ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" вересня 2024 р. справа № 300/5161/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі ордера про надання правничої допомоги діє адвокат Кантор Анна Олегівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити з 01.03.2024 відповідний перерахунок з урахуванням індексації пенсії за 2022, 2023, 2024 роки і виплату проіндексованої пенсії, з урахуванням виплачених сум, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого на підставі ордера про надання правничої допомоги діє адвокат Кантор Анна Олегівна (надалі по тексту також - представник позивача, ОСОБА_2 ), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Головне управління ПФУ в області, Управління, орган пенсійного забезпечення), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у розмірі 1,14; у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 за №127, у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 за №118, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 за №168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 24.02.2024 за №185 та у зв'язку з цим провести виплату недотриманих сум пенсії, з застосуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати в розмірі 12 692,78 гривень та у зв'язку зі вказаним провести перерахунок і виплату недоотриманих сум пенсії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 24.09.2020 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також - Закон №1058-IV). Як зазначає позивач, 23.05.2024 останній звернувся до Головного управління ПФУ в області з скаргою (номер звернення ВЕБ-09001-Ф-С-24-089150), в якій просив провести перерахунок пенсії та застосувати показник середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 роки, згідно частини 2 статті 40 Закону №1058-IV. 17.06.2024 ОСОБА_1 отримав відповідь від Управління, за змістом якої повідомлено, що при призначені пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в розмірі 7 763,17 гривень, а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складав 44 785,88 гривень (7 763,17 гривень х 5,76902, де 7 763,17 - показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки, а 5,76902 - індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку), розмір пенсії складав - 17 690,00 гривень. У зазначеній відповіді орган пенсійного забезпечення вказав, що позивачу проведено індексацію пенсії з урахуванням базової зарплати 7 405,00 гривень (3 764,40 х 1,171 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197) збільшеної на 7,96 %, тобто 7 994,47 гривень (7 405,03 гривень х 1,0796), внаслідок чого середньомісячний заробіток ОСОБА_1 для обчислення пенсії становить 46 120,26 гривень: 7994,47 гривень (проіндексований показник середньої заробітної плати) х 5,76902 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку), розмір пенсії позивача (враховуючи індексацію та зміну прожиткового мінімуму) з 01.03.2024 склав 18 989,08 гривень а саме: 18 871,03 гривень розмір пенсії за віком (46120,26 x 0,40917, де 46120,26 - середньомісячний заробіток для обчислення пенсій, а 0,40917 - коефіцієнт стажу).
Однак, на переконання позивача, відповідач не провів індексацію пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у відповідності до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV. ОСОБА_1 вважає, що якщо б індексацію було проведено згідно частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV, то враховуючи послідовність коефіцієнтів збільшення зарплати згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 за №127 (надалі по тексту також - Постанова №127) - 1,11 за 2021 рік, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022за№118 (надалі по тексту також Постанова №118) - 1,14 за 2022 рік, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 за №168 (надалі по тексту також - Постанова №168) - 1,197 за 2023 рік, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 24.02.2024 за №185 (надалі по тексту також - Постанова №185) - 1,0796 за 2024 рік, шляхом множення коефіцієнтів років, які передували року проведення індексації мав б бути отриманий коефіцієнт - 1,635. Тоді, на переконання позивача, середня зарплата для розрахунку пенсії після індексації склала б: 7 763,17 х 1,635 = 12 694,74 гривень.
Позивач вказує, що згідно вихідних даних листа Головного управління ПФУ в області показник середньої зарплати при призначенні ОСОБА_1 пенсій складав: 7 763,17 гривень, з врахуванням індексацій 2021 року, розмір проіндексованого показника середньої зарплати мав б становити 8 617,11 гривень (7 763,17х 1,11), в свою чергу, для обчислень індексації 2022 року, мав б братись показник проіндексованої середньої зарплати в 2021 році, розмір проіндексованого показника середньої зарплати в 2022 році мав б становити 9 823,50 гривень (8 617,11 x1,14). В подальшому, для обчислень індексації 2023 року, мав б бути застосований показник проіндексованої середньої зарплати в 2022 році, розмір проіндексованого показника середньої зарплати мав б становити 11 758,73 гривень (9823,50х 1,197). З врахуванням вказаних обчислень, ОСОБА_1 переконаний, що розмір проіндексованого показника середньої зарплати який необхідно брати за вихідні дані для індексації пенсії в 2024 році мав б становити 12 662,98 гривень (11 758,73 х 1,0796).
