16.09.2024
Справа № 720/1866/24
Провадження № 1-кп/720/134/24
16 вересня 2024 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
перекладача ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024262160000151 від 26 червня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина р. Молдова, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , молдованина, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, із неповною середньою освітою, працюючого в фірмі «Перфект-Мід», р. Польща, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором 26 червня 2024 року, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 26 червня 2024 року носив холодну зброю ударно-дробильної дії, а саме кистень, загальною довжиною 464 мм., який був виявлений в багажнику автомобіля марки «BMW» моделі «X5», державний номерний знак НОМЕР_1 , під його управлінням на території міжнародного пункту пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Мамалига» ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований в АДРЕСА_2 .
Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 263 КК України, як носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
16 вересня 2024 року між прокурором та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений. Так, обвинувачений беззастережно визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Сторони кримінального провадження із урахуванням того, що обвинувачений вину повністю визнав, у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, узгодили покарання обвинуваченому за вчинене кримінальне правопорушення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки їх невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, внаслідок якого завдана шкода державним інтересам.
Сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений, цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам кримінально-процесуального кодексу України та кримінального кодексу України.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України, а наявні судові витрати по справі відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню в дохід держави з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 16 вересня 2024 року про визнання винуватості між прокурором Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речовий доказ кримінального провадження - кистень, який зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили, знищити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи по справі в розмірі 1514 (однієї тисячі п'ятсот чотирнадцяти) гривень 56 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Вирок на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення копії вироку.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1