ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"16" вересня 2024 р. Справа № 300/6813/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 , який діє в в інтересах ОСОБА_1 (позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 суддею Микитин Н.М. заявлено самовідвід у справі №300/6813/24.
Відповідно до розпорядження Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи №300/6813/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №300/6813/24 передано судді Гомельчуку С.В.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовну заяву подано ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» 06.09.2024.
Згідно з частиною 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до частини 2 коментованої статті здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
У відповідності до висновку Конституційного Суду України (рішення від 08.04.1999 року за № 3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
За приписами частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (ч.2 ст. 57 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
При цьому, згідно із частиною 2 статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.
Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення (частина 3 статті 59 КАС України).
Частиною 7 статті 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Приписами частини 8 статті 59 КАС України визнчено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Пунктами 1-4 частини 2 статті 40 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
1) довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями;
2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ або військово-навчальних закладів;
3) довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів;
4) довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.
Статтею 75 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування та посадові особи консульських установ України, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих юридичними особами, за умови що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у випадках, якщо справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, начальником установи виконання покарань.
Крім того, відповідно до положень ч. 3 ст. 245 Цивільного кодексу України довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.
Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу. Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами. Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Судом встановлено, що позовна заява з усіма доданими до неї документами підписана та подана до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронному вигляді за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_2 , як представником ОСОБА_1 .
Одним із документів, долучених до позовної заяви, є копія аналогічного за змістом позову, який містить сканкопію підпису ОСОБА_1 .
До вказаної копії позову ОСОБА_2 долучено копію довіреності, яка містить підпис ОСОБА_1 та графу для посвідчувального напису головуючого судді, із одночасним клопотанням до суду посвідчити копію такої довіреності.
Суд зауважує, що копія позову із доданою до неї довіреністю підписана електронним цифровим підписом ОСОБА_2 .
Як зазначалося судом вище, відповідно до частини 2 статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.
Отже, посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи здійснюється лише в судовому засіданні, після встановлення судом такої особи, якщо судом вже відкрито провадження у справі за позовною заявою, підписаною позивачем або його повноважним представником.
З огляду на викладене, у суду відсутні, передбачені частиною 2 статті 59 КАС України, підстави для посвідчення довіреності, поданої із позовною заявою, яка міститься в матеріалах справи.
Суд зазначає, що надана до суду із позовною заявою довіреність не є документом, який належним чином підтверджує волевиявлення ОСОБА_1 , як позивача на уповноваження ОСОБА_2 представляти його інтереси в суді, оскільки така довіреність не є посвідченою нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Пунктом 9 розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 передбачено, що шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
Отже, якщо користувач бажає скористатись електронною довіреністю, в такому випадку особа, від імені якої він подає заяву, також має бути зареєстрована в Електронному кабінеті, і через розділ «Довіреності» надати електронну довіреність своєму представнику.
Однак, електронна довіреність Новосельського А.Ф. як позивача на уповноваження ОСОБА_2 представляти його інтереси в суді також відсутня у матеріалах позову.
Як встановлено судом вище, всі документи, які подані до суду, сформовано та підписано ОСОБА_2 .
Це, у свою чергу, унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву.
З огляду на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18, звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, суд дійшов висновку, що цей позов підписано особою представником, за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва позивача, а отже, особою, яка не мала права його підписувати, в порушення вимог п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов підлягає поверненню позивачу.
Суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі наведеного, керуючись 160, 161, 171, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства.
Суддя Гомельчук С.В.