Справа № 362/5973/24
Провадження № 2/362/2746/24
12.09.2024 суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Мартинцова І.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ нерухомого майна та визнання права власності,-
В серпні 2024 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_6 , в якому остання просить провести поділ в натурі будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши 11/20 частину цього домоволодіння у самостійний об'єкт (одиницю нерухомого майна) та визнати за нею право власності на цей об'єкт з господарськими будівлями та спорудами.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.
В силу вимог положень статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позову, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, встановлених в ст. ст. 175,177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Зі змісту позову вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (визнання права власності на частину будинку), яка підлягає грошовій оцінці та одну вимогу немайнового характеру (поділ житлового будинку).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, окрім іншого, повинна містити зазначення ціни позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності, витребування або повернення майна, виділ у натурі частки майна є майновими, оскільки за своєю правовою природою пов'язані з підтвердженням прав на майно (постанова ВС від 24.01.2018 року у справі № 916/1220/17, ухвала ВС від 04.03.2019 року у справі № 923/441/18, ухвала ВС від 30.03.2023 року у справі № 591/3750/20).
Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Таким чином, належними доказами на підтвердження вартості майна, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду).
Судом встановлено, що позивачем, в порушення вимог ст. 177 ЦПК України не визначено ціну позову, оскільки позивач помилкового вважає його не майновим.
В силу вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України «Про судовий збір»
Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу за подання позовної вимоги не майнового характеруяка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Однак, позивачем долучено лише одну квитанцію про сплату судового збору як за вимогу не майнового характеру.
Отже, позивачу слід доплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру, а саме 1 відсоток ціни позову, виходячи із дійсної вартості майна, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказані недоліки в сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У встановлений строк позивач повинен усунути недоліки позову шляхом визначення ціни позову та сплати судового збору за вимогу майнового характеру.
На підставі викладеного, керуючись статями 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ нерухомого майна та визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.О. Мартинцова