ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.09.2024Справа №910/5680/24
За позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ"
про стягнення боргу у розмірі 1 295 269,86 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача:Лунгул Л.А.
від відповідача:Гребенченко О.А.
У травні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" про стягнення боргу у розмірі 1 295 269,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Українська залізниця" стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" з травня 2022 року припинило виконання своїх зобов'язань з оплати наданих позивачем за Договором №ОД/НРП-19-670дНЮ від 28.11.2019 послуг з розміщення внутрішньої реклами відповідного типу у поїздах, у зв'язку з чим станом на 01.02.2024 у відповідача виник борг за надані послуги на загальну суму 1 295 269,86 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 відкрито провадження у справі №910/5680/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 13.06.2024.
12.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" в системі "Електронний суд" було сформовано відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позову та вказує, що позивачем не надано доказів підтвердження факту надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" послуг за Договором №ОД/НРЕКЛ-19-670д-НЮ від 28.11.2019 - актів приймання-передачі наданих послуг, а також позивач не здійснив реєстрацію податкових накладних на суму та за період, за якими вимагає стягнення, що, на думку відповідача, підтверджує ненадання Акціонерним товариством "Українська залізниця" Товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" спірних послуг.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позов; прийнято відзив на позов до розгляду; закрито підготовче провадження у справі №910/5680/24; звернуто увагу сторін, що вони можуть подати заяви по суті спору у встановлений строк; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи по суті на 04.07.2024.
17.06.2024 Акціонерним товариством "Українська залізниця" в системі "Електронний суд" було сформовано відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що за умовами Договору №ОД/НРЕКЛ-19-670д-НЮ від 28.11.2019 оплата послуг замовником повинна здійснюватися щомісячно на умовах передоплати і не залежить від підписання сторонами акту наданих послуг, в той час як відсутність підписаних сторонами актів наданих послуг не спростовує факту надання послуг по договору. Також позивач вказує, що жодних доказів, які б свідчили про ненадання виконавцем послуг по договору або про неможливість виконавцем розміщувати рекламні матеріали відповідно до умов укладеного договору, матеріали справи не містять. Щодо не здійснення реєстрації податкових накладних, то позивач вказує, що такий обов'язок платника податку існує у публічно-правових відносинах та не знаходиться в площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин, та жодних чином не є підтвердженням або спростуванням факту надання послуг по договору.
21.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" в системі "Електронний суд" було сформовано заперечення на відповідь на відзив (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 24.06.2024), в яких відповідач вказує, що умови п. 5.1.1., п. 5.4.1. Договору підтверджують той факт, що замовник повинен оплачувати саме надані послуги, в той час як позивач не заперечує не направлення ним Товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" актів наданих послуг у спірний період, а відтак ненадання послуг. Також відповідач зазначає, що податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість виникає з цивільно-правових (господарсько-правових) відносин, а саме: для послуг - з дати оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, в той час як позивач же на суму, яка заявлена до стягнення за договором, не склав та не зареєстрував жодної податкової накладної та не надав їх відповідачу, що також свідчить про відсутність факту надання послуг відповідачу за договором.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 запропоновано позивачу надати додаток №1 до спірного договору, перелік маршрутів потягів, в яких надавалися послуги, а також інформацію щодо режиму руху потягів у спірний період (та за 2 місяці до нього); оголошено перерву в судовому засідання до 30.07.2024.
24.07.2024 Акціонерним товариством "Українська залізниця" в системі "Електронний суд" було сформовано додаткові пояснення, в яких позивач вказав, що відповідно до умов Договору №ОД/НРЕКЛ-19-670д-НЮ від 28.11.2019, зокрема додатку 2 до договору, яким визначаються схеми розміщення рекламних матеріалів в приміських поїздах, в кожному вагоні можливе розміщення 9 постерів формату А2, А3. Відповідно до п. 1.1 договору замовник замовляє та оплачує послуги з розміщення внутрішньої реклами відповідного типу у поїздах формування виконавця. Вартість послуг за один місяць визначається за результатами конкурсу і складає 44 683,92 грн з ПДВ за розміщення 2 718 постерів. Таким чином, станом на момент укладення договору, відповідно до умов договору передбачалась можливість розміщення рекламних матеріалів у 302 вагонах позивача. Згідно довідки служби приміських пасажирських перевезень регіональної філії "Одеська залізниця" середня кількість вагонів, які були задіяні в поїздах приміського сполучення за період з травня 2022 по січень 2024 включно та на яких, відповідно, могла бути розміщена реклама складала від 228 до 246 вагонів по моторвагонному депо Одеса Застава 1 та від 51 до 69 вагонів по моторвагонному депо Христинівка. Відтак, щомісячна кількість вагонів, які були задіяні в експлуатації для обслуговування поїздів приміського сполучення в цей період складала від 283 до 310 вагонів в залежності від кількості вагонів, які перебували в ремонті або були залученні для роботи на інших філіях товариства. При цьому, кількість постерів, які могли бути розміщені відповідачем, складала від 2 547 до 2 790 шт.
