номер провадження справи 5/98/24
02.09.2024 Справа № 908/1438/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянув матеріали справи
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (електронна пошта: nec-court.mail@ua.enegry; ІНФОРМАЦІЯ_1; вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативенерго" (електронна пошта: contact@alternativenergo.com; вул. Возз'єднання України, буд. 22, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 42090458)
про стягнення 1 327 398,10 грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: Батовська Т.І., посвідчення № ЗП002205 від 11.06.2019, довіреність у порядку передоручення № б/н від 12.10.2023, адвокат;
Від відповідача: не з'явився;
13.05.2024 до Господарського суду Запорізької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативенерго" про стягнення 1 327 398,10 грн.
13.05.2024 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 № 908/1438/24 вказану позовну заяву на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
15.05.2024 до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана копія платіжної інструкції про сплату позивачем 15928,78 грн. судового збору за подання до господарського суду вказаної позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1438/24 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/98/24 та підготовче засідання призначено на 19.06.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.06.2024 № 908/1438/24 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 15.07.2024 на 10 год. 30 хв., запропоновано відповідачу виконати вимоги ухвали суду від 20.05.2024 та здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 15.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 31.07.2024 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
Ухвалою суду від 31.07.2024 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 02.09.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою.
Судове засідання 02.09.2024 з 12:00 год. із застосуваннями технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд" не відбулось внаслідок знеструмлення електромережі суду, у зв'язку з чим складений Акт № 4 від 02.09.2024, а також створений протокол проведеного судового засідання від 02.09.2024 у справі № 908/1438/24.
В судовому засіданні 02.09.2024р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, які обґрунтовує тим, що між НЕК «Укренерго» (Позивач) і ТОВ «Альтернативенерго» (Відповідач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0124-02024 від 01.01.2019 та Додаткову угоду від 15.12.2022, яким зазначений Договір викладено в новій редакції, відповідно до умов якого Відповідач був зобов'язаний оплачувати послугу в порядку та строки, визначені Договором, зокрема п. 5.2., п. 5.5.; процедура оскарження не звільняє Відповідача від виконання платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін 5.6.. На виконання умов Договору, за період з листопада 2023 року по грудень 2023 року між сторонами підписано наступні акти приймання-передачі Послуги та акти коригування, а всього на загальну суму 3 833 877,25 грн. В порушення своїх зобов'язань за Договором Відповідач здійснив оплату лише частково на загальну суму 2 517 079,31 грн. Таким чином, у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість, що підлягає стягненню в сумі 1 316 797,94 грн. Крім того, всупереч чинного законодавства України та умов Договору Відповідач оплатив надані Позивачем послуги з простроченням та не в повному обсязі, в зв'язку з чим Позивач здійснив розрахунок 3% річних та інфляційні втрати за користування коштами, а тому внаслідок порушення умов договору Відповідач повинен сплатити Позивачу також суму 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 7 015,83 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 584,33 грн., яку і просить суд стягнути з Відповідача на свою користь.
Представник відповідача у жодне судове засідання як на підготовчому провадженні так і під час розгляду справи по суті вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал суду до його електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача або про відкладення судових засідань на адресу суду не надходило.
Станом на 02.09.2024 письмового відзиву на позовну заяву від відповідача до суду також не надійшло.
Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2. Статуту НЕК «Укренерго».
НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 33, абз. 2 п. 8 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.
Між НЕК «Укренерго» (Позивач) і ТОВ «Альтернативенерго» (Відповідач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0124-02024 від 01.01.2019 (Договір), згідно з п. 1.1 якого НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, ОСП) зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а ТОВ «Альтернативенерго» (Користувач) зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Додатковою угодою від 15.12.2022 зазначений Договір викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 3.1. планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що для розрахунків за Договором використовується плановий і фактичний обсяг Послуги:
1) плановий обсяг Послуги визначається на основ наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму плановий обсяг послуги формується Користувачем без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. У разі ненадання або несвоєчасного надання Користувачем повідомлень плановим обсягом Послуги визначається фактичний обсяг наданої Послуги у попередньому розрахунковому періоді;
2) фактичний обсяг Послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму фактичний обсяг послуги формується з урахуванням обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії до/з країн периметру.