З урахуванням зазначених розрахунків позивач вважає, що вихідні дані розрахунків наданих відповідачем є не вірними та суперечать приписам частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у розмірі 1,14; у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами (а.с.21-22).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 16.07.2024 за №0900-0902-7/39721, який надійшов на адресу суду разом із письмовими доказами 23.07.2024 (а.с.25-94). Управління не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За аргументами Головного управління ПФУ в області частиною 2 статті 42 Закону №1058-ІV встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, які передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Орган пенсійного забезпечення зазначає, що з 1 березня 2019 року на підставі положень Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 за №124 (надалі по тексту також - Порядок №124), проведено перерахунки пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,17, тобто, показник середньої заробітної плати, що застосовується для обчислення пенсій з 01.03.2019 становив 4 404,35 гривень (3 764,40 х 1,17).
Управління наголошує, що при перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV і Порядку №124 використовуються такі показники середньої заробітної плати, зокрема з 1 березня 2021 року - 5 426,60 гривень (4 888,83 гривень х 1.11), з 1 березня 2022 року - 6 186,32 гривень (5 426,60 гривень х 1,14), з 1 березня 2023 року - 7405,02 гривень (6 186,32 гривень х 1.197). При цьому, відповідач звертає увагу, що середній заробіток за 3 попередні роки при призначенні пенсії позивачу становив 7 763,17 гривень, що перевищує показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з урахуванням базової зарплати, яка застосовувалася при перерахунках з 01.03.2021 (5 426,60 гривень), з 01.03.2022 (6 186,32 гривень), з 01.03.2023 (7405,02 гривень). У зв'язку із зазначеним позивачу проведено перерахунки пенсії з 01.03.2022 та 01.03.2023 з урахуванням вимог пункту 2 Постанови №127, пункту 4 Постанови №118 і пункту 6 Постанови №168, а саме встановлено доплату до пенсії в сумі 135 гривень й 100 гривень.
Також, відповідач зазначив, що з 01.03.2024 при перерахунку пенсій позивача використовувався показники середньої заробітної плати - 7 994,47 гривень (7 405,03 х 1,0796). З 01.03.2024 ОСОБА_1 автоматичним способом проведено масовий перерахунок пенсії "Індексація заробітку", середній заробіток для обчислення пенсії становить 46 120,26 гривень, а саме: 7 994,47 (проіндексований показник середньої заробітної плати) х 5,76902 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку). Тобто, при перерахунку пенсії з 01.03.2024 застосовувався показник середньої заробітної плати 7 994,47 гривень, вищий ніж показник, який був застосований при призначенні пенсії - 7 763,17 гривень.
На підставі зазначеного Головне управління ПФУ в області просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
19.08.2024 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (а.с.96-99). Як зазначає ОСОБА_2 , відповідач не здійснив індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, оскільки як безпідставно вважає відповідач, середній заробіток за 3 попередні роки при призначенні пенсії позивача становив 7 763,17 гривень, що перевищує показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з врахуванням базової зарплати, яка застосовується при перерахунках з 01.03.2021, з 01.03.2022 та з 01.03.2023, у зв'язку з чим для перерахунку пенсії з врахуванням індексацій передбачених Постановою №127, Постановою №118 та Постановою №168 підстав немає. На переконання представника позивача, коментоване тлумачення і відповідно застосування управлінням норм права, порушує вимоги частини 2 статті 42 Закону №1058-IV, за змістом якої для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Окрім цього, ОСОБА_2 зазначила, що норми частини 2 статті 42 Закону №1058-IV та положення Порядку №124, регулюють одне і те ж коло відносин щодо індексації пенсійних виплат, при цьому вони суперечать один одному, тому необхідно керуватися приписами Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-a (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), яка сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, додаткових пояснень у справі, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 24.09.2020 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком згідно Закону №1058-IV, про що свідчить протокол "Призначення пенсії. Версія: 1.6.78.1." від 29.09.2020 (а.с.78).
Згідно зазначеного протоколу розмір пенсії обчислений з врахуванням страхового стажу 40 років 11 місяців 11 дні (коефіцієнт стажу - 0,40917) та середньомісячного заробітку - 44 785,88 гривень (а.с.78)
У відповідності до алгоритму розрахунку пенсії за віком (а.с.79-82) середньомісячний заробіток, який застосовується для обчислення пенсії становить 44 785,88 гривень (7763,17 гривень - показник середньої заробітної плати по Україні за 2017- 2019 роки х 5,36762 - індивідуальний коефіцієнт для обчислення).
