Справа№751/8131/24
Провадження №1-кс/751/2060/24
12 вересня 2024 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю :
захисника - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про зобов'язання слідчого вчинити певні дії,
В С Т А H О В И В:
Захисник ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , звернувся до суду із скаргою про зобов'язання слідчого СВ СУ ГУНП в Чернігівській області надати дозвіл на побачення підозрюваному ОСОБА_5 , що утримується під вартою у ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», з його матір'ю, ОСОБА_6 , не менше трьох разів на місяць, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про попереднє ув'язнення».
Скарга обґрунтована тим, що СВ СУ ГУНП в Чернігівській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024270000000687 від 20.03.2024, підозрюваним у якому є ОСОБА_5 .
23.08.2024 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого ОСОБА_4 із заявою про надання побачення з матір'ю. 27.08.2024 року отримав відповідь на заяву від слідчого ОСОБА_4 , якою слідчий відмовив у наданні побачення, у зв'язку з тим, що на теперішній час встановлюються обставини вчинення злочинів підозрюваним ОСОБА_5 , встановлюються особи його спільників, наявність майна, тому побачення з матір'ю може зашкодити досудовому розслідуванню у даному кримінальному провадженні. Також слідчий аргументував відмову і тим, що ОСОБА_5 відмовляється надавати будь-які покази.
Зазначає, що незрозуміло яким чином побачення ОСОБА_5 із матір'ю може перешкодити встановленню обставин вчинення злочинів ОСОБА_5 , осіб його спільників, його майнового стану. Адже мати ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , з початку повномасштабного вторгнення перебуває на території Німеччини. Тобто, перебуваючи за кордоном, ОСОБА_6 немає ніякого відношення до справи, вона взагалі не знала що її сину інкриміноване вчинення злочину.
Одним із доказів не причетності ОСОБА_6 до даної справи є те, що відповідно до норм німецького законодавства про перебування іноземних громадян, на підставі посвідки на проживання можна виїжджати в інші країни Шенгенської зони на період до 90 днів, упродовж 180 днів з моменту отримання посвідки, тобто як у період дії такого дозволу, так і поза ним, виїзд ОСОБА_6 до України автоматично припинив би дію посвідки. Тому ОСОБА_6 не мала та не могла мати змогу приїхати в Україну. Нині ж ОСОБА_6 готова приїхати в Україну заради побачення зі своїм сином попри неможливість відновлення терміну дії її посвідки на проживання в Німеччині у разі виїзду до України.
Абсурдним видається те твердження, що у наданні ОСОБА_5 побачення з матір'ю, слідчий відмовив, зокрема, і через те, що ОСОБА_5 відмовляється давати будь-які показання. Відповідно до ч. 10 ст. 12 Закону України «Про попереднє ув'язнення» не є підставою для відмови особі, взятій під варту, адміністрацією місця попереднього ув'язнення в побаченні з особами, визначеними частиною шостою цієї статті, наявність її письмової відмови від такого побачення), або це пряме примушування слідчого до давання показань через відмову ОСОБА_5 у наданні побачення з його матір'ю.
Очевидно, що якщо ОСОБА_5 написав заяву на надання побачення зі своєю матір'ю, то він сам прагне зустрітися з нею і докладає для цього максимум зусиль. А відповідно до п. 1 Розділу 4 (Правила поведінки в СІЗО ув'язнених і засуджених) Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5 ув'язнені і засуджені особи мають право, зокрема - зустрічатися з родичами та іншими особами. Тобто порушено безпосереднє право ОСОБА_5 на побачення.
У судовому засіданні захисник скаргу підтримав, посилаючись на обставини викладені у скарзі та доданих до неї документів. Додатково пояснив, що на майно ОСОБА_5 накладені арешти, тому відсутні ризики дати розпорядження матері на відчуження майна. Крім того, просить врахувати вік матері підозрюваного, яка перебувала за кордоном та приїхала щоб побачити сина.
Слідчий у кримінальному провадженні просив відмовити у задоволенні скарги. Пояснив, що досудове слідство у кримінальному провадженні триває, проводяться експертизи, допитуються свідки, і побачення із підозрюваним може перешкоджати кримінальному провадженні.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, та матеріали, надані представником СУ ГУНП в Чернігівській області, слідчий суддя дійшла такого висновку.
Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Судом встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024270000000687 від 20.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
03.07.2024 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
04.07.2024 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
05.07.2024 року стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівській ізолятор» Міністерства юстиції України.
23.08.2024 року підозрюваний ОСОБА_5 звернувся до слідчого у кримінальному провадженні - слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_4 із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12024270000000687, відповідно до якої ОСОБА_7 не відмовляється надавати покази, визнає, що вирощував канабіс для власних потреб, жодним чином не збирається перешкоджати слідству.
23.08.2024 року підозрюваний ОСОБА_5 звернувся до слідчого у кримінальному провадженні - слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_4 із заявою про надання дозволу на побачення з матір'ю.
27.08.2024 року слідчий відділу СУ ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_4 надав підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику відповідь на заяву, якою відмовив у наданні побачення у зв'язку з тим, що на даний час встановлюються всі обставини вчинення злочинів підозрюваним ОСОБА_5 , його спільники, майновий стан, тому побачення з матір'ю може зашкодити досудовому розслідуванню у даному кримінальному провадженні. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 відмовляється надавати будь-які покази.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28.08.2024 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 26 жовтня 2024 року, з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Відповідно до п. 1 ч. 3 розділу 1 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1769/5 від 14.06.2019 року, ув'язнені та засуджені, яких тримають у СІЗО, користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених вироком суду (для засуджених). Обмеження прав, які застосовуються до ув'язнених та засуджених, мають бути мінімально необхідними для досягнення обґрунтованих цілей. Такі обмеження не можуть застосовуватись, якщо для ефективного досягнення поставлених цілей існує менше альтернативне обмеження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 розділу VII Правил, короткострокові побачення з родичами або іншими особами надають начальник СІЗО або його заступник (особи, які виконують їх обов'язки), зокрема, ув'язненим - з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про попереднє ув'язнення», побачення з родичами або іншими особами може надавати взятим під варту адміністрація місця попереднього ув'язнення лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентій практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом. Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Оскільки підозрюваний ОСОБА_5 утримується у ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», підозрюваний має право на побачення у порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про попереднє ув'язнення», тому вимоги захисника про зобов'язання надати ОСОБА_5 дозвіл на побачення з матір'ю, підлягають задоволенню частково, з урахуванням строку досудового розслідування.
Керуючись Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1769/5 від 14.06.2019 року, Законом України «Про попереднє ув'язнення», статтями 303-307, 309 КПК України, суд
Скаргу захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про зобов'язання слідчого вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_4 надати дозвіл на побачення підозрюваному ОСОБА_5 , що утримується під вартою у ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», з його матір'ю, ОСОБА_6 , не менше двох разів на місяць, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про попереднє ув'язнення».
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий cуддя ОСОБА_1