26.07.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" в системі "Електронний суд" було сформовано додаткові пояснення, в яких відповідач вказує, що оскільки позивач не направляв відповідачу акти приймання-передачі наданих послуг, то послуги вважаються ненаданими, тому відповідно відсутні і підстави для оплати послуг. Також відповідач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" укладено аналогічні договори з іншими регіональними філіями Акціонерного товариства "Українська залізниця", оскільки такі договори укладались за результати конкурсу, який проводився АТ "Укрзалізниця". При цьому, ні АТ "Укрзалізниця", ні інші регіональні філії, крім позивача та Регіональної філії "Південна залізниця", не нарахували Товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" заборгованість за період з березня 2022 року, оскільки всі розуміють що в умовах воєнного стану розміщення реклами на тих умовах, які були задекларовані у конкурсній пропозиції, не відбувається та не може відбуватися. Більш того, відповідач стверджує, що після перемовин із керівництвом АТ "Укрзалізниця" була розпочата робота по розірванню договорів із філіями, в тому числі із позивачем, оскільки послуги за договорами не надаються і відповідно розірвання відбувається без нарахування будь-якої заборгованості за період воєнного часу.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 зобов'язано АТ "Українська залізниця" надати пояснення щодо виникнення зобов'язань та надання послуг за Договорами №ПР/НРП-19731/НЮ від 28.11.2019 та №ДОН/НРП-19435/НЮ-П від 26.11.2019 (щодо здійснення по ним нарахувань, а в разі відсутності таких нарахувань - зазначити в чому полягає відмінність таких договорів від спірного договору), а також надати пояснення щодо наявності усних домовленостей з відповідачем на початку повномасштабного вторгнення щодо подібних договорів; оголошено перерву в судовому засідання до 13.08.2024.
13.08.2024 Акціонерним товариством "Українська залізниця" в системі "Електронний суд" було сформовано додаткові пояснення, в яких позивач вказав, що між сторонами відбувалось листування з приводу не нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" з 24.02.2022 по 01.06.2022 плати за укладеними договорами, проте позивач у своїх листах відмовляв у такому проханні та сторонами не було досягнуто згоди щодо погашення боргу та умов подальшої співпраці.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 задоволено клопотання відповідача; витребувано у Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" копію електронного документа від 15.12.2023 №ЦКМ-13/4699; встановлено строк для надання доказ - 10 днів з моменту отримання ухвали суду; відкладено судове засідання на 05.09.2024.
20.08.2024 на виконання ухвали суду від 13.08.2024 Акціонерним товариством "Українська залізниця" через систему "Електронний суд" було надано витребуваний доказ.
04.09.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" в системі "Електронний суд" було сформовано пояснення, в яких відповідач вказує, що лист Департаменту майнової політики АТ "Укрзалізниця" від 15.12.2023 №ЦКМ-13/4699 підтверджує позицію відповідача та той факт, що починаючи з 24.02.2022, послуги за Договором №ОД/НРЕКЛ-19-670д-НЮ від 28.11.2019 не надавались, оскільки реклама замовником не розміщувалась, рахунки і акти відповідно до умов договору не оформлювались та не надсилались. Також позивач стверджує, що АТ "Укрзалізниця" погодилось на пропозицію відповідача припинити правовідносини по договорам за згодою сторін відповідно до п. 11.2. Договору, що прямо зазначено в листі позивача, а не в зв'язку із заборгованістю відповідача по оплаті за договором, як це передбачено п. 11.3. Договору.
05.09.2024 Акціонерним товариством "Українська залізниця" в системі "Електронний суд" було сформовано додаткові пояснення, в яких позивач вказав, що 03.04.2024 АТ "Укрзалізниця" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" був направлений проект додаткової угоди до укладеного між сторонами Договору від 28.11.2019 №ОД/НРП-19-670д-НЮ в двох примірниках для його підписання, відповідно до якого сторони дійшли згоди розірвати з 01 лютого 2024 року укладений договір відповідно до п. 11.2 Договору. Однак, проект додаткової угоди відповідачем не підписаний, що обумовило невизначеність правовідносин, які склались між сторонами, що змусило позивача звернутися до суду для захисту своїх прав.