Позивач звернувся до Головного управління ПФУ в області із заявою від 23.05.2024 за №1/1 з проханням надати:
- інформацію про те, чи проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 із здійсненням індексації та застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, саме за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, які передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення;
- інформацію про те, чи проведено перерахунок пенсії з 01.03.2024 із здійсненням індексації та застосуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який було враховано для обчислення пенсій (2017, 2018, 2019 роки).
Цією ж заявою позивач ставив наступну вимогу - у випадку, якщо індексація проведена без дотримання зазначених вище вимог, просив провести перерахунок та застосувати показник середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2019 роки, згідно частини 2 статті 40 Закону №1058-IV (а.с.8).
Листом від 17.06.2024 за №5744-4383/В-02/8-0900/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивачу, що при призначені пенсії останньому застосовано показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 гривень, а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складав 44 785,88 гривень (7 763,17 гривень х 5,76902, де 7763,17 - показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки, а 5,76902 - індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку), розмір пенсії складав - 17 690,00 гривень. У зазначеній відповіді орган пенсійного забезпечення вказав, що позивачу проведено індексацію пенсії з урахуванням базової зарплати 7 405,00 гривень (3764,40 х 1,171 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197) збільшеної на 7,96 %, тобто 7 994,47 гривень (7405,03 гривень х 1,0796), внаслідок чого середньомісячний заробіток ОСОБА_1 для обчислення пенсії становить 46 120,26 гривень: 7994,47 гривень (проіндексований показник середньої заробітної плати) х 5,76902 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку). Розмір пенсії позивача (враховуючи індексацію та зміну прожиткового мінімуму) з 01.03.2024 склав 18 989,08 гривень а саме: 18 871,03 гривень розмір пенсії за віком (46120,26 x 0,40917, де 46120,26 - середньомісячний заробіток для обчислення пенсій, а 0,40917 - коефіцієнт стажу) та 118,05 гривень доплати за понаднормовий стаж (5 років) (а.с.11).
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у розмірі 1,14; у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 за №1282-XII (надалі по тексту також - Закон №1282-ХІІ) індексація це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії та пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.
В силу вимог частини 2 статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 за №124 затверджено "Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (надалі по тексту також - індексація, індексація пенсії).
За приписами абзацу 2 пункту 2 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону №1058-IV.
Згідно пункту 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% ) : 100% ) + 1,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % - 100 %,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Отже, для перерахунку пенсії з метою індексації не застосований вказаний вище множник - Зс. Натомість у формулі перерахунку пенсії із зазначеною метою вказано показники зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні та споживчих цін за попередній рік (у відсотках).
У відповідності до пункту 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом 1 пункту 4 зазначеного Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2008 р., №25, ст.785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Отже, відповідно до Порядку №124 в 2019 році індексація пенсій відбулась шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, тобто за три попередні роки (2014-2016), розмір якої становив 3 764,30 гривень.
Враховуючи вказане, цією постановою Уряду не передбачалось у 2019 році індексації пенсіонерів, яким пенсія була призначена в 2018 році, адже для обчислення розміру пенсії таких пенсіонерів враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2015-2017 роки. У подальшому Кабінет Міністрів України не змінив підходу до визначення кола пенсіонерів, пенсії яких підлягають перерахунку у зв'язку з щорічною індексацією, залишивши за основу показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, а Пенсійний Фонд України з 2020 року застосовує положення абзацу 2 пункту 5 Порядку №124, здійснюючи кожний наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Виходячи із змісту листа відповідача №5744-4383/В-02/8-0900/24 від 17.06.2024, Управління при здійсненні перерахунку пенсії позивача в 2021-2023 роках, в тому числі 2024 році, застосовувало показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в розмірі 7 763,17 гривень, як такий, що визначений в 2020 році, тобто в році призначення пенсії (а.с.11).
Зважаючи на зміст відзиву відповідача, вказане призвело до того, що згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV в 2021, 2022 і в 2023 роках пенсія (призначена) в 2020 році, не підлягали перерахунку при щорічній індексації, оскільки її обчислення відбувалося з урахуванням показників середньої заробітної плати відповідно 7 763,17 гривень, який перевищує розмір показника середньої заробітної плати у значенні 5 426,60 гривень, 6 186,32 гривень, 7 405,03 гривень, що склалися під час індексації в 2021, 2022 і 2023 році відповідно.
