Справа № 367/2395/23
Провадження №2/367/1376/2024
Іменем України
07 серпня 2024 Ірпінський міський суд Київької області в складі:
головуючого судді Кухленка Д.С.,
за участю секретаря Шаповала О.О.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки і піклування в особі Служби у справах дітей Ірпінської міської ради, Ірпінська міська рада в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки і піклування в особі Служби у справах дітей Ірпінської міської ради, Ірпінська міська рада в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про витребування майна з чужого незаконного володіння.
На обґрунтування вимог, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4 . Відповідно до Заповіту померлого все своє майно останній заповів доньці ОСОБА_1 . Позивач отримала у власність належну померлому за життя 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 28 листопада 1994 року державним нотаріусом видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке зареєстроване згідно чинного законодавства в Бюро технічної інвентаризації - органі, який відповідно до чинного в 1994 році законодавства, виконував функції державного реєстратора права власності. Оригінал зазначеного Свідоцтва було втрачено під час часткової окупації м. Ірпеня російськими військовими в березні 2022 року, однак наявний дублікат.
Вказала, що інша 1/2 частина будинку, належала матері ОСОБА_5 , яку вона по Договору міни 15.01.1998 обміняла на квартиру з відповідачами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до умов Договору міни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали у власність 1/2 частину житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель в рівних частинах (тобто по 1/4 частині кожна) за адресою: АДРЕСА_1 .
Пояснила, що житловий будинок з надвірними спорудами не був розділений в натурі, однак згідно технічного паспорту кожна половина будинку складала окрему квартиру ( АДРЕСА_2 ), які мають окремі виходи; окремі системи опалення та комунікацій, тобто фактично розділені. В приміщеннях квартири АДРЕСА_3 проживала сім'я позивача, а в квартирі АДРЕСА_1 - сім'я Багаурі.
Зазначила, що в даному будинку позивач була зареєстрована та проживала з батьками ще до того, як стала власницею половини житлового будинку - з 1983 року; та зареєстрована і проживає по цей час. За вказаною адресою отримує поштову кореспонденцію; складаються відносно неї Акти депутата. З 14 жовтня 1989 року в житловому будинку зареєстрована її донька ОСОБА_6 , а з ІНФОРМАЦІЯ_2 - її онука ОСОБА_7 .
Також зазначила, що під час збройної агресії в 2022 році її правовстановлюючий документ на право власності на 1/2 частину житлового будинку - Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, було втрачено. В Київському обласному державному нотаріальному архіві отримала дублікат зазначеного свідоцтва. Після чого звернулась до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію свого права власності. Однак, 11 січня 2023 року отримала від державного реєстратора виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №66070987 на тій підставі, що згідно інформації, яка міститься в ДРРП за адресою АДРЕСА_1 вже зареєстровано право власності на житловий будинок за іншою особою.
Пояснила, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.01.2023 року частина житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована як власність за ОСОБА_2 , а інша частина - за ОСОБА_3 . Право власності за відповідачами було зареєстровано 07 лютого 2018 року Державним реєстратором Решетніковим Олексієм Юрійовичем, Комунального підприємства «Рожівське» Київської області на підставі Договору міни, серія та номер 96, виданого 15.01.1998 року державним нотаріусом Тонконог Л.М.
Вважає, що відповідачі в незаконний спосіб заволоділи 1/2 частиною її житлового будинку та в даний час незаконно нею володіють, що підтверджується довідкою «Інформація про об'єкт нерухомого майна» Комунального підприємства Київської обласної ради «КИЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» від 16.11.2022 року, відповідно до якої станом на 31.12.2012 року (до введення в дію Єдиного електронного реєстру) право власності на житловий будинок було зареєстровано: по 1/4 за ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , а 1/2 - за ОСОБА_1 .
В зв'язку з чим, просить суд витребувати на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із чужого незаконного володіння, а саме: від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по % з кожної, а разом частину житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель, за адресою: АДРЕСА_1 . Накласти арешт на частину житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернуто заявнику.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 травня 2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11 липня 2023 року витребувано із Київського обласного державного нотаріального архіву (код ЄДРПОУ 26130007) адреса: Київська обл., Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Северинівська, 34, належно завірену копію Договору міни (серія та номер 96) від 15.01.1998 року, посвідченого Державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Тонконог Л.М., а у разі неможливості подання даних відомостей повідомити суд про відповідні причини.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 травня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Представник позивача - адвокат Павленко Г.М. подала до суду клопотання в якому просила проводити розгляд справи без її участі, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , будучи завчасно належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та виклики до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Будь-яких клопотань про їх участь у судовому засіданні не надходило. Причину своєї неявки не повідомили, відзив на позов не подали.
Від представника третьої особи - Органу опіки і піклування в особі Служби у справах дітей Ірпінської міської ради, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника відділу.
