справа № 362/3331/22
провадження № 1-кп/362/472/24
Іменем України
16.09.2024
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові об'єднане кримінальне провадження № № 12022111140000258, 12023111140000685 щодо
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Магадан, РРФСР, без громадянства, РНОКПП НОМЕР_1 , має середню освіту, не працює, неодружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2016 року за частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців, звільнений по відбуттю покарання,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 КК України.
У судовому розгляді взяли участь:
прокурор ОСОБА_4 ;
обвинувачений ОСОБА_3 .
Суд установив:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан, який діє дотепер.
ОСОБА_3 , будучи раніше судимий за злочини проти власності, розуміючи, що на території України введено воєнний стан, на шлях виправлення не став та повторно вчинив злочини проти власності.
Так, 19 травня 2022 року в обідній час доби, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 перебував у АДРЕСА_2 , та у нього виник умисел на таємне повторне викрадення чужого майна з проникненням у житло в умовах воєнного стану. Реалізуючи цей умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, розуміючи, що на території України введено воєнний стан, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 проник на територію домоволодіння і через незачинені двері проник до будинку за вищезазначеною адресою. У одній з кімнат цього домоволодіння побачив коробку, у якій знаходився портативний зарядний пристрій (Power Bank) марки «Licorne» Solar Charger 36800 mAh, карабін та кабель живлення чорного кольору в комплекті. Взяв ці предмети та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2751,15 грн.
Крім того, 24 липня 2023 року близько 06:00, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що на території України діє воєнний стан, проходячи по АДРЕСА_3 , помітив, що на території подвір'я ніхто не перебуває, після чого у останнього виник прямий умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_3 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до металевої хвіртки території домоволодіння № АДРЕСА_1 . В подальшому, пересвідчившись, що за вище зазначеною адресою відсутні мешканці будинку, ОСОБА_3 , відкрив металеву засувку на хвіртці та проник на подвір'я домоволодіння, де через не зачинені двері проник до будинку. Перебуваючи всередині будинку, ОСОБА_3 таємно викрав мобільний телефон марки Тесnо Spark Go 2022 (KG5m) 2/32 Gb світло-блакитного кольору вартістю 2520 грн. та металевий ніж марки Skif Urbanite II SW вартістю 675 грн. 3 місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 , зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 , матеріальної шкоди на суму 3195,00 грн.
ІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин та їх оцінка
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив усі фактичні обставини, викладені в обвинувальних актах, і надав показання, відповідно до яких 19 травня 2022 року близько 16 години проходив по АДРЕСА_2 та вирішив зайти до домоволодіння, де раніше проживала знайома йому людина. Зайшовши на територію домоволодіння виявив павербанк, який вирішив вкрасти. 24 липня 2023 року приблизно о 06 ранку він їхав на велосипеді та, проїжджаючи по АДРЕСА_1 , побачив відчинені двері на територію домоволодіння. Оскільки у нього спускало колесо на велосипеді, він вирішив зайти попросити насос. Зайшовши на подвір'я домоволодіння побачив мобільний телефон і ніж, які вирішив викрасти. Пояснив, що тривалий час не може працевлаштуватись через відсутність паспорту, просив суворо його не карати.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали заяви про здійснення судового провадження без їхньої участі, вказали на відсутність претензій до обвинуваченого, при призначенні йому покарання поклались на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи, і суд установив, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і провів судовий розгляд із застосуванням правил частини 3 зазначеної статті, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Ухвалюючи вирок, суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та відповідну практику Європейського суду з прав людини. Так, у рішеннях у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
За наведених вище підстав суд вважає доведеним «поза розумним сумнівом» пред'явлене обвинувачення та кваліфікує діяння обвинуваченого за частиною 4 статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
ІІІ. Мотиви суду щодо призначення покарання
Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд, беручи до уваги приписи статті 65 КК України, виходить із такого.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 КК України, є тяжким злочином.
Обвинувачений має середню освіту, не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2016 року за частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 70 КК України. Зі слів обвинуваченого він заробляє підробітками та має на утриманні матір похилого віку.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не встановив.
Ураховуючи викладене, наслідки вчиненого, позицію потерпілих, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому мінімальне покарання, передбачене санкцією частини 4 статті 185 КК України, а саме позбавлення волі на строк п'ять років. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у статті 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції.
ІV. Інші питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку
Цивільний позов не заявлявся.
Рішення щодо речових доказів ухвалюється в порядку статті 100 КПК України.
На підставі статті 124 КПК України з обвинуваченого належить стягнути на корить держави процесуальні витрати, а саме витрати на залучення експертів.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
1. Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, який обчислювати з дня приведення вироку до виконання.
2. Стягнути з ОСОБА_3 на корить держави процесуальні витрати в сумі 4 032 (чотири тисячі тридцять дві) гривні 48 копійок.
3. Речові докази:
- паперову коробку із зарядним пристроєм (powerbank) марки Licorne з компасом та кабелем живлення у комплекті, залишити у власності ОСОБА_5 ;
- мобільний телефон Тесnо Spark Go 2022 (KG5m) 2/32 Gb, металевий ніж марки Skif Urbanite II SW, залишити у власності ОСОБА_6 ;
- сліди папілярних ліній, дактилокарту, передані до камери зберігання речових доказів ВП№1 Обухівького РУП, - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений і захисник - подати клопотання про помилування. Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1