Справа № 607/24582/23Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.
Провадження № 22-ц/817/722/24 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
10 вересня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
за участю секретаря - Дідух М.
без сторін, належним чином повідомлених
про дату, час і місце судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/24582/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Універсал Банк», в інтересах якого діє ОСОБА_1 на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 травня 2024 року, ухваленого суддею Герчаківською О.Я., у справі за позовом Акціонерного товариства “Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
у грудні 2023 року АТ “Універсал Банк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 57 991,32 грн та 2 684,00 грн судового збору.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25 травня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 25 травня 2020 року.
Керуючись положеннями статті 633, 634, 641 Цивільного кодексу України, АТ «Універсал Банк» пропонує необмеженому колу фізичних осіб - резидентів України скористатися банківськими послугами щодо продуктів monobank Universal Bank, для чого пропонує приєднатись до опублікованих на сайті Банку Умов і правил обслуговування в «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (далі - У мови і правила).
Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається Банком.
Своїм підписом на Анкеті заяві Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент підписання ознайомився з текстом Умов і правил. Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозумів їхній зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов'язки, в т.ч. право відмовитися від отримання рекламних матеріалів засобами дистанційних каналів комунікації.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного Договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 50 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Водночас, ОСОБА_2 не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення в розрахунку заборгованості за Договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50 % від суми, отриманого Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних. На період дії карантину Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту (п 5.16).
Відповідно п.8.20. п.8 Розділу І Умов з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, Сторони погодили, що за несвоєчасне виконання Клієнтом Вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, Клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання шляхом сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6, процентів - для держателів платіжної картки MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Станом на 03 вересня 2023 року у відповідача прострочення зобов'язання із сплати Щомісячного мінімального платежу за Договором становить понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу її Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 03 вересня 2023 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
З підстав зазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Універсал Банк» за Договором станом на 08 жовтня 2023 року становить 57 991,32 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 57 991,32 грн.
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 травня 2024 року у задоволенні позову АТ “Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг “Monobank» від 25.05.2020 року в розмірі 57991,32 грн - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник АТ “Універсал Банк» - Македон О.А. просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд не дослідив механізм отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про не ознайомлення клієнта з такою процедурою. Вказує, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт укладення між сторонами у встановлений законом спосіб договору про надання банківських послуг, в тому числі і погодження сторонами умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, а також ознайомлення відповідача з такими умовами.
Враховуючи те, що послуги Банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток, можна дійти цілком очевидного висновку, що відповідач був ознайомлений саме з Умовами і правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до ст. ст. 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Таким чином, враховуючи те, що Клієнтом було неодноразово проведене банківські операції із використанням власної картки (переказ коштів, поповнення мобільного телефону, оплата товарів у торгових точках та ін), відповідач надав свою згоду із змінами, доповненнями до Договору про надання банківських послуг від 25.05.2020 року.
Наявні усі підстави стверджувати, що Умови та правила, які знаходяться у публічному доступі, та посилання (https://www.monobank.ua/terms), на які містяться у кожній Анкеті-заяві підписаній Клієнтами (а це понад 8 млн) є загальновідомим фактом.
Окрім того, посилається на те, що відповідач будучи повідомленим про час і місце розгляду справи не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, наприклад висновок експертизи про невірність наданого банком розрахунку, а відтак відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану банком суму заборгованості, яка підтверджена належними доказами.
Відзив на апеляційну скаргу АТ “Універсал Банк» до суду апеляційної інстанції не надходив.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
АТ “Універсал Банк» повідомлялось про розгляд справи шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документа.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодом 0600948991915.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 25 травня 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірник у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають договір, та зобов'язується виконувати його умови.
Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 25 травня 2020 року містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В Анкеті-заяві містяться копія паспорта ОСОБА_2 , його фото, які скопійовані та надані до анкети.
Також у анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку відповідно до умов Договору. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка - 3,2% на місяць. Однак, строки здійснення періодичних платежів не встановлені, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Отже, підписана відповідачем анкета-заява до договору про надання банківських послуг, містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги. Вказана анкета не містить даних про розмір наданих кредитних коштів, а тільки прохання про встановлення кредитного ліміту на суму, зазначену у мобільному додатку, однак в позовній заяві вказано про отримання відповідачем кредиту у розмірі 50 000,00 грн.
В Анкеті-заяві та будь-яких інших документах, долучених до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 отримав платіжну картку НОМЕР_1 , строк дії цієї картки та що на його ім'я відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 , який вказав відповідач.