В судове засідання 05.09.2024 з'явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представник позивача позов підтримала та просила задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 долучено докази подані сторонами до матеріалів справи; виправлено описку в протокольній ухвалі суду від 13.08.2024 в частині зазначення слів "відкласти підготовче засідання" та вважати правильним "відкласти судове засідання".
В судовому засіданні 05.09.2024 судом завершено розгляд справи №910/5680/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28.11.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" (замовник) укладено Договір №ОД/НРП-19-670д-НЮ (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого замовник замовляє та оплачує послуги з розміщення внутрішньої реклами відповідного типу у поїздах формування виконавця, а виконавець зобов'язується надати послуги відповідно до порядку розміщення рекламних матеріалів (Додаток 1 до Договору), що є невід'ємною частиною договору, на визначений цим договором строк та за відповідну плату.
Технічні вимоги, схеми місць та порядок розміщення рекламних матеріалів визначаються у Додатках 1 та 2 до цього договору (п. 1.2 Договору).
Пункт 2.2 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 06.11.2020 передбачає, що вартість послуг за один місяць визначається за результатами конкурсу і складає за розміщення 2 718 постерів 44 683,92 грн, у т.ч. ПДВ. У зв'язку з набранням чинності постанови КМУ від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) та постанови КМУ від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" тимчасово, на строк з 18.03.2020 до 31.05.2020 встановити вартість надання рекламних послуг за договором, укладеним з переможцем конкурсу "Про надання послуг з розміщення внутрішньої реклами відповідного типу у пасажирських і приміських поїздах формування регіональної філії "Одеська залізниця" AT "Укрзалізниця", у розмірі 1 грн з ПДВ на місяць.
Згідно п. 4 Додаткової угоди №1 від 06.11.2020 дана додаткова угода набирала чинності з моменту її підписання сторонами та застосовується до відносин між сторонами, що виникли з 18.03.2020 та діяла до 31.05.2020 включно.
У пункті 2.3 Договору сторони домовились, що вартість послуг підлягає індексації таким чином: раз на три місяці вартість послуг індексується шляхом коригування вартості послуг за місяць на сумарний індекс інфляції за попередні три місяці, розрахований Державною службою статистики України, та опублікований на офіційному ресурсі, на веб-сайті https://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/.
За умовами п. 2.4 Договору розрахунки проводяться щомісячно, на підставі наданого (виставленого) виконавцем рахунку, не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку місяця, у якому буде надаватися послуга. Невиставлення рахунку виконавцем не звільняє замовника від оплати вартості послуг за договором.
Оплата за послуги за цим договором не залежить від факту наявності рекламних засобів (встановлення, монтажу чи демонтажу) у місцях розміщення згідно з Додатком 2 до цього договору (п. 2.5 Договору).
У пункті 2.6 Договору вказано, що після закінчення строку дії договору та нездійснення замовником демонтажу рекламних засобів плата за послуги нараховується за весь час фактичного надання послуг до фактичної дати здійснення демонтажу рекламних засобів.
Послуги за цим договором вважаються наданими з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг (п. 4.1 Договору).
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що при належному виконанні виконавцем своїх зобов'язань за цим договором, замовник повинен прийняти надані послуги та підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом 5 робочих днів з дати його отримання від виконавця та передати один примірник підписаного акта виконавцю, або протягом зазначеного строку надати виконавцю письмову вмотивовану відмову від підписання відповідного акта приймання-передачі наданих послуг.
У разі направлення замовником виконавцю вмотивованої відмови від підписання акта приймання-передачі, сторони погоджують порядок і умови усунення недоліків та зобов'язуються підписати акт приймання-передачі послуг після усунення таких недоліків (п. 4.3 Договору).
Відповідно п. 4.4 Договору у разі не підписання замовником акта приймання-передачі наданих послуг та не надання вмотивованої відмови від підписання акта приймання-передачі наданих послуг у зазначений строк, послуги вважаються такими, що надані належним чином, якісно і в строк та підлягають оплаті в порядку, що визначений цим договором.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 27.11.2024, але в будь-якому випадку в частині оплати до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 11.1 Договору).
