Справа № 364/663/24
Провадження № 3/364/266/24
16.09.2024, суддя Володарський районний суд Київської області Моргун Г.Л.,
розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 185, 173 КУпАП,
10.09.2024 до Володарського районного суду Київської області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушень, передбачених ст. ст. 185, 173 КУпАП.
Ознайомившись із вказаними адміністративними матеріалами, суддею встановлено, що протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 329826 та серії ВАД № 329827 складено відносно однієї і тієї ж особи, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак, справи про адміністративні правопорушення були об'єднані в одне провадження.
Першочергово судовий розгляд справи призначено на 12.09.2024, однак ОСОБА_1 не з'явився до суду. Тому постановою суду від 12.09.2024 відносно нього було застосовано привід в судове засідання на 16.09.2024 о 08:50, в приміщення Володарського районного суду Київської області, зал судових засідань № 1. Виконання постанови покладено на батальйон № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Київській області.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 19.08.2024, о 20:25, за адресою: АДРЕСА_2 , будучи в громадському місці, виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, поводив себе зухвало та нахабно, внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Одночасно, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 329826 від 19.08.2024 ОСОБА_1 , 19.08.2024 о 20:25 по вул. Миру, 19, с. Чепіженці, Київської області неодноразово не реагував на зауваження припинити виражання нецензурною лайкою в сторону поліцейських, погрожував, чим порушив людську гідність і мораль. Таким чином визначено, що він своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені ст. 250 КУпАП, не з'явився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні дрібного хуліганства визнав, щиро розкаювався у скоєному, обіцяв побідного не допускати, просив не застосовувати відносно нього суворе стягнення, про що надав письмову заяву.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.
Так, ст. 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, окрім визнання ним своєї провини, стверджується оглянутими та дослідженими матеріалами адміністративної справи, а саме:
- обставинами вчинення правопорушення, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 329827 від 19.08.2024;
- протоколом про адміністративне затримання за ст. 261 КУпАП серії АПЗ 18 № 040555 від 19.08.2024;
- даними відеозапису, приєднаного до матеріалів справи, які досліджено безпосередньо у судовому засіданні та які стверджують обставини зазначені у протоколі.
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до п. 1 ст. 34 КУпАП, обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративні правопорушення, визнається щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення передбачених ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховую характер вчиненого правопорушення, дані, що характеризують особу правопорушника, який щиро розкаюється у вчиненому, обіцяв суду не допускати в подальшому подібних правопорушень. Одночасно беручи до уваги наявність однієї обставини, що пом'якшує відповідальність та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, приходжу до переконання, що з метою виховання і запобігання вчинення нових правопорушень на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті ст. 173 КУпАП, тому що саме такий вид стягнення зможе забезпечити його виправлення.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі, визначеному Законом України « Про судовий збір».
Встановлені судом обставини вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення належним чином не конкретизовано суть правопорушення, оскільки не зазначено яким нормативним актом передбачено законність вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов'язків натомість диспозиція ст. 185 КУпАП є бланкетною нормою Закону. Не вказано яке правопорушення (неправомірні дії) вчинив ОСОБА_1 та в чому конкретно полягала злісна його непокора такій вимозі, що є невід'ємною частиною об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення.
Ст. 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 26.06.1992 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Саме на таке тлумачення посилається й Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.
При цьому, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до ст. 185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Таким чином, дії ОСОБА_1 , які були ним вчинені 19.08.2024 о 20:25 охоплюються ст. 173 КУпАП і додаткової кваліфікації за ст. 185 КУпАП не потребують.
Враховуючи зазначене, суддя зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Також, в справі «Пол іОдрі Едвардспроти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи.
За вказаних обставин вважаю, що складення протоколу та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, виконано не належним чином, а відтак доходжу висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 40-1, ст. ст. 173, 185, 247, 284 КУпАП, суддя,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Накласти на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 119,00 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- 605 гривень 60 копійок судового збору в дохід держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказати начальнику батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Київській області на неприпустимість складання та направлення до суду адміністративних матеріалів без дотримання вимог КУпАП, що тягне за собою закриття провадження у справі. Про вжиті заходи повідомити суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови суду.
Копію постанови направити до батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Київській області (09401, селище Ставище, вул. Сергія Цимбала, 44) - до відома та виконання.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Г.Л. Моргун
Постанова набрала законної сили з "_____"___________20___.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.