Справа № 362/5083/23
Провадження № 2/362/439/24
08 серпня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участі секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
У серпні 2023рокупредставник ОСОБА_1 - адвокат Ніколаєва Г.Г. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки(пені) за прострочення сплати аліментів.
В обгрунтування позовних вимог зазначала, що сторони мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2020 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходів) останнього.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2020 року шлюб між сторонами розірвано. Дитина залишилася проживати з матір?ю.
Добровільно відповідач рішення суду про стягнення аліментів не виконував.
На підставі судового рішення, після набрання ним законної сили, позивач отримала виконавчий лист та подала його до виконавчої служби за місцем проживання боржника.
28 вересня 2020 року головним державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження №63131943.
Відповідач від сплати аліментів ухилявся, допускав заборгованість.
08 червня 2021 року відомості про відповідача були внесені до Єдиного реєстру боржників.
У вересні 2021 року було встановлено, що відповідач має місце роботи - ТОВ «Рижівський гранітний кар'єр» та отримує доходи в зв'язку з чим було звернуто стягнення на його заробітну плату.
Але, всупереч отримання доходів,аліменти відповідач продовжував не сплачувати.
Державним виконавцем вживаються дії по стягненню заборгованості та поточних платежів зі сплати аліментів. Але вони неефективні. Так як боржник уникає свого обов?язку по утриманню дитини.
З огляду на те, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника у виникненні заборгованості з їх сплати, вважала, що наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 196 СК України.
Вказувала, що згідно з розрахунком заборгованості від 11 липня 2023 року, заборгованість по аліментам станом на 11 липня 2023 року складає 111 805, 35 грн. Відповідач здійснював епізодичні виплати (листопад-грудень 2020 року, січень-лютий 2022 і т.д.), сумарно ним було сплачено 20040,42 грн, тобто майже сплачено борг за період з грудня 2019 року по липень 2020 року.
Відтак,розрахунок пені підлягає проведенню з серпня 2020 року по липень 2023 року без врахування сплат, оскільки вони зараховані як погашення боргів попередніх місяців. Згідно з проведеним розрахунком за період з серпня 2020 року по липень 2023 року розмір пені складає 492 533,68 грн.
Посилаючись на вимоги статті 196 СК України, яка передбачає відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати, в тому числі й обмеження щодо стягнення суми неустойки (пені), яка не може бути більшою 100 відсотків заборгованості, постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) щодо порядку обчислення неустойки (пені),представник позивача вважала, що наявні підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів за період з серпня 2020 року по липень 2023 року в розмірі 104 364, 48 грн, розрахунок якої додано до позовної заяви.
З урахуванням наведеного, представник позивача просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 104 364,48 грн та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків (а.с.51-53).
У грудні 2023 року від представника позивача - адвоката Ніколаєвої Г.Г. на виконання ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2023 року до суду надійшла заява з доданими матеріалами (а.с.55-81).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2023року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання (а.с.82).
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
У квітні 2024 року від відповідача до суду надійшло пояснення, в якому останній зазначивши, що до війни він працював стабільно та перераховував аліменти, після лютого 2022 року підприємство на якому він працював фактично зупинилось, знайти іншу роботу він не має можливості,крім того, його мама є особою з інвалідністю 1 групи, яка потребує допомоги та, що він знаходиться у важкому матеріальному становищі, про що він додає відповідні документи,просив врахувати його важкий фінансовий стан та намагання стабілізувати виплати аліментів(а.с.104-123).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від27.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до розгляду по суті (а.с.126-127). У судове засідання сторони не з?явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.128-135).
Представник позивача - адвокат Ніколаєва Г.Г. подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги задовольнити (а.с.98).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в межах заявлених позовних вимог, враховуючи заяву позивача, пояснення відповідача, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст.76 ЦПК України).
Судом встановлено, що з 2014 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2020 року розірвано, що підтверджується копією рішення суду від 16 жовтня 2020 року ухваленого в справі № 362/7223/19 (а.с.63-64).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області 18 листопада 2015 року (а.с.11).
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2020 року в справі №362/7222/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 10 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується копією рішення суду від 15 червня 2020 року (а.с.65-70).
Постановою головного державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко О.Ю. від 28.09.2020 року відкрито виконавче провадження №63131943 з виконання виконавчого листа №2/362/1104/20, виданого 07 серпня 2020 року Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/3 частини, починаючи з 10.12.2019 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і до повноліття, що підтверджується копією постанови від 28.09.2020 року ВП №63131943 (а.с.71-72).
Відповідно до копії повідомлення від 08.06.2021 головним державним виконавцем Назаренко Ю.Ю. повідомлено ОСОБА_2 про наявність заборгованості зі сплати аліментів, яка станом на 08.06.2021 за період з 10.12.2019 по 08.06.2021 становить 43 614,9 грн та внесення відносно нього відомостей до Єдиного реєстру боржників (а.с.75).
Згідно з копією постанови головного державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко О.Ю. від 10.09.2021, головний державний виконавець під час проведення виконавчих дій встановивши, що боржник працює в ТОВ «Рижівський гранітний кар?єр» звернув стягнення на доходи боржника (а.с.73-74).