У пункті 11.2 Договору зазначено, що договір може бути розірваний достроково у випадках, визначених договором та законодавством України або за письмовою, згодою сторін, про що сторони укладають додаткову угоду до договору, про що сторони повинні повідомити одна одну не пізніше ніж за 2 місяці до дати розірвання договору.
Згідно п. 11.3 Договору укладений договір може бути розірваний в односторонньому порядку виконавцем у разі невиконання замовником зобов'язання щодо оплати вартості послуг за цим договором понад 1 календарний місяць з моменту настання строку (терміну) оплати послуг, визначеному цим договором.
Припинення дії договору не звільняє сторони від обов'язку оплати наданих послуг (п. 11.4 Договору).
Листом вих. №12/09/22 від 12.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" звернулась до Акціонерного товариства "Українська залізниця" із проханням розглянути питання про не нарахування з 24.02.2022 по 01.06.2022 плати за укладеними сторонами договорами, в тому числі за Договором №ОД/НРП-19-670д-НЮ від 28.11.2019, а з 01.06.2022 надання послуг за договорами здійснювати на умовах виконання (оплати) окремих замовлень на послуги по розміщенню внутрішньої реклами у поїздах формувань регіональних філій та філії "Пасажирська кампанія" шляхом укладання додатків до договорів по кожному такому замовленню окремо із визначенням кількості постерів, типу вагонів та схем їх розміщення, періоду розміщення та застосуванням щомісячної вартості розміщення 1 постеру, що діяла на момент укладення зазначених договорів. Дане прохання обґрунтовувалось відповідачем тим, що у зв'язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану рекламні місця на сьогодні не замовляються, а попит на рекламному ринку значно зменшився, в той час як практично всі рекламодавці, що мали укладені контракти на розміщення реклами відмовляються від розміщення реклами та відповідно вимагають повернення здійснених попередніх платежів. Взагалі ринок реклами після ведення воєнного стану значно скоротився, а відновлення його у відповідному обсязі можливо лише після закінчення воєнного стану та відновлення економіки. Наведене, на думку відповідача, є істотною зміною обставин в розумінні статті 652 Цивільного кодексу України.
У листі вих. №14/405 від 05.10.2022 Акціонерне товариство "Українська залізниця" вказало, що висновок ТПП про істотну зміну обставин має рекомендаційний характер та не звільняє Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" від оплати за надання рекламних послуг в рухомому складі Акціонерного товариства "Українська залізниця", а тому просило в найкоротший термін погасити заборгованість за надання рекламних послуг.
Листом вих. №2-06-12-22 від 06.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" звернулась до Акціонерного товариства "Українська залізниця" із пропозицією укласти додаткові угоди до договори, в тому числі Договору №ОД/НРП-19-670д-НЮ від 28.11.2019, якими передбачити, що порядок надання послуг за договорами визначається на підставі окремих замовлень Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ", в яких визначається кількості постерів, тип вагонів, період розміщення реклами та застосовується вартість (тарифи) за надання рекламних послуг відповідно до визначення розміру плати за надання рекламних послуг на об'єктах виконавця, що діє на момент направлення замовлення. Свою пропозицію Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" обґрунтовувало тим, що в зв'язку з введенням воєнного стану, який передбачає введення значних обмежень щодо пересування пасажирів залізничним транспортом, в тому числі, в зв'язку із веденням комендантської години, роботи повітряної тривоги, введенням бойових дій та окупації частини території України, AT "Українська залізниця" з 24.02.2022 перейшло у режим роботи у воєнному стані. Робота Акціонерного товариства "Українська залізниця" і відповідно робота регіональних філій та філії "Пасажирська кампанія" в режимі воєнного стану спрямована на евакуацію українців з небезпечних та окупованих територій, графік роботи регіональних філій та філії "Пасажирська кампанія" постійно змінюється, в деяких випадках відмінялися / відміняються та або переносяться / затримуються пасажирські перевезення. Під час активних бойових дій пасажирські залізничні перевезення в загалі зупиняються, у зв'язку з чим рекламні місця замовляються в дуже малих обсягах, по східним напрямках попит на рекламу практично відсутній. Рекламодавці, що мали укладені контракти на розміщення реклами у вагонах поїздів AT "Українська залізниця" відмовляються від розміщення реклами та відповідно вимагають повернення здійснених попередніх платежів; ринок реклами після ведення воєнного стану значно скоротився, а відновлення його у відповідному обсязі можливо лише після закінчення воєнного стану та відновлення економіки. З огляду на наведене Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" використовує значно менший обсяг рекламних місць, передбачений договорами, ніж оплачує, що є економічно невигідним та порушує співвідношення майнових інтересів між сторонами і позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ", як замовника, на отримання того комерційного результату, на який воно розраховувало при укладанні договорів. Наведене, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ", є істотною зміною обставин. Проекти додаткових угод до договорів із зазначеними змінами були додані відповідачем до вказаного листа.
