65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"16" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1155/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ 41084239, 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд.26 офіс 411)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гриценка Олександра Анатолійовича (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про стягнення 123491,05 грн.
18.03.2024 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Гриценка Олександра Анатолійовича про стягнення 123491,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №454912-КС-001 від 08.10.2022 про надання кредиту.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2024 матеріали позову передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 матеріали позову передано за підсудністю до Господарського суду Одеської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Сулімовській М.Б.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.05.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений господарським судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.
Ухвалою від 20.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, вирішено інші процесуальні питання.
Одночасно з поданням позову позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, відповідно до якого просить витребувати у АТ КБ "Приватбанк" наступну інформацію:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 08.10.2022 по 16.05.2023 включно.
Ухвалою суду від 07.06.2024 витребувано у АТ КБ "Приватбанк" інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 08.10.2022 по 16.05.2023 включно.
28.06.2024 на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2024 АТ КБ "Приватбанк" надано відповідну інформацію.
Ухвалою суду від 02.07.2024 витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
23.07.2024 від Міністерства соціальної політики України надійшов лист, з якого вбачається, що станом на 17 липня 2024 року в ЄІБД ВПО щодо запитуваної особи міститься наступна інформація: місце народження: м. Чугуїв, Харківська область; дата: 07.03.1971; особа була зареєстрована та фактично проживала: АДРЕСА_2 ; адреса листування та фактичного проживання: АДРЕСА_3 з 01.08.2022.
Також, з вказаного листа вбачається, що ОСОБА_1 був знятий з обліку ЄІБД ВПО у зв'язку з його смертю 06.04.2023.
Ухвалою суду від 25.07.2024 витребувано у Міністерства юстиції України витяг з Реєстру про державну реєстрацію смерті щодо ОСОБА_1 .
26.08.2024 до суду від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, з якого вбачається, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Так, за даними Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судом встановлено, що 05.04.2023 (до звернення позивача з позовом до суду) відповідач ОСОБА_1 помер.
Тобто, позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер.
Надаючи оцінку зазначеній обставині, суд враховує, що згідно з положеннями ч.4 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема - відомості про смерть фізичної особи - підприємця, визнання її безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до абз.1 ч.5 ст.6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державний реєстратор під час проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку із смертю такої особи або оголошенням її померлою, а також під час державної реєстрації змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку із смертю або оголошенням померлим відповідного засновника (учасника), обов'язково використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян шляхом безпосереднього доступу до нього.
Як вказано в ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ч. 1 ст.41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи
За умовами ч. 1 ст. 44 ГПК України, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
Відповідно до ч.1 ст. 45 ГПК України, сторонами у судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.26 ЦК України, усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права і обов'язки.
За ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно з ч.1 ст.51 ГК України, підприємницька діяльність припиняється, зокрема, у разі припинення існування підприємця.
Статтею 52 ГПК України унормовано, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Водночас, чинне господарське процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Господарський процесуальний кодекс України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи, в порядку ст.52 ГПК України, можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам господарського судочинства.
Подібні висновки також містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №473/1433/18 та поставові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №904/3867/21.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 185/998/16-ц, якщо позов пред'явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Як вказано в п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
При цьому, поняття "спір, який не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18, від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 20.11.2019 у справі № 591/5619/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 922/2831/19.
Суд зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, хоча і зроблені за відмінних від цієї справи встановлених судами обставин справи, однак стосуються застосування загальних норм законодавства стосовно належності та ефективності способів захисту порушеного права.
При цьому стаття 231 ГПК України є імперативною. Тобто, за наявності підстав, визначених пунктами 1 - 7 частини першої статті 231 ГПК України, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у цій справі №916/1155/23 підлягає закриттю з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.
При цьому, суд повідомляє, що позивач не позбавлений права на звернення з позовом про захист своїх прав та свобод до правонаступників (спадкоємців) відповідача у разі їх наявності.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Провадження у справі №916/1155/24 закрити.
2. Ухвалу направити позивачу.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу складено і підписано 16.09.2024.