З наданих позивачем копій листів головного державного виконавця Назаренко О.Ю. від 31.07.2023 №63131943, №33972 вбачається, що в зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 виконавчого документа щодо сплати аліментів головним державним виконавцем Назаренко О.Ю. проводились виконавчі дії щодо виклику та зобов'язання боржника сплатити борг за виконавчим документом (а.с.76-79).
Згідно з довідкою-розрахунком від 06.08.2023 АСВП №63131943, складеної головним державним виконавцем Назаренко О.Ю. по виконавчому листу №2/362/1104/20, виданого 07 серпня 2020 року Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини щомісячно від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10.12.2019 включно, станом на 06.08.2023 року всього нараховано аліментів 150 793, 52 грн, сплачено аліментів у сумі 20 040,42 грн, борг по аліментах становить 130 753, 10 грн (а.с.57-59).
З вказаного розрахунку вбачається, що аліменти сплачувались відповідачем нестабільно. Фактично, аліменти були сплачені в листопаді 2020 року в сумі 1656, 00 грн, у грудні 2020 року в сумі 2014,00 грн, у січні 2021 року в сумі 1836,00 грн, у січні 2022 року в сумі 3 960,65 грн, у лютому 2022 року в сумі 3 789,66 грн, у квітні 2022 року в сумі 2 172, 61 грн, у травні 2022 року в сумі 1 309,00 грн, у червні 1651,25 грн, у липні 2023 року останній платіж у сумі 1 651,25 грн.
Зазначений розрахунок відповідачем не оскаржувався та станом на день подачі даного позову до суду наявна заборгованість зі сплати аліментів не сплачена.
Згідно з наданим позивачем розрахунком пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів нарахування пені проведено з серпня 2020 року по липень 2023 року без врахування сплат, оскільки вони зараховані як погашення боргів попередніх місяців, загальна сума пеністановить 492 533,68 грн, з урахуванням обмеження за місяці з червня 2023 року по квітень 2023 року (сукупно 8 059,20 грн) та за кожен конкретний місяць за період з березня 2023 року по серпень 2020 року (сукупно 96 305,28 грн), стягненню підлягає пеня в розмірі 104 364,48 грн (а.с.7-8).
Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача - адвокат Ніколаєва Г.Г. вважала, що відповідач має сплатити пеню за період з серпня 2020 року по липень 2023 року в розмірі 104 364,48 грн, яку просила стягнути з відповідача на користь позивача.
Частиною 1 статті 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (частина 2 статті 196 СК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2020 року в справі №362/7222/19, яке відповідачем не оскаржувалось, має сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 10 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі вказаного рішення, 07 серпня 2020 року Васильківським міськрайонним судом Київської області виданий виконавчий лист №2/362/1104/20 про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/3 частини, починаючи з 10.12.2019 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і до її повноліття.
У зв?язку з поданням позивачем вказаного виконавчого листа для його виконання до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), постановою головного державного виконавця Назаренко О.Ю. від 28.09.2020 року відкрито виконавче провадження №63131943 звиконання зазначеного виконавчого листа №2/362/1104/20 (а.с.71-72).
Згідно з довідкою-розрахунком головного державного виконавця заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів наявна з грудня 2019 року, за період з 2019 року і на час видачі довідки станом 06.08.2023 року, тобто по липень 2023 року включно всього нараховано аліментів - 150 793,52 грн, борг по аліментах за даний період становить 130 753,10 грн., сплачено аліментів за вказаний період - 20 040, 42 грн (а.с. 57-59).
Зазначена довідка-розрахунок відповідачем не оскаржувалась.
Отже, наведене свідчить про те, що відповідачем у добровільному порядку не вживалися заходи щодо сплати аліментів у визначеному судом розмірі.
Доказів протилежного суду надано не було.
У поясненні, що надійшло до суду у квітні 2024 року, відповідач просить врахувати його важкий фінансовий стан, при цьому клопотання про зменшення розміру пені суду не заявляв.
Наведені відповідачем у поясненні аргументине можуть бутиобставинами для звільнення відповідача від обов?язку зі сплати заборгованості та пені за аліментами.
Так, зокрема, відповідач посилається на відсутність можливості працевлаштування та, що його мама є особою з інвалідністю 1 групи, однак жодних доказів, які б вказували на здійснення відповідачем активних дій з пошуку роботи, надання ним допомоги матері, відповідач суду не надав.
Дослідивши, додані до вказаного пояснення докази, суд вважає, що вони не містять даних, які б підтверджували факт відсутності у відповідача можливості вчасно сплачувати аліменти в зв?язку з його матеріальним чи сімейним станом.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що він вживав всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання зі сплати аліментів.
За таких обставин, суд вважає, що вищезазначена заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача.
Відповідно до довідки-розрахунку головного державного виконавця аліменти сплачувались ОСОБА_2 частково, зокрема, в листопаді 2020 року в сумі 1656, 00 грн, у грудні 2020 року в сумі 2014,00 грн, у січні 2021 року в сумі 1836,00 грн, у січні 2022 року в сумі 3 960,65 грн, у лютому 2022 року в сумі 3 789,66 грн, у квітні 2022 року в сумі 2 172, 61 грн, у травні 2022 року в сумі 1 309,00 грн, у червні 1651,25 грн, у липні 2023 року - останній платіж у сумі 1 651,25 грн, загальна сума яких складає 20 040,42 грн.