Показники середнього заробітку в розмірах 5 426,60 гривень, 6 186,32 гривень, 7 405,03 гривень утворилися шляхом множення коефіцієнтів підвищення (індексації) пенсій за 2019-2023 роки на усереднений показник середньої зарплати за 2014-2016 роки (3 764,40 гривень), який встановлений абзацом першим пункту 5 Порядку №124.
Продовжуючи оцінку правового регулювання спірних правовідносин, суд вказує на приписи абзацу 4 частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, за змістом яких розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Абзацом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 за №127 установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Згідно пункту 2 Постанов №127 якщо пенсії, призначені відповідно до Закону за зверненнями, які надійшли по 31 грудня 2020 року включно, не підвищувалися відповідно до пункту 1 цієї постанови, а також не підвищувалися із січня по липень 2021 року включно у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої та частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 3 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2008 р., №25, ст.785), з 1 липня 2021 року до таких пенсій установлюється щомісячна доплата в розмірі 100 гривень у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до законодавства.
Абзацом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 за №118 установлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (надалі по тексту також - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.
Згідно пункту 4 Постанови №118 з 1 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2022 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 року, №19, ст. 663), щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" (Офіційний вісник України, 2021 р., №17, ст.679) щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2022 за №168 установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-ІV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 за №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Пунктом 6 Постанови №168 установлено, що з 01.03.2023 до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-ІV за зверненнями, що надійшли до 31.12.2022 включно, які не підвищуються з 01.03.2023 згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" від 20.02.2019 за № 124, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 за №127 та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 за №118, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Крім цього, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23.02.2024 за №185 установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови №185 до пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
У 2019 році під час індексації пенсій коефіцієнт збільшення становив 1,17, в 2020 - 1,11, в 2021 - 1,11, в 2022 - 1,14, в 2023 - 1,197. Шляхом множення зазначеного показника на ці коефіцієнти й складається добуток в розмірі 7 405,03 гривень (3764,40 гривень х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7 405,03 гривень).
При цьому необхідно враховувати, що положення постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 за №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році"; від 22.02.2021 за №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році"; від 16.02.2022 за №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"; від 24.02.2023 за №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та від 23.02.2024 за №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" щодо обмеження у проведенні індексацій мають явні ознаки протиправності, адже не відповідають нормам Закону №1058-ІV, частиною другою статті 42 якого встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Аналіз зазначеного дає підставу стверджувати, що у період з 2020 Кабінетом Міністрів України проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (індексація) відбувається не у спосіб та порядок, що передбачений частиною 2 статті 42 Закону №1058-ІV, адже в ній немає згадки , що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, фіксується для наступних перерахунків станом на 1 жовтня 2017 рік.
Оскільки норми частини другої статті 42 Закону №1058-ІV та положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 за №124, регулюють одне і те ж коло відносин щодо індексації пенсійних виплат, при цьому суперечать один одному, тому необхідно керуватися приписами Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), яка сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Згідно зі статтею 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Постанови Уряду не можуть звужувати обсяг прав встановлений законом, адже приймаються на виконання законів, а тому мають їм відповідати й не суперечити. А у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (частина 3 статті 7 КАС України).
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії і про який йдеться у статті 42 Закону №1058-ІV, не є сталим. У кожної пенсії, призначеної та обчисленої відповідно до цього Закону, є "свій" показник середньої заробітної плати, який залежить від року призначення пенсії, і саме він має збільшуватись під час індексації.
Як свідчать матеріали справи позивач вийшов на пенсію за віком у 2020 році. Згідно з пунктом 4 Постанови №118 ОСОБА_1 з 01.03.2022 була встановлена доплата в розмірі 135,00 гривень та згідно пунктом 6 Постанови №168 з 01.03.2023 встановлено доплата в розмірі 100,00 гривень.
У 2024 позивачу автоматичним способом проведено масовий перерахунок пенсії "Індексація заробітку" (а.с.85-87), при якому враховано показники середньої заробітної плати - 7 994,47 гривень (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796), тобто відповідачем брався до уваги показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, а саме за три попередні роки (2014-2016), розмір якої становив 3 764,30 гривень.
Суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 з 01.03.2021; 1,14 з 01.03.2022; 1,197 з 01.03.2023 та 1,0796 з 01.03.2024, у зв'язку із чим керується наступними аргументами.
