Справа № 717/2268/24
16 вересня 2024 року суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Туржанський В.В., розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого.
12 серпня 2024 року о 21 годині у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Росошани», що знаходиться на території Дністровського району Чернівецької області, громадянин України ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з Україну в Молдову без відповідних документів, що не дають право на перетин Державного кордону України, а саме на паспортний контроль пред'явив паспорт громадянина Молдови серії НОМЕР_1 виданий 12 серпня 2024 року, тим самим порушив вимоги ст.12 Закону України «Про Державний кордон України».
ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився. У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 у якій він просить розглянути справу за її відсутності.
Згідно до ч.2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 203 - 206-1, розглядаються протягом доби.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №131247 від 12 серпня 2024 року, підписаному ОСОБА_1 , який отримав копію цього протоколу, зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 годині 16 вересня 2024 року.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України.
Згідно ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну згідно ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України» є: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) посвідчення особи моряка; 5) посвідчення члена екіпажу; 6) посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на вїзд в Україну).
Аналогічні норми закріплені у Постанові Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство» в Україні діє принцип єдиного громадянства згідно якого, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Виходячи з вищевказаних норм, з огляду на принцип єдиного громадянства (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство») ОСОБА_1 будучи громадянином України, вступивши у вказані правові відносини, а саме при в'їзді на територію України у пункті пропуску на паспортний контроль мав би пред'явити один з документів, який передбачений ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України», який відповідно дає право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Проте, при спробі перетину кордону ОСОБА_1 не пред'явив відповідний документ, який надає право на перетин Державного кордону України, громадянам України. При цьому він при в'їзді в Україну в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Росошани», пред'явив паспорт на ім?я громадянина Молдови, який в даному випадку, йому, як громадянину України, не дає право на перетин Державного кордону України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання Державного кордону України будь-яким способом, поза пунктами пропуску через Державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, а суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
З огляду на викладені обставини, в судовому засіданні достовірно встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , здійснив спробу перетину Державного кордону України без відповідних документів, які надають право на перетин кордону громадянами України, які передбачені ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України».
Таким чином, у діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП, оскільки, в судовому засіданні достовірно встановлено, що він здійснив спробу перетину Державного кордону України, без відповідних документів.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, характер вчиненого адміністративного правопорушення, вважаю, можливим призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який передбачений за даний вид адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу, у розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Кельменецький районний суд.