В анкеті-заяві зазначено: прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим електронним ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису (п. 6).
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах позову відсутня інформація про те, що окрім підписання Анкети-заяви відповідачем, сторонами вчинялися дії з використанням власноручного чи електронного/електронного цифрового підпису ОСОБА_2 , які б свідчили про отримання останнім кредиту, його розмір.
Також матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято банком за заявою відповідача, яка картка йому була видана, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
До матеріалів справи долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, які відповідачем не підписані.
Інформаційною довідкою Чорна картка monobank передбачено тарифи обслуговування кредитних карт Чорна картка monobank, умови та порядок користування карткою, порядок нарахування процентів та штрафних санкцій, проте вказана довідка відповідачем не підписана, також паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, відповідачем не підписаний.
Наявні в матеріалах справи документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі Анкети-заяви та наявність у нього заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає Банк.
Розрахунок заборгованості, на який посилається скаржник, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає банк. Також у розрахунку не вказано за яким саме поточним рахунком він здійснений.
З наданого розрахунку заборгованості неможливо встановити факт користування відповідачем кредитними коштами, що призвело до утворення простроченої заборгованості.
Жодних належних доказів, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що заборгованість відповідача за договором від 25 травня 2020 року становить 57991,32 грн (відповідно до розрахунку заборгованості), матеріали справи не містять.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною 12 статті 11 вище наведеного Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Позивач пред'явив вимоги про стягнення заборгованості за кредитом (тілом), посилаючись, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, також на витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з тарифів за карткою monobank, Паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, як невід'ємну частину укладеного договору.
Однак доказів того, що вказані документи підписані електронним цифровим підписом ОСОБА_2 матеріали справи не містять, а також не має підтверджень того, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
Крім того, колегія суддів зазначає, що долучені банком копії Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» набрали чинності з 27.11.2021 (а.с.13-22), тоді як анкету-заяву відповідач підписав 25.05.2020 (а.с. 12).
Отже, відсутні підстави вважати, що саме цей витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними при підписанні анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
Крім того, у Паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів. Ця інформація зберігає чинність до 01.01.2023 (а.с. 29-30).
Таким чином, зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Таку інформацію банк надає споживачам фінансових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Також позивачем не надано суду доказів щодо надсилання відповідачу у мобільний додаток вказаних Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк», тарифів за карткою monobank і паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank для ознайомлення та доказів того, що відповідач електронним ключем підписав їх.
З огляду на викладене, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг, надані банком витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Мonobank, витяг тарифів за карткою monobank і паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вказані документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст.634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання, оскільки кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутні підстави для врахування наведених сум при визначенні розміру заборгованості та її подальшого стягнення.
Посилання в апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» на те, що відповідач не надав доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, зокрема контррозрахунку, є вільним трактуванням позивачем положень процесуального закону, оскільки за цими приписами обов'язок суду перевірити докази, що подані стороною на підтвердження позовних вимог та задовольнити позов лише у випадку доведення позивачем належними доказами свого позову.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилом статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з приписами статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За правилами частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Згідно із ст. ст. 22, 25 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Для ініціювання переказу в межах України можуть застосовуватися електронні платіжні засоби як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем у порядку, встановленому Національним банком України. Ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем.
Позивачем на підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитом не долучено жодних документів, передбачених ст. ст. 22, 25 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», які підтверджують ініціювання переказу позивачем кредитних коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним.
Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості сам по собі не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру за договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, підтвердження отримання останнім кредитних коштів відповідно до укладеного договору позивачем не надано (постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 765/№ 755/18920/18). Розрахунок є виключно внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Інших доказів позивачем не надано.
Зважаючи на вимоги цивільного процесуального законодавства, зокрема засади змагальності та диспозитивності, суд не вправі за власною ініціативою витребувати у позивача докази. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
Схожа позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18, від 3 серпня 2022 року у справі №156/268/21.
Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту та первинних документів, перевірити розмір заборгованості не є можливим.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування чи зміни з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника АТ “Універсал Банк» слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 травня 2024 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 липня 2024 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому дію заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 травня 2024 року слід поновити.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Універсал Банк», інтереси якого представляє ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 травня 2024 року залишити без змін.
Поновити дію заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 травня 2024 року.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції слід покласти на Акціонерне товариство “Універсал Банк».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: Б.О. Гірський
М.В. Хома