Пунктом 4.2. Договору встановлено, що планові обсяги Послуги Користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП. Планові обсяги можуть подаватися на більший період з подальшим їх коригуванням у терміни, передбачені цим пунктом.
Відповідно до п. 5.1. розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
· 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 3 Договору, відповідно до такого алгоритму:
· 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
· 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
· 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
· 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Відповідно до п. 5.3. Договору у разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів Послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.
У разі зміни Регулятором тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості Послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішення Регулятора про зміну тарифу (п. 5.4.).
Відповідно до п. 5.5. Договору Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
Відповідно п. 5.6. Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
В абзаці 4 п. 5.7. Договору встановлено, що у разі фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківський днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату Послуги настпуних періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
Згідно з пп. 1 п. 6.1., пп. 3 п. 8.3. Договору ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за послугу; Користувач зобов'язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.
Отже, судом встановлено, що за умовами Договору Відповідач зобов'язувався оплачувати послугу в порядку та строки, визначені Договором, зокрема п. 5.2., п. 5.5.; процедура оскарження не звільняє Відповідача від виконання платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін 5.6..
На виконання зазначеного Договору, за період з листопада 2023 року по грудень 2023 року між сторонами підписано наступні акти:
- акт коригування від 17.11.2023 до акту приймання-передачі за 07.2023 на суму збільшення 236 933,31 грн.;
- акт приймання-передачі Послуги від 30.11.2023 на суму 960 710,47 грн.;
- акт коригування від 27.12.2023 до акту приймання-передачі за 08.2023 на суму збільшення 366 608,12 грн.;
- акт приймання-передачі Послуги від 31.12.2023 на суму 952 827,41 грн.;
- акт коригування від 30.01.2024 до акту приймання-передачі за 09.2023 на суму збільшення 344 310,01 грн.;
- акт коригування від 13.03.2024 до акту приймання-передачі за 10.2023 на суму збільшення 301 627,81 грн.;
- акт коригування від 21.03.2024 до акту приймання-передачі за 11.2023 на суму збільшення 372 386,25 грн.;
- акт коригування від 28.03.2024 до акту приймання-передачі за 12.2023 на суму збільшення 298 473,87 грн.,
а всього на загальну суму 3 833 877,25 грн.
Відповідач здійснив оплату наданих Позивачем послуг лише частково, а саме на загальну суму 2 517 079,31 грн. відповідно до наступних документів:
- пл/і № 1758 від 14.12.2023 на суму 970 000,00 грн;
- пл/і № 1761 від 15.12.2023 на суму 209 563,20 грн;
- пл/і № 1753 від 15.12.2023 на суму 227 643,78 грн;
- пл/і № 1798 від 28.12.2023 на суму 840 000,00 грн;
- пл/і № 1819 від 12.01.2024 на суму 269 872,33 грн.
Таким чином, у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість з оплати наданих послуг в сумі 1 316 797,94 грн.
Приймаючи рішення у справі суд виходить з наступного.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.
Правовідносини сторін є господарськими і регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про ринок електричної енергії" та умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0119-02024, укладеного між сторонами 01.01.2019.
Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Крім того, згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, наведеними вище матеріалами справи вбачається наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем з оплати наданих послуг за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0124-02024 від 01.01.2019 в сумі 1 316 797,94 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи також вбачається, що Відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг з простроченням та не в повному обсязі, в зв'язку з чим Позивач здійснив розрахунок суми 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 7 015,83 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3 584,33 грн. за період з 03.11.2023р. по 07.05.2024р. включно.
Відповідач контррозрахунку вказаних сум суду не надав.
Перевіривши здійснені Позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою інформаційної системи "Законодавство" суд вважає, що вони здійснені вірно, відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому вказані суми також підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача у повному обсязі.
Підсумовуючи викладене суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, наголосив на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам. Отже, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі..
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативенерго" (вул. Возз'єднання України, буд. 22, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 42090458) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227):
- суму основного боргу в розмірі 1 316 797 (один мільйон триста шістнадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень 94 коп.;
- 3% річних в розмірі 7 015 (сім тисяч п'ятнадцять) гривень 83 коп.;
- інфляційні втрати в розмірі 3 584 (три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) гривні 33 коп.;
- 15 928 (п'ятнадцять тисяч сімсот дев'ятсот двадцять вісім) гривень 78 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне судове рішення складено та підписано 12.09.2024р.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.