02.02.2023 Акціонерним товариством "Українська залізниця" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" претензію вих. №НРП-18/289 від 02.02.2023 щодо сплати боргу у розмірі 477 559,63 грн, який виник за період з 01.06.2022 по 31.01.2023.
Листом вих. №10/05-01 від 10.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" просило Акціонерне товариство "Українська залізниця" розглянути як альтернативу розірвання договорів, в тому числі Договору №ОД/НРП-19-670д-НЮ від 28.11.2019, оскільки через повномасштабну військову агресію Російської Федерації проти України ринок реклами практично зупинився і Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" не може сплачувати щомісячні платежі за відсутності відповідного об'єму замовлень. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" просило Акціонерне товариство "Українська залізниця" звільнити його від сплати за договорами з розміщення внутрішньої реклами відповідного типу у пасажирських та приміських поїздах.
У листі вих. №14/189 від 15.05.2023 Акціонерне товариство "Українська залізниця" повідомило, що Департаментом майнової політики АТ "Укрзалізниця" проведено аналіз пропозицій, що надходять до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" щодо розміщення внутрішньої реклами відповідного типу у пасажирських і приміських поїздах, та виявлено значний попит на зазначену послугу, тому підстави для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" від сплати за надані послуги відсутні.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" з травня 2022 року припинило виконання своїх зобов'язань з оплати наданих позивачем за Договором послуг з розміщення внутрішньої реклами відповідного типу у поїздах, у зв'язку з чим станом на 01.02.2024 у відповідача виник борг за надані послуги на загальну суму 1 295 269,86 грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" стверджує, що був чинний договір, який передбачав надання Акціонерним товариством "Українська залізниця" Товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" права на розміщення реклами у вагонах потягів, а фізичне розміщення такої реклами не ставиться в залежність від обов'язку оплати послуг.
02.02.2023 Акціонерним товариством "Українська залізниця" було виставлено рахунки щодо послуг за період з 01.06.2022 по 31.01.2023, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" оплатило частково.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" заперечує проти існування зобов'язання з огляду на те, що акти приймання-передачі наданих послуг не підписані. Крім того, по аналогічним договорам з іншими регіональними філіями Акціонерного товариства "Українська залізниця" вартість послуг з початку воєнних дій не нараховувалися, а частина договорів розірвана. Внаслідок перемовин із Акціонерним товариством "Українська залізниця" було досягнуто домовленості щодо припинення платежів за договорами, а жодні із філій позивача, крім Регіональної філії "Південна залізниця", акти та рахунки не направляли.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175, 306, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 901, 908, 909 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, а по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця немає матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги.
Згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.
Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 зі справи №761/16124/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №914/2654/20.
Суд відхиляє твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ", що відсутність підписаних актів наданих послуг саме по собі може бути єдиною підставою для висновку про наявність чи відсутність зобов'язань за договором. Адже суть договору зводилася до надання можливості розміщення реклами у відведених містах приміських поїздів, а сам факт розміщення чи не розміщення такої реклами Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" не впливає на оплату послуг.
Наведене також випливає із п. 2.5 Договору, у якому вказано, що оплата за послуги за цим договором не залежить від факту наявності рекламних засобів (встановлення, монтажу чи демонтажу) у місцях розміщення згідно з Додатком 2 до цього договору.
При цьому, суд звернув увагу на те, що акти за червень 2022 року - січень 2023 року відправлялися не одразу по факту завершення місяця надання послуг, а одночасно з претензією у лютому 2023 року, до чого суд повернеться пізніше.
Сутність послуг за Договором полягала у праві розміщувати рекламу в приміських поїздах, що курсували у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомі факти не потребують доказування тоді, коли вони визнані такими судом. Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об'єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Але крім об'єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб'єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу (постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3946/16 та від 26.10.2021 у справі №922/3990/19).
Обставини повномасштабної військової агресії відносно України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, з боку Російської Федерації та окупація у 2022 році більшої частини Херсонської області і частина Миколаївської області є загальновідомими.
