номер провадження справи 9/139/24
16.09.2024 Справа № 908/2122/24
м.Запоріжжя Запорізької області
За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ) в особі філії «Енергозбут» Виробничого підрозділу «Дніпровське регіональне відділення «Енергозбут», м. Дніпро
до відповідача: Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя
про стягнення суми 302246,30 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» Виробничого підрозділу «Дніпровське регіональне відділення «Енергозбут» про стягнення з відповідача: Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради суми 302246,30 грн, яка складається з: суми 299182,26 грн заборгованості, суми 1757,15 грн 3% річних та суми 1306,89 грн інфляційних втрат.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг з постачання електричної енергії за період з січня по квітень 2024 (включно) в рамках договору №ЕЕЦ-19-01-02-4006 від 13.05.2019, внаслідок чого виникла заборгованість. У зв'язку з порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача також 3% річних за загальний період прострочення з 21.02.2024 по 14.05.2024 та інфляційні втрати за загальний період прострочення з березня 2024 по квітень 2024 (включно).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.08.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2122/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 09.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2122/24, присвоєний номер провадження 9/139/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
26.08.2024 на адресу суду від відповідача надійшла заява (документ сформований в системі «Електронний суд») в якій КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради визнало заявлені АТ «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» ВП «Дніпровське регіональне відділення «Енергозбут» позовні вимоги про стягнення з КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради суми 299182,26 грн основного боргу, суми 1757,15 грн 3% річних та суми 1306,89 грн інфляційних втрат.
Розглянувши матеріали справи, суд
Статутом акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №735 від 2.09.2015 року, передбачено, що товариство є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 52 червня 2014 р. № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Товариство утворено як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Предметом діяльності Залізниці, окрім іншого, є діяльність у сфері електроенергетики, розподілення електроенергії, торгівля електроенергією.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 1.2.1 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно з п. 2.1.5 ПРРЕЕ, Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Частинами 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради укладено публічний договір приєднання споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №ЕЕЦ-19-01-02-4006 (далі - Договір), шляхом підписання заяви-приєднання від 13.05.2019.
Згідно з п. 2.1 Договору, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що ціною цього договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача зазначені у Паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача.
Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора системи (п. 5.2 Договору).
Відповідно до п. 5.3 Договору, тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 «Порядок розрахунків».
Пунктом 11.1 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
У пункті 5 Додатку 4 до договору встановлено, що споживач здійснює повну оплату обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період, наступним чином:
- попередня оплата здійснюється споживачем самостійно - за 5 днів до початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться відповідно до фактичного обсягу розподіленої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду, 100% від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий місяць;
- остаточний розрахунок за розподілену електричну енергію та інші платежі згідно з умовами цього договору здійснюється споживачем на підставі отриманих у оператора системи рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.
Додатком 10 до Договору є Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Відповідно до п. 1.1 Додатку 10, оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної та реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Пунктом 2.2 Додатку 10 до договору встановлено, що споживач зобов'язується, зокрема, здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.
Позивач у позові зазначив, що зобов'язання за договором він виконав у повному обсязі, вчасно та належним чином, про що свідчать складені та підписані обома сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг за період з січня 2024 по квітень 2024 включно на загальну суму 355 661,08 грн.
На оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної електроенергії позивачем виставлені рахунки, копії яких містяться в матеріалах справи.
І, як зазначив позивач, відповідач лише частково виконав зобов'язання з оплати наданих послуг, а саме - на суму 56478,82, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 299182,26 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг (розподіл електричної енергії та перетікання реактивної електроенергії), позивач звернувся з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2122/24.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наведеного вище та наступного.
Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
З положень ст. ст. 11, 509 ЦК України слідує, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України, зокрема, передбачено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом вище, позивачем виконані зобов'язання з надання послуг з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної електроенергії у період з січня 2024 по квітень 2024 року включно на загальну суму 355661,08 грн.
Проте надані позивачем послуги оплачені відповідачем частково в сумі 56478,82 грн, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 299 182,26 грн.
Таким чином відповідач не дотримався встановленого договором зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 1757,15 грн 3% річних за загальний період прострочення з 21.02.2024 по 14.05.2024 та 1306,89 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з березня 2024 по квітень 2024 (включно).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
Отже нарахування позивачем відповідачу 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.
Відповідно до змісту заяви про визнання позову, яка надійшла до суду 26.08.2024, відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив суд витрати зі сплати судового збору розподілити відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
За змістом ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 299182,26 грн основного боргу, суми 1757,15 грн 3% річних та суми 1306,89 грн інфляційних втрат є законними та обґрунтованими, а визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому позов судом задовольняється.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
З положень ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» слідує, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що відповідач у поданій заяві, до початку розгляду справи по суті, визнав позов, позивачу (платнику) підлягає поверненню з Державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме - у розмірі 2266,84 грн.
На підставі викладеного, враховуючи приписи статті 129 ГПК України, інша частина судового збору, а саме - у розмірі 2266,85 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03327115 (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-а) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815 (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі філії «Енергозбут», код ЄДРПОУ 40150221 (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97) Виробничого підрозділу «Дніпровське регіональне відділення «Енергозбут» суму 299 182 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч сто вісімдесят дві) грн 26 коп. основного боргу, суму 1757 (одну тисячу сімсот п'ятдесят сім) грн 15 коп. 3% річних та суму 1306 (одну тисячу триста шість) грн 89 коп. інфляційних втрат.
Стягнути з Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03327115 (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-а) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815 (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) суму 2266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн 85 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повернути Акціонерному товариству «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815 (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) з Державного бюджету України суму 2266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн 84 коп. витрат зі сплати судового збору судового збору (50% від загальної суми сплаченого судового збору), перерахованого за платіжною інструкцією № 484798 від 09.07.2024 на суму 4533,69 грн.
Дане рішення є підставою для повернення Акціонерному товариству «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815 (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) з Державного бюджету України суми 2266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн 84 коп. судового збору, перерахованого за платіжною інструкцією № 484798 від 09.07.2024 на суму 4533,69 грн.
Рішення складено та підписано 16.09.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва