вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення заяви без розгляду в
провадженні у справі про неплатоспроможність
16.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3868/24
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним
Суддя Первушин Ю.Ю.
Без участі (виклику) учасників справи.
02.09.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" звернулась ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишено без руху. Встановлено строк на усунення недоліків 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху. Запропоновано боржнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду: документальні докази в підтвердження розміру зобов'язань боржника перед кредиторами: ТОВ "Іннова Фінанс", договір №119748 від 04.06.2024; ТОВ "Манівео Швидка Фінансова допомога" договір від 18.09.2021; ТОВ "Таліон Плюс" договір від 26.01.2024 (копії кредитних договорів, укладених між боржником та його кредиторами, а також докази, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором); належним чином заповнені декларації про майновий стан боржника за 2021-2024 роки, складених у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №22627/5; проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства за формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №3258/5 від 24.10.2019.
Цією ж ухвалою роз'яснено заявниці, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
12.09.2024 через систему "Електронний суд" від боржника надійшла заява про усунення недоліків (вх. суду №43051/24).
Дослідивши подану боржником заяву про усунення недоліків та доводи в її обґрунтування, господарський суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом, з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абзац п'ятий частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Відповідно до частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; копія трудової книжки (за наявності); відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначені правові норми, в ухвалі про залишення заяви ОСОБА_1 без руху, судом, зокрема, зобов'язано боржницю надати суду кредитні договори, укладені боржницею з фінансовими та кредитними установами.
У поданій до суду заяві про усунення недоліків, заявниця вказує на те, що станом на дату подання даної заяви не має даних доказів щодо ТОВ ІННОВА ФІНАНС, ТОВ "Манівео Швидка Фінансова допомога", ТОВ "Таліон Плюс", однак заявницею було подано запит до даної установи, з метою їх отримання. Докази про відправлення такого запиту, додано до заяви. Станом на дату усунення недоліків, заявницею не отримано належних відповідей від даних установ.
Також до заяви додано Кредитний звіт українського бюро кредитних історій, що засвідчений електронно цифровим підписом установи.
Суд зазначає, що у відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).
У даному випадку боржницею, в порушення норм статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, та на вимогу ухвали суду від 04.09.2024, доказів укладення кредитних договорів з усіма фінансовими установами, суду надано не було. При цьому, суд наголошує, що зазначений обов'язок покладено саме на боржницю та відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства збирання доказів по справі на підтвердження наявної у боржниці заборгованості, не є обов'язком суду.
А, отже, без необхідних доказів, суд не може встановити факт наявності заборгованості і, як наслідок те, що боржниця припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, у зв'язку з чим, суд не приймає посилання боржниці на неможливість самостійного надання кредитних договорів зі всіма фінансовими установами та довідок про стан заборгованості.
Щодо належності і допустимості кредитної історії для вирішення питання про відкриття провадження у справі, господарський суд зазначає таке.
Вказаний витяг не може бути допустимим доказом наявності грошових вимог в розумінні статті 77 ГПК України, оскільки обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження обставин простроченої заборгованості чи можливості невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності), оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Такий самий правовий висновок виклав Верховний Суд у постанові від 16.11.2022 у справі №917/1604/21.
Усупереч вимогам закону ОСОБА_1 не додано до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність оригіналів або засвідчених належним чином копій первинних документів, які містять відомості про фінансові операції та підтверджують їх здійснення (зокрема банківські виписки за період з моменту видачі кредиту по дату подання заяви, платіжні доручення, довідки), що доводять наявність заборгованості перед кредиторами у заявленій сумі.
Відсутність зазначених документів унеможливлює встановити наявність обов'язкових критеріїв для вирішення питання про відкриття провадження.
Боржницею також не виконано вимоги ухвали суду від 04.09.2024 щодо подання до суду належним чином заповнені декларації про майновий стан боржника за 2021-2024 роки, складених у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №22627/5 та проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства за формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №3258/5 від 24.10.2019.
Всупереч тому, що подана заява названа заявою про усунення недоліків, доказів усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржницею не надано, а по суті надано лише пояснення проти кожного аргументу суду, що слугувало підставою залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху, та фактично зводиться до незгоди фізичної особи ОСОБА_1 з підставами залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.
Відтак, Боржницею недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не усунуто, суд вважає за необхідне повернути фізичній особі ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявниці та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до приписів статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Враховуючи, що ОСОБА_1 недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не усунуто, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також звернути увагу заявниці на те, що відповідно до частини 3 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Керуючись статтями 38, 116, 117 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 81, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву ОСОБА_1 від 30.08.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 16.09.2024 та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 16.09.2024.
Суддя Ю.Ю. Первушин