У зв'язку з цим нормальна (звичайна) робота Акціонерного товариства "Українська залізниця" (у порівнянні з тією, на яку розраховували сторони, укладаючи Договір) була порушена. Тривалий час рух приміських поїздів територією Херсонської та Миколаївської областей було зупинено.
Навіть відновлений рух поїздів відбувався за інших умов, ніж сторони домовилися в Договорі, адже введені комендантські години. Для суду очевидним є те, що охочих розміщувати рекламу у приміських поїздах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей після 24.02.2022 не було (або ж попит значно / істотно скоротився), а Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" надає професійні послуги іншим замовникам щодо розміщення їх реклами.
Відповідно до частини 1 статті 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Факт військової агресії Російської Федерації проти України та окупація більшої частини Херсонської області і частини Миколаївської області в розумінні вказаної статті Цивільного кодексу України зумовив припинення як зобов'язання Акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо надання права Товариству з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" розміщувати рекламу у заздалегідь визначеній кількості приміських поїздів, які курсували на території вказаних областей, так і відповідне зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" з оплати вказаних послуг.
Посилання на п. 2.5 Договору щодо обов'язку платежу безвідносно до факту розміщення Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" реклами судом відхиляється, адже цей пункт регулює виникнення обов'язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" за умов нормального курсування приміських поїздів Акціонерного товариства "Українська залізниця" у визначених регіонах.
За наведених обставин, зобов'язання стороні за Договором з початку військової агресії припинилися.
Це підтверджується і позицією Акціонерного товариства "Українська залізниця", яка викладена в листі Департаменту майнової політики Акціонерного товариства "Українська залізниця" вих. №ЦКМ-13/4699 від 15.12.2023 де констатовано, що введення воєнного стану (обмеження на пересування громадян залізничним транспортом, комендантська година, повітряна тривога, бойові дії та окупація територій) вплинули на виконання договірних відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" та Акціонерного товариства "Українська залізниця". У даному листі позивачем визнано, що від Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" надходили неодноразові звернення щодо договірних відносин, а пропозиції щодо відновлення роботи по укладеним договорам між сторонами узгоджені не були. Реклама не розміщувалася, а акти / рахунки Акціонерним товариством "Українська залізниця" не виставлялися. У додатку до листа визначено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" по договору з філією "Південна залізниця" становить 44 000,00 грн.
Вказані кошти сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ", що підтверджується платіжною інструкцією №1774 від 29.01.2024 на суму 44 000,00 грн.
При цьому, як сам позивач повідомляє у своїх поясненнях від 20.08.2024, 03.04.2024 ним на адресу відповідача був направлений проект додаткової угоди до укладеного між сторонами Договору в двох примірниках для його підписання, відповідно до якого сторони дійшли згоди розірвати з 01 лютого 2024 року укладений Договір відповідно до п.11.2 Договору.
Пункт 11.2 Договору передбачає, що договір може бути розірваний достроково у випадках, визначених договором та законодавством України або за письмовою, згодою сторін, про що сторони укладають додаткову угоду до договору, про що сторони повинні повідомити одна одну не пізніше ніж за 2 місяці до дати розірвання договору.
При цьому, пункт 11.3 Договору передбачає можливість виконавця розірвати в односторонньому порядку договір у разі невиконання замовником зобов'язання щодо оплати вартості послуг за цим договором понад 1 календарний місяць з моменту настання строку (терміну) оплати послуг, визначеному цим договором.
Тобто Акціонерне товариство "Українська залізниця" погодило розірвання Договору за згодою сторін, а не через наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" боргу за Договором.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Відтак, виставлення Акціонерним товариством "Українська залізниця" із значним запізненням (у лютому 2023 року) рахунків та актів за період з 01.06.2022 свідчить про суперечливу поведінку позивача, який з одного боку визнає факт не виникнення зобов'язання у спірний період, а з іншого боку - виставляє рахунки та вимагає сплати коштів.
Наведені обставини виключають можливість для висновку про виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" зобов'язання у визначеному Акціонерним товариством "Українська залізниця" розмірі щодо послуг за Договором у період з 01.06.2022 по 31.01.2023.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, суд доходить висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на наведене, суд відмовляє Акціонерному товариству "Українська залізниця" у задоволенні позовних вимог.
Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог повністю.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19; ідентифікаційний код ВП 40081200) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Директ" (02160, м. Київ, Харківське Шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 37848587) про стягнення боргу у розмірі 1 295 269,86 грн відмовити повністю.
2. Судові витрати позивача, пов'язані із розглядом даної справи, покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця".
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.09.2024.
Суддя Р.В. Бойко