В котре вказуючи на положення абзацу першого частини 2 статті 42 Закону №1058-IV, законодавець визначив, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Із вказаного слідує, що мова йде про показник середньої заробітної плати (доходу), який в кожному індивідуальному випадку враховується для обчислення пенсії, а отже про показник, який визначений на момент призначення пенсії при обчисленню розміру пенсії, або показник, який є останнім із актуальних для обчислення (в медах останніх трьох років, які передують індексації розміру пенсії).
Про аналогічне поняття "показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії" законодавець вказав і в абзаці другому частини 2 статті 42 Закону №1058-IV, у відповідності до якого показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Для спірного випадку має також значення 45 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, якими визначено що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
В той же час абзацом першим частини 5 Порядку №124 Уряд України визначив, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Системний аналіз коментованих норм свідчить, що Законом №1058-IV, на відміну від частини 5 Порядку №124, не введено поняття "показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року", який би мав застосовуватися для проведення індексації пенсії після 2021 року.
В контексті вказаного, визначене в абзаці 4 частини 2 статті 42 Закону №1058-IV положення про те, що "Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини", не стосується повноважень Уряду України фіксувати "показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на певну календарну дату", так як Законом №1058-IV чітко визначено поняття, що такою величиною є "показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії".
Щодо частини позовної вимоги позивача "провести виплату недотриманих сум пенсії, з застосуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати в розмірі 12 692,78 гривень" суд керується наступним.
У відповідності до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно Постанови №127 з 01.03.2021 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії становить 1,11; Постанови №118 з 01.03.2022 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії становить 1,14; Постанови №168 з 01.03.2023 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії становить 1,197; Постанови №1185 з 01.03.2024 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії становить 1,0796.
Як свідчить "Алгоритм розрахунку: ПЕНСІЯ ЗА ВІКОМ" (а.с.82) при призначення пенсії ОСОБА_1 брався до уваги середній заробіток за 3 попередні роки (2017-2019 роки), які передували року призначення пенсії, зокрема, у розмірі 7 763,17 гривень.
Тобто саме 7 763,17 гривень є тим показником середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, та який враховувався відповідачем для "обчислення" пенсії позивача з моменту її призначення, в тому числі і за період з 2021 по 2024 рік. Відповідач не надав суду доказів врахування при "обчисленні" пенсії позивача (на відміну від проведення її індексації), в тому числі з дня її призначення, застосування/врахування іншого показника середньої заробітної плати (доходу), відмінного від "7 763,17 гривень".
Отже, перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (показник проіндексованої заробітної плати (доходу) в Україні), за пенсійною справою позивача, станом на 01.03.2024 становить - 12 694,74 гривень (7 763,17 х 1,11 "коефіцієнт збільшення в 2021 році" х 1,14 "коефіцієнт збільшення в 2022 році" х 1,197 "коефіцієнт збільшення в 2023 році" х 1,0796 "коефіцієнт збільшення в 2024 році"), а не 12 692,78, як це зазначає позивач у позовних вимогах.
Незважаючи на розгляд судом адміністративних справ не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог, суд, керуючись частиною 2 статті 9, пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту права порушеного позивача, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Зокрема, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача здійснити з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, який враховується для обчислення пенсії (за матеріалами пенсійної справи 7 763,17 гривень) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 за №127, у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 за №118, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 за №168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 24.02.2024 за №185 та у зв'язку із вказаним провести перерахунок і виплату недоотриманих сум пенсії, з урахуванням виплачених сум.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частина 4 статті 245 КАС України).
Надаючи правову оцінку посиланням відповідача у відзиві на пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд зважає на такі мотиви.
Заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження слідує з норм статті 1 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 за №2235-III, статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 за №2050-III, згідно з якими заробітна плата і пенсія включені до переліків законних джерел існування, доходів.
З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положенням частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні .
Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 1 211,00 гривень, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи платіжна інструкція за №0.0.3732208324.1 від 28.06.2024 (а.с.6).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке протиправно не провело індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у розмірі 1,14; у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 089,90 гривень, що пропорційно становить 90 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, який враховується для обчислення пенсії (за матеріалами пенсійної справи 7 763,17 гривень) на коефіцієнт збільшення:
у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 за №127;
у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 за №118,
у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 за №168,
у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 24.02.2024 за №185,
та у зв'язку із вказаним провести перерахунок і виплату недоотриманих сум пенсії, враховуючи виплачені суми, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 089,90 гривень (одна тисяча вісімдесят дев'ять гривень дев'яносто копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Чуприна О.В.