Рішення від 11.07.2024 по справі 367/2156/23

Справа № 367/2156/23

Провадження № 2/369/1624/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11.07.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Ведмеденко Н.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Бучанської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Буча Київської області помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серія НОМЕР_1 , виданим 19.07.2002 Виконавчим комітетом Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Як вказано в позовній заяві, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом та фактично прийняла спадщину, що підтверджується листом приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Дунаєнко І.А.

Першою Київської обласною державною нотаріальною конторою щодо мана померлого ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 532/2004 рік. Дана спадкова справа на час звернення з позовною заявою знаходиться в Київському обласному державному нотаріальному архіві у зв'язку із розформуванням Першої Київської обласної державної нотаріальної контори та передачею всіх документів до архіву.

Позивач зазначила, що після смерті ОСОБА_2 , окрім іншого спадкового майна, лишився житловий будинок АДРЕСА_1 , який її батько побудував у 1969 році та до дня смерті був головою даного домогосподарства, що підтверджується листом старости Мироцького Старостинського округу Бучанської міської ради Київської області.

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначений будинок. Нотаріусом було витребувано з Київського обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_2 № 532/2004 рік, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки остання не надала документ, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно у зв'язку з його відсутністю, а відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє склад спадкового майна.

Відповідно до п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553, зареєструвати право власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя на підставі заяви спадкоємця не вбачається можливим, оскільки відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосоподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Але рішення про надання у власність та користування земельною ділянкою, на якій розташований вищезазначений будинок сесією сільської ради не приймалось.

Отже, для оформлення спадкових прав спадкоємця на спадкове майно, спадкоємцю необхідно подати нотаріусу оригінал (або дублікат) правовстановлюючого документу на таке майно. В зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ на житловий будинок АДРЕСА_1 (раніше ОСОБА_3 ) відсутній, а також неможливо провести на підставі заяви спадкоємця державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за спадкодавцем, що було набуто останнім за життя, свідоцтво про право на спадщину на вищезазначене майно не може бути видане ОСОБА_1 .

У зв'язку з чим, позивач просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 05.05.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкуваннябуло направлено за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

10.07.2023 ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.

24.10.2023 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, зокрема, витребувано у Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Дунаєнко І.А. належним чином завірену копію спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , № 532/2004.

24.10.2023 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання учасники процесу не з'явились. Позивач подала до суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб, причини неявки суду не відомі.

У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Буча Київської області помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серія НОМЕР_1 , виданим 19.07.2002 Виконавчим комітетом Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Першою Київської обласною державною нотаріальною конторою щодо майна померлого ОСОБА_2 було заведено спадкову справу № 532/2004 рік.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом та фактично прийняла спадщину, що підтверджується листом приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Дунаєнко І.А. від 07.03.2023 за вих. № 40/02-14.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, після смерті ОСОБА_2 , окрім іншого спадкового майна, лишився житловий будинок АДРЕСА_1 .

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначений будинок. Нотаріусом було витребувано з Київського обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_2 № 532/2004 рік, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки остання не надала документ, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно у зв'язку з його відсутністю.

Відповідно до п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553, зареєструвати право власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя на підставі заяви спадкоємця не вбачається можливим, оскільки відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосоподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Оскільки, рішення про надання у власність та користування земельною ділянкою, на якій розташований вищезазначений будинок сесією сільської ради не приймалось, то позивач не змогла оформити свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_1 .

Як вбачається із копії листа старости Мироцького старостинського округу Бучанської міської ради № 121-08/2/1231 від 01.03.2023, згідно відомостей Погосподарської книги № 5 Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області головою домоволодіння по АДРЕСА_1 до дня смерті, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 рахувався ОСОБА_2 . Домоволодіння складається з житлового будинку 1969 року побудови та землі в особистому користуванні: 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. На даний час користувачем домоволодіння по АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішення про надання у власність та користування земельною ділянкою, на якій розташований вищезазначений будинок сесією сільської ради не приймалися.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.03.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» встановлюється, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Відповідно до положень чинного на момент будівництва спірного житлового будинку ЦК УРСР 1963 року, Вказівок по порядку ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року № 11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР 31.10.1975 року за № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, в т.ч. і виписки із погосподарських книг.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла.

Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Тому, враховуючи, що незаконність набуття за життя спадкодавцем ОСОБА_2 права на спірний житловий будинок не встановлена судом і такий факт не оспорюється сторонами у цій справі, будинок рахувався за спадкодавцем на основі даних з погосподарської книги, то суд вважає, що право на спірне нерухоме майно було набуте спадкодавцем правомірно. При цьому, оскільки судом було також встановлено, що правовстановлюючі документи на спірне домоволодіння у цілому у повному об'ємі відсутні, що, відповідно, унеможливлює здійснити спадкування ОСОБА_1 прав та обов'язків на цей об'єкт нерухомого майна у нотаріуса, то у суду немає перешкод для можливості захисту зазначених порушених прав позивача як єдиної спадкоємиці за заповітом, яка прийняла спадщину, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , у спосіб визнання за нею відповідного права у порядку спадкування.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 392, 1216, 1218, 1261 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 81, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справ, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Інформація про відповідача: Бучанська міська рада (код ЄДРПОУ 04360586, адреса: Київська обл., Бучанський р-н, м. Буча, вул. Енергетиків, буд. 12).

Суддя Андрій ВОЛЧКО

Попередній документ
121630166
Наступний документ
121630168
Інформація про рішення:
№ рішення: 121630167
№ справи: 367/2156/23
Дата рішення: 11.07.2024
Дата публікації: 18.09.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.07.2024)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 06.07.2023
Предмет позову: визнання права власності
Розклад засідань:
24.10.2023 12:30 Києво-Святошинський районний суд Київської області
25.01.2024 11:15 Києво-Святошинський районний суд Київської області
22.03.2024 09:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
28.05.2024 09:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області