Ухвала від 16.09.2024 по справі Б8/180-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення без руху

"16" вересня 2024 р. Справа № Б8/180-10 (367/768/23)

Суддя Гребенюк Т.Д., матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до

1) Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»

2) ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

- ОСОБА_3

- ОСОБА_4

про визнання недійсним договору

у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»№ Б8/180-10.

ОСОБА_1 звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» ОСОБА_2 про визнання недійсним договору.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської від 27.04.2023 у справі №367/768/23 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської від 14.05.2024 у справі №367/768/23 залучено до участі у справі арбітражного керуючого В'язовченкоА.М.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської від 30.05.2024 у справі №367/768/23 цю справу передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.

12.09.2024 до Господарського суду Київської області надійшла справа №367/768/23.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу для розгляду справи № Б8/180-10 (367/768/23) призначено суддю Гребенюк Т.Д.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч.7 ст. 31 ГПК України).

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно п. 9 ч. 1 перехідних Положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

21.10.2019 набрав чинності КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013) положення останнього застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи те, що провадження у даній справі про банкрутство порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2010 та те, що ухвалою цього ж суду від 28.05.2012 відкрито процедуру санації Боржника, до спірних правовідносин, крім продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, підлягає застосуванню Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції чинній до 19.01.2013.

Вищим господарським судом України було сформульовано правову позицію щодо застосування положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про розгляд справ у межах справи про банкрутство (принцип концентрації).

Так, як зазначав названий суд, згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції чинній до 19.01.2013 суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Отже, частина 4 статті 10 Закону про банкрутство відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, а саме: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника і дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції Закону про банкрутство) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

При цьому, як зазначав ВГСУ на відміну від положень частини 8 статті 23 Закону про банкрутство, якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, норми частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядок розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи.

Отже, особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Правова позиція щодо порядку розгляду майнових спорів щодо боржника господарським судом у межах справи про банкрутство без порушення окремого позовного провадження викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.12.2015 у справі №908/4804/14.

Відтак, Суд доходить до висновку, що ця справа повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Поруч з цим, Дослідивши матеріали справи, Суд дійшов до висновку, що вказаний позов підлягає залишенню без руху, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як передбачено ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3 028 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною ставка судового збору складає 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір»).

Оскільки позивачем у позові заявлено вимогу про визнання недійсним договору укладеного з боржником, сума судового збору за розгляд вказаної вимоги складає (3 028,00 грн х 2) Х 0,8 = 4844,8 грн.

У підтвердження сплати судового збору до позовної заяви позивачем долучено квитанцію№4669-2480-5741-4303 від 34.01.2023 на суму 1072,60 грн.

Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір у встановленому ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» розмірі (сума недоплати судового збору становить 3772,20 грн).

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усуненнянедоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 74, 176, 234, 235, 247 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України, та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти справу № Б8/180-10 (367/768/23) до свого провадження.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання недійсним договору залишити без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви:

- надати докази сплати (доплати) судового збору у встановленому порядку та розмірі (3772,20 грн);

4. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції чинній до 19.01.2013.

Суддя Т.Д. Гребенюк