Справа № 367/9121/24
Провадження №1-кс/367/1240/2024
Іменем України
12 вересня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю - секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,-
встановив :
10 вересня 2024 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла вказана скарга, в якій скаржник просить суд визнати незаконною бездіяльність уповноваженої особи Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, після отримання 06 вересня 2024 року заяви зареєстрованої в журналі ЄО Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області за № 16804, поданої ОСОБА_3 ; зобов'язати уповноважену особу Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань й розпочати розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.7 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 296 КК України на підставі заяви ОСОБА_3 про злочин від 06 вересня 2024 року, зареєстрованої в журналі ЄО за № 16804.
В обґрунтування скарги представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 зазначає, що 06 вересня 2024 року ОСОБА_3 до Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, однак у встановлений законодавством строк відомості до ЄРДР за вказаною заявою внесені не були, що є на думку скаржника неправомірним.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 10 вересня 2024 року для розгляду зазначеної скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
В судове засідання представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 не з'явилася, через канцелярію суду подала клопотання, в якому просила проводити розгляд справи за її відсутності, вимоги скарги підтримала.
ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області явку представника у судове засідання не забезпечено, незважаючи на належне повідомлення про дату та час його проведення. Про причини неявки та позицію щодо скарги суд не повідомлено.
Відповідно до ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення ст. 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується.
Дослідивши обставини, викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 вересня 2024 року ОСОБА_3 до Відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області було подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.7 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 296 КК України, яка отримана та зареєстрована Ірпінським відділом поліції ГУНП в Київській області в журналі ЄО за № 16804. За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. При цьому враховується, що п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 17.06.2020 № 4-р(II)/2020 передбачено, що звертаючись до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, особа очікувано перебуває в межах належної правової процедури, забезпечення якої є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України). Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати факти, що викладені в тексті заяви на предмет їх доведеності та встановлювати наявність події кримінального правопорушення, оскільки це свідчитиме про перебирання повноважень органу досудового розслідування. Водночас слідчий суддя звертає увагу на рекомендації, викладені в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, де висловлено позицію про те, що, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК. Таким чином, з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. Вимогами КПК України не передбачено жодної підстави для невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочинів, про які повідомлено належно оформленою заявою. Підсумовуючи, слід зазначити, що на етапі прийняття слідчим/детективом, дізнавачем, прокурором заяви про вчинене кримінальне правопорушення у порядку ст.214 КПК України, слідчий суддя не наділений повноваженнями давати оцінку змісту заяви, у тому числі на предмет наявності/відсутності у ній відомостей про кримінальне правопорушення з апелюванням на цьому етапі до положень ст. 2 КПК України щодо завдань кримінального провадження. Таким чином, якщо заява, яка, на думку особи, що її подала, містила відомості про кримінальне правопорушення, однак такі відомості не були внесені до ЄРДР у встановлений Кримінальним процесуальним Кодексом України строк, то має місце бездіяльність слідчих та прокурорів із невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Крім того, суд зауважує, що положеннями Кримінального процесуального кодексу України не передбачено проведення будь-яких перевірок заяв (повідомлень) про вчинені кримінальні правопорушення до внесення відомостей про них в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то в обов'язковому порядку такі відомості мають бути внесені до ЄРДР. Як свідчать матеріали скарги, станом на день її подання уповноваженою особою не внесені відомості до ЄРДР у строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України. Крім того, суд зауважує, що положеннями Кримінально процесуального кодексу України не передбачено проведення будь-яких перевірок заяв (повідомлень) про вчиненні кримінальні правопорушення до внесення відомостей про них в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги, а саме відмовляє в частині вимоги про визнання бездіяльності незаконною, як такої, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 307 КПК України. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 214, 220, 303, 304, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 07 вересня 2024 року, вхідний номер 16804, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У задоволені скарги в іншій частині - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1