ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
"16" вересня 2024 р. Справа № 300/6674/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду О.Л.Тимощук, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,
Адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна (надалі, також - представник позивача), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 02.09.2024 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.03.2023 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 28.12.2022 по справі №300/4889/22, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимальним розміром.
Разом з позовною заявою представник позивача 02.09.2024 подала заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду у якій, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом вказує, що позивач про можливе порушення своїх прав дізналася лише після надання Верховним Судом для юридичної практики правових висновків для нарахування та виплати з 01.07.2021 щомісячної доплати у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, відмінних від тих, які наведенні у заяві від 02.09.2024 про поновлення пропущеного строку звернення до суду, разом з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити з 01.03.2023 по 23.02.2024 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
На адресу суду 10.09.2024 надійшли дві ідентичні заяви від представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказала, що лише після звернення позивача з відповідною заявою вона достовірно дізналася про припинення такої виплати.
Також, представник позивача послалася на частину 3 статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, не проведений з вини органів Пенсійного фонду не розповсюджується встановлене статтею 122 КАС України обмеження шестимісячним строком звернення до суду щодо виплати пенсії, чи її частини, в спірному випадку - щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої згідно з Постановою №713.
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала: "...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду".
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Пенсіонер має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, як обрахована, та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 у справі №300/4889/22 виплату у розмірі 2000,00 грн припинено.
Однак до суду з вимогою про таку доплату позивач через свого представника звернулася лише 02.09.2024, подавши позовну заяву поштовим зв'язком.
На переконання суду, доводи поважності причин пропуску звернення до суду викладені представником позивача в заяві про поновлення пропущеного строку від 10.09.2024 є помилковими з огляду на таке.
У своїй заяві про поновлення пропущеного строку представник позивача покликається на норми статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (надалі, також - Закон №2262-XII), яка регулює питання строків перерахунку призначених пенсій.
З цього приводу суд зазначає, що частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262-XII визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, вказана норма регулює питання проведення перерахунку пенсії за минулий час у зв'язку з не проведенням такого перерахунку, зокрема, з вини органів Пенсійного фонду України.
Однакспірна доплата не є складовою грошового забезпечення, тобто не належить ні до основних, ні до додаткових видів грошового забезпечення.
Враховуючи те, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку пенсії та те, що наведена норма врегульовує питання строків перерахунку пенсії, а не строків, передбачених статтею 122 КАС України, частина 3 статті 51 Закону №2262-XII не може бути застосована при розгляді питання строків звернення до суду в даній категорії справ. Відтак, покликання позивача на частину 3 статті 51 Закону №2262-XII є помилковими.
Суд наголошує, що відносини з приводу призначення, обчислення, нарахування і виплати доплати у порядку Постанови №713 не підпадають під дію частини 3 статті 51 Закону №2262-XII, оскільки доплата за Постановою №713 має іншу правову природу, суть та механізм призначення, обчислюється безвідносно до зміни розмірів видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
Спір у цій справі виник щодо невиплати доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, на підставі Постанови №713, а не щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Також, представник позивача послалася на висновки, викладені в постанові Верховного Суду по справі №420/8355/22 від 20.07.2023 щодо не застосування судом шестимісячного строку звернення до суду.
З приводу вказаної постанови суд звертає увагу представника позивача на те, що предметом спірних правовідносин вказаної постанови була невиплата пенсії, а не доплата, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №713, відтак наведені представником висновки Верховного Суду не є релевантними до даних спірних правовідносин.
Позивачем не надано інших належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено інших поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Отже позивач пропустив встановлений частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку (тобто, за період з 01.03.2023 по 23.02.2024) так і не підтвердивши наявності поважних причин такого пропуску.
Водночас, в частині позовних вимог, починаючи з 24.02.2024 позивач не пропустив шестимісячний строк при зверненні до суду з відповідними позовними вимогами.
З огляду на зазначене, вказані позивачем в заяві від 10.09.2024 про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави для поновлення такого строку із позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті та зобов'язання нарахувати та виплатити з 01.03.2023 по 23.02.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, не є поважними.
Враховуючи наведене, у зв'язку із відсутністю належного обґрунтування поважності пропуску шестимісячного строку звернення до суду в заявах, поданих представником позивача, в частині позовних вимог (про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови та зобов'язання нарахувати і виплатити з 01.03.2023 по 23.02.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713), позовна заява вважається поданою без дотримання відповідного строку звернення до суду в зазначеній частині позовних вимог.
Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
З огляду на вищенаведене наявні усі правові підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_1 у відповідній частині позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись статями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними, викладені у заявах про поновлення пропущеного строку звернення до суду, причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, зобов'язання нарахувати та виплатити з 01.03.2023 по 23.02.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» - повернути позивачу.
Копію цієї ухвали, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.