Справа №591/2795/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/349/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
16 вересня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
заявника - ОСОБА_6 ,
представника заявника- адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29 квітня 2024 року, якою в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Сумської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовлено,
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29 квітня 2024 року, в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Сумської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовлено.
Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що незгода учасника судового процесу з процесуальною діяльністю судді, прокурора та прийнятими ними процесуальними рішення, не може бути приводом для внесення відомостей до ЄРДР.
Не погодившись зі вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29.04.2024 та винести нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу Сумської обласної прокуратури внести відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 18.03.2024.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, невмотивованою, необґрунтованою та винесеною з порушенням норм чинного законодавства.
Заслухавши доповідь головуючого - судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення, доводи заявника ОСОБА_6 та його представника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вважав ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та просив залишити її без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 до Сумської обласної прокуратури було подано заяву від 18.03.2024, про не правомірні дії судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_9 .
Так, вказані особи вступивши у змову, маючи на меті притягнути ОСОБА_6 до відповідальності, шляхом спотворення обставин справи, проявили до останнього неповагу та систематично порушували його права, передбачені чинним законодавством. Зокрема, під час розгляду клопотання ОСОБА_6 про допит свідків, прокурор заперечував проти задоволення заявленого клопотання, з чим також погодився і суд першої інстанції. Також було здійснено втручання в автоматизовану систему документообігу суду, що призвело до порушення прав ОСОБА_6 заявляти відводи упередженому судді.
Вказаній дії, на думку ОСОБА_6 , свідчать про вчинення кримінального правопорушення прокурором та судом.
За вказаною заявою ОСОБА_6 , Сумською обласною прокуратурою проведено ретельну перевірку та обставини, що могли свідчити про вчинення прокурором Шосткинської окружної прокуратури та суддею Шосткинського міськрайонного суду Сумської області кримінального правопорушення, під час розгляду кримінального провадження відносно заявника.
Листом прокурора Сумської обласної прокуратури від 20.03.2024 № 31-262 вих. - 24, ОСОБА_6 повідомлено про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за поданою останнім заяви від 18.03.2024.
Так, у тексті заяви не наведено жодної обставини вчинення, яких саме злочинних дій прокурором та суддею, оскільки виражено не згоду з позицією прокурора щодо заявленого заявником клопотання про допит свідка та прийняття рішень під час судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник має зазначити у повідомленні конкретні, відомі йому обставини такого злочину. Дійсно, у особи, яка подає заяву, відсутній обов'язок наводити в ній всі ознаки певного злочину. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі доведення обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження. Водночас, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України щодо внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення перебувають у взаємозв'язку із ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомлені чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Тобто закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку, викладеного у постанов Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного кримінального правопорушення. Якщо таких даних немає, то такі відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, колегія суддів також враховує висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, відповідно до якого підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя повно, всебічно і об'єктивно дослідив необхідні матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Сумської обласної прокуратури щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.
Так, подана заява ОСОБА_6 до Сумської обласної прокуратури за своїм змістом не є чіткими та однозначними і не містить вказівки на подію та склад кримінального правопорушення, а включає в себе виключно власне узагальнене міркування останнього, яке по суті є його суб'єктивним припущенням, щодо нібито вчинення прокурором та суддею кримінального правопорушення, без викладення на підтвердження суджень будь-яких конкретних обставин вчинення злочину, а тому відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку ст. 214 КПК України.
Зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Отже, ОСОБА_6 у поданій заяви до Сумської обласної прокуратури наводиться виключно власні міркування та припущення щодо можливих протиправних дій прокурора та суду, що не підтверджується достатніми об'єктивними даними, а тому зазначене не може слугувати підставою для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування.
Викладені в оскаржуваній ухвалі висновки слідчого судді, в поданій апеляційній скарзі не спростовані. Більше того, подана апеляційна скарга не містить жодного обґрунтування незаконності прийнятого судового рішення слідчого судді.
Таким чином, на спростування доводів апеляційної скарги заявника, під час апеляційного перегляду не знайшло своє підтвердження те, що заява ОСОБА_6 містить достатньо відомостей, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, і обставин, за яких за вказаною заявою відомості до ЄРДР підлягали б внесенню, також встановлено не було.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачає, у зв'язку з чим вказане судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29 квітня 2024 року, якою в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Сумської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовлено, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4