Оскільки, з наданої головним державним виконавцем довідки - розрахунку від 06.08.2023 року вбачається, що в ній містяться відомості про наявність заборгованості зі сплати аліментів та їх розмір, а також дані про часткову сплату відповідачем аліментів і їх розмір, станом на 06.08.2023 року, відтак суд вважає, що зазначена довідка-розрахунок дозволяє суду здійснити обрахунок за правилами, як це передбачено у вищенаведеній постанові Великої Палати Верховного Суду, тобто за кожен місяць сплати аліментів окремо, з визначенням остаточної суми шляхом додавання визначених сум.
Так, для нарахування пені зі сплати аліментів та визначення її розміру, суд бере за основу довідку-розрахунок заборгованості за аліментами, надану головним державним виконавцем (а.с. 57-59).
При здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21).
Таким чином, здійснені відповідачем вищенаведені часткові платежі аліментів зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла за період з грудня 2019 року по липень 2023 року, що визнається й позивачем у позовній заяві.
З огляду на наведене, розрахунок пені слід проводити з серпня 2020 року по липень 2023 року.
Отже, розрахунок пені має здійснюватися за формулою: фактична заборгованість з аліментів за конкретний місяць (місячний платіж), помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені та помножити на один відсоток, за період серпень 2020 року - липень 2023 року.
08.2020: 2800,00 х 1064х1%=29 792,00грн.
09.2020: 2800,00х1034 х1%=28 952,00грн.
10.2020: 1725,00х1003 х1%=17301,75 грн.
11.2020: 2014,12х972х1% =19 576,08 грн.
12.2020: 1835,13х941х1% = 17 267,35 грн.
01.2021: 2800х910х1% = 25 480,00 грн.
02.2021:2800х882х1%= 24 696,00 грн.
03.2021:1141,32х851х1%=9709,91 грн.
04.2021:2310,00х821х1%=18 96,10 грн.
05.2021:3095,86х790х1%=24 457,29 грн.
06.2021:1040,55х760х1%=7 904,00 грн.
07.2021:1040,55х729х1%= 7 581,60 грн.
08.2021:1040,55х698х1%= 7 259,20 грн.
09.2021:1040,55х668х1%= 6 947,20 грн.
10.2021:1040,55х637х1%=6 624,80 грн.
11.2021:1040,55х607х1%=6 312,80 грн.
12.2021:1040,55х576х1%=5 990,40 грн.
01.2022:4380,00х545х1%=23 871,00 грн.
02.2022:4380,00х517х1%=22 644,60 грн.
03.2022:4380,00х487х1%=21 330,60 грн.
04.2022:4380,00х457х1%=20 0,16 грн.
05.2022:4380,00х426х1%=18 658,80 грн.
06.2022:4380,00х396х1%=17 344,80 грн.
07.2022:4380,00х365х1%=15 987,00 грн.
08.2022:4380,00х334х1%=14 629,20 грн.
09.2022:4380,00х304х1%=13 315,20 грн.
10.2022:4380,00х273х1%=11 957,40 грн.
11.2022:4380,00х243х1%=10 643,40 грн.
12.2022:4380,00х212х1%=9 285,60 грн.
01.2023:4380,00х181х1%= 7 927,80 грн.
02.2023:4380,00х153х1%=6 701,40 грн.
03.2023:4380,00х122х1%= 5 343,60 грн.
04.2023:4380,00х92х1%=4 029,60 грн.
05.2023:4380,00х61х1%=2 671,80 грн.
06.2023:4380,00х31х1%= 1357,80 грн.
Отже, загальна сума пені складає 492 353,68 грн.
Разом з тим, частиною 1 статті 196 СК України встановлено обмеження щодо стягнення суми неустойки (пені), яка не може бути більшою 100% заборгованості.
Враховуючи, що пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21.
Таким чином, розмір пені за місяці з червня 2023 року по квітень 2023 року на суму 8059,20 грн та за період з березня 2023 року по серпень 2020 року на суму 96 30,28 грн має бути обмежена, отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 104 364,48 грн (8059,20 грн +96 30,28 грн = 104 364,48 грн).
При цьому, саме такий розмір пені й просила стягнути позивач у позові, а також додала до нього відповідний розрахунок пені (а.с.7-8).
Перевіривши доданий допозовної заяви розрахуноксуми пенісуд дійшов висновку, що його правильність не викликає сумнівів.
За таких обставин, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, виходячи з наведених норм матеріального права суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, статтями 4, 5 Закону України «Про судовий збір» при поданні даного позовудо суду позивач була звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір в розмірі 1211,20 грн слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі вищевикладеного та керуючисьстаттею 196 СК України, статтями 2, 4, 5, 10-12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 104 364, 48 грн(сто чотири тисячі триста шістдесят чотири гривні 48 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір урозмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .
Текст рішення складено 21.08.2024 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко