникам будинку, в результаті чого сміттєзбірники під'їздів №№ 1 та 2 протизаконно перейшли у комунальну власність Територіальної громади міста Києва під виглядом вигаданих груп приміщень №83 від №1 до №5 5 та №460 від №1 до №2;
- скасувати незаконну державну реєстрацію права комунальної власності Територіальної громади міста Києва на допоміжне приміщення сміттєзбірника під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , що належить позивачу та квартировласникам будинку АДРЕСА_2 за правом спільної власності, здійснену Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією з виходом за межі власних повноважень 27.07.2020 під №2173349780000 та з порушенням Конституції і законів України, в результаті чого допоміжне приміщення сміттєзбірника під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 протизаконно перейшло у комунальну власність Територіальної громади міста Києва під виглядом вигаданих груп самочинно перепланованих приміщень №83 від №1 по №5;
- скасувати незаконну державну реєстрацію права комунальної власності Територіальної громади міста Києва на допоміжне приміщення сміттєзбірника під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , що належить Позивачу та квартировласникам будинку АДРЕСА_2 за правом спільної власності, здійснену Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією з виходом за межі власних повноважень 17.04.2019 під №1812774480000 та з порушенням Конституції і законів України, в результаті чого допоміжне приміщення сміттєзбірника під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 протизаконно перейшло у комунальну власність Територіальної громади міста Києва під виглядом вигаданих груп самочинно перепланованих приміщень №460 від №1 до №2;
- відхилити висновок інженерного будівельного дослідження приватного підприємця судового експерта ОСОБА_2 №15.03.2016 від 15.03.2016 як такий, що суперечить первинній інвентаризаційній технічній документації на будинок АДРЕСА_2 (первинному Технічному паспорту, поповерховому плану цокольного поверху літер "А", експлікації, правовому режиму власності будинку, правовому режиму власності сміттєзбірників під"їздів №№1 та 2 будинку як спільної власності квартировласників, їх статусу допоміжних приміщень та функціональному призначенню), не відповідає вимогам КАСУ та прямо пов'язаний з подальшою незаконною державною реєстрацією сміттєзбірників як спільного майна квартировласників під виглядом майна Територіальної громади міста Києва комунальної форми власності.
Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу справа розподілена судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши позовну заяву та долучені до неї докази, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Спір, який виник між двома чи кількома суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого/інших суб'єкта/суб'єктів, а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта, є публічно-правовим. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 у справі № 914/2006/17.
Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Поряд з цим, частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з вимогами частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач, серед іншого, просить встановити факт протиправної державної реєстрації права комунальної власності Територіальної громади міста Києва на допоміжні приміщення житлового фонду - сміттєзбірники під'їздів № АДРЕСА_1 , які належать за правом спільної часткової і сумісної власності квартировласникам будинку, в результаті чого сміттєзбірники під'їздів №№ 1 та 2 протизаконно перейшли у комунальну власність Територіальної громади міста Києва під виглядом вигаданих груп приміщень №83 від №1 до №55 та №460 від №1 до №2.
З огляду на наведене вище, суд вважає, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, не можуть бути розглянутими за правилами адміністративного судочинства, оскільки такі позовні вимоги не є публічно-правовими.
Разом з тим, предметом оскарження є скасування державної реєстрації права комунальної власності Територіальної громади міста Києва на допоміжне приміщення сміттєзбірника під'їзду АДРЕСА_3 , що належить позивачу та квартировалникам будинку АДРЕСА_2 за правом спільної власності.
Як було зазначено, відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав: фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини стосуються майнових прав на приміщення, що належить позивачу та квартировалникам будинку АДРЕСА_2 за правом спільної власності, тобто існує спір про право, суд дійшов висновку про те, що цей спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.
Слід вказати, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У прохальній частині позову позивач просить суд відхилити висновок інженерного будівельного дослідження приватного підприємця судового експерта ОСОБА_2 №15.03.2016 від 15.03.2016, однак суд зазначає, що зазначене не є позовною вимогою та способом захисту порушених прав позивача у розумінні КАС України, оскільки вказаному питанню судом може бути надана оцінка лише під час розгляду справи по суті.
Враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту, скасування державної реєстрації.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Перепелиця А.М.