Представник Ірпінської міської ради в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Будь-яких клопотань про їх участь у судовому засіданні не надходило.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Через відсутність від відповідачів клопотань та відзиву на позов, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані докази, вивчивши надані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Встановлено, що 28 листопада 1994 року державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Копиловою В.В. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке зареєстроване в Бюро технічної інвентаризації за № 1-3356, відповідно до якого на підставі заповіту ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого Ірпінською державною нотаріальною конторою 23.06.1993 за №1-2299, ОСОБА_1 набула право власності на належну померлому за життя 1/2 (одну другу) частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з відповідними частинами надвірних будівель, що також підтверджується копією дублікату, що має силу оригіналу, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву Селецьким Ю.О. від 23.12.2022, зареєстровано в реєстрі за № 2-244. (а.с.17, 18)
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 14.10.1989 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією сторінок паспорту серії НОМЕР_2 виданого 28.04.2010; копією сторінок паспорту серії НОМЕР_3 виданого 16.03.1989; копією будинкової книги будинку АДРЕСА_1 ; копією акту підтвердження проживання заявника від 09.08.2022; копією акту депутата Ірпінської міської ради Київської області Макеєвої А.Г. від 04.01.2023; (а.с.13-14, 19-26, 44-45)
Відповідно до наданої суду копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , убачається, що кожна половина будинку складає окреме жиле приміщення (№1 та №2), які мають окремі виходи; окремі системи опалення та комунікацій, тобто фактично розділені. (а.с.29-35)
З наданої на запит суду копії договору міни жилими приміщеннями № 96 від 15.01.1988, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Тонконог Л.М., вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі вищевказаного договору отримали у власність 1/2 частину житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель в рівних частинах за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві особистої приватної власності громадянці ОСОБА_9 . (а.с.116)
Відповідно до Інформації про об'єкт нерухомого майна наданої Комунальним підприємством Київської обласної ради «КИЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» від 16.11.2022 року, встановлено, що станом на 31.12.2012 року (до введення в дію Єдиного електронного реєстру) право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за: ОСОБА_1 - 1/2 частина, на підставі свідоцтва про спадщину, виданого Ірпінською державною нотаріальною конторою від 28.11.1994; ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - по 1/4 (одній четвертій) частині кожній на підставі договору міни від 15.01.1998, Р№96. (а.с.36)
Встановлено, що рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №66070987 від 11.01.2023, державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_10 відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за суб'єктом ОСОБА_1 , податковий номер/серія, номер паспорта 2444105027/СТ №174866, оскільки згідно з інформації, яка міститься в ДРРП, за адресою АДРЕСА_1 , вже зареєстровано право власності на житловий будинок за іншою особою.(а.с.58)
Разом з тим, згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.01.2023 року № 320047685, убачається, що 07 лютого 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства «Рожівське» Київської області Решетніковим Олексієм Юрійовичем, зареєстровано на праві власності 1/2 (одна друга) частина житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , за громадянкою України ОСОБА_2 , та інша 1/2 (одна друга) частина вказаного житлового будинку - за громадянкою України ОСОБА_3 ; підставою для реєстрації права власності є: договір міни, серія та номер 96, виданий 15.01.1998 року державним нотаріусом Тонконог Л.М., технічний паспорт виданий 30.01.2018 ТОВ «Центр Юридичних послуг» «Ліга професіоналів», довідка №30/01 від 30.01.2018 ТОВ «БТІ КОНСАЛТИНГ». (а.с.27-28)
Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі: рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Як було встановлено судом, 07 лютого 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства «Рожівське» Київської області Решетніковим Олексієм Юрійовичем, зареєстровано на праві власності 1/2 (одна друга) частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянкою України ОСОБА_2 , та інша 1/2 (одна друга) частина вказаного житлового будинку - за громадянкою України ОСОБА_3 ; підставою для реєстрації права власності є: договір міни, серія та номер 96, виданий 15.01.1998 року Державним нотаріусом Тонконог Л.М., технічний паспорт виданий 30.01.2018 ТОВ «Центр Юридичних послуг» «Ліга професіоналів», довідка №30/01 від 30.01.2018 ТОВ «БТІ КОНСАЛТИНГ». (а.с.27-28).
Підстави набуття права власності передбачені в ст. 328 ЦК України, де зазначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, в державного реєстратора були відсутні законні підстави для реєстрації за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3 права власності по 1/2 частки кожній спірного житлового будинку.
Відповідно до статей 317, 319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387ЦК України).
Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).
Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачами, то належним способом захисту є позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.
Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16; у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7.11.2018 року у справі № 488/5027/14-ц; у пункті 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 9.11.2021 року у справі №466/8649/16-ц.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини 1 статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388ЦК України.
Право власника згідно з частиною 1 статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов'язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Й однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Позивачем доведено належними та допустимими доказами законність та обґрунтованість своїх вимог щодо витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності. Спосіб захисту, обраний позивачем відповідає фактичним обставинам справи та правовідносинам, що склалися між сторонами.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 10 282,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 43, 182, 328, 387, 388, Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 81, 247, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки і піклування в особі Служби у справах дітей Ірпінської міської ради, Ірпінська міська рада в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) по 1/4 з кожної, а разом 1/2 частину житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель, за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель, за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , та ОСОБА_3 . РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 10 282,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа 1: Орган опіки і піклування в особі Служби у справах дітей Ірпінської міської ради, адреса: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, А.Антонова, 4, ЄДРПОУ 23568045.
Третя особа 2: Ірпінська міська рада в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, адреса: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 3.
Суддя: Д.С. Кухленко