вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.09.2024м. ДніпроСправа № 904/975/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: Бєлєвцова О.С;
від відповідача: Колесова О.Е.; Гільбург Р.Ю.;
вільний слухач: Захарченко Р.С.
дослідивши матеріали справи №904/975/24
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від б/д за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі - відповідач) про стягнення 219.293.584,00 грн, з яких: 157.334.560,59 грн пені, 61.959.023,41 грн штрафу.
Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/975/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024.
Ухвалою від 08.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 03.04.2024.
Через систему "Електронний Суд" від відповідача 02.04.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просить суд визнати причини пропуску на подання відзиву поважними та поновити строк для його подання, застосувати наслідки пропуску позивачем строків позовної давності щодо стягнення пені та штрафів, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Через систему "Електронний Суд" та електронною поштою 03.04.2024 від позивача надійшло клопотання, у якому позивач просить залишити без розгляду поданий відповідачем відзив.
Ухвалою від 03.04.2024 відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" прийнято до розгляду. Продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі до 01.05.2024.
Через систему "Електронний Суд" від позивача 05.04.2024 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Через систему "Електронний Суд" від позивача 29.04.2024 від відповідача надійшли заперечення, у яких відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Через систему "Електронний Суд" від позивача 29.04.2024 від відповідача надійшла заява, у якій відповідач просить зменшити розмір пені та штрафу, що підлягає стягненню до 1 гривні.
Через систему "Електронний Суд" від позивача 01.05.2024 надійшли заперечення на клопотання (заяву) про зменшення розміру пені та штрафу.
У судовому засіданні 01.05.2024 було оголошено перерву до 30.05.24.
Через систему "Електронний Суд" від позивача 13.05.2024 надійшли додаткові пояснення.
Через систему "Електронний Суд" 30.05.2024 від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача.
У судовому засіданні 30.05.2024 було оголошено перерву до 12.06.2024.
Через систему "Електронний Суд" від позивача 12.06.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення.
Судове засідання, призначене на 26.06.2024, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Дупляка С.А. у відпустці.
Листом Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 повідомлено учасників справи про призначення наступного судового засідання на іншу дату після повернення судді з відпустки.
Ухвалою від 11.07.2024 призначено підготовче засідання на 08.08.2024.
Через систему "Електронний суд" 06.08.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення.
Через систему "Електронний суд" 07.08.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою від 08.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.09.2024.
За загальним правилом відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідач має право викласти свої заперечення проти позову, зокрема шляхом подання відзиву) та надати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем (п. 1 ч. 6 ст. 165 ГПК України).
Позивач має право надати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення, а також надати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, міркування та аргументи позивача (ч. 3 ст. 166, п. 1 ч. 6 ст. 165 ГПК України).
Відповідач має право викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, а також надати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, міркування та аргументи відповідача (ч. 3 ст. 167, п. 1 ч. 6 ст. 165 ГПК України).
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має справо надати свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову, а також надати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються міркування та аргументи третьої особи (ч. 3 ст. 168, п. 1 ч. 6 ст. 165 ГПК України).
Таким чином, загальне правило подання доказів одночасно з позовом не обмежує права учасників справи доповнити як позов (так і інші заяви по суті спору) додатковими аргументами та доказами, навіть якщо вони існували на момент подачі позову (заяви по суті).
Відповідно до ч. 8 ст. 165, ч. 4 ст. 166, ст. 4 ст. 167, ст. 4 ст. 168 ГПК України відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (а, відповідно, і додаткові докази) подаються в строк, встановлений судом.
Ухвалою від 08.08.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 05.09.2024, роз'яснено учасникам судового процесу, що до першого засідання по суті вони можуть подати додаткові пояснення та докази.
Відповідно ж до ч. 5 ст. 119 ГПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).
Разом із цим, суд покликаний сприяти учасникам справи у реалізації ними прав, передбачених ГПК України /одним із яких є право подання заяв по суті (ч. 4 ст. 161 ГПК України).
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та за можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
На думку суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі №1522/18417/12-ц також наголосила, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення.
Таким чином, суд виходить із того, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
У даному випадку суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Під час розгляду справи суд зобов'язаний забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.
Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі суд враховав та надав оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.
В судовому засіданні 05.09.2024 представники позивача та відповідача відповіли на запитання суду, надали пояснення у справі. Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № УГВ 561/30-22 від 31.01.2022 в частині несвоєчасної поставки та непоставки товару, в наслідок чого позивачем було нараховано 157.334.560,59 грн пені та 61.959.023,41 грн штрафу.
Позивач зазначив, що відповідач не виконав вимог п. 8.2. договору щодо повідомлення покупця про настання обставин непереборної сили не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення, у письмовій формі, наслідком чого є втрата права посилатися на дію обставин непереборної сили, як причину порушення строків виконання зобов'язань.
Позивач вказує, що Дніпропетровська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини: військова агресія РФ проти України, але Сертифікат про форс-мажорні обставини не доводить наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами непереборної сили і неможливістю виконання відповідачем своїх конкретних зобов'язань за договором.
Позивач наполягає, що відповідачем не було направлено повідомлення на офіційну електронну адресу АТ «Укргазвидобування» - office@ugv.com.ua, а також посилається на п 11.4. договору, яким передбачено одночасне направлення листа/повідомлення на всі адреси, зазначені в розділі 14 договору.
Також позивач вказав, що згідно з умовами п.п. 11.4, 11.8 договору під повідомленням у письмовій формі розуміється направлення такого повідомлення засобами поштового зв'язку у паперовому вигляді, підписаного повноважним представником та скріпленого печаткою. При цьому, умовами договору не визначено можливість використання електронного листування нарівні з паперовими носіями.
Позивач повідомив, що скановані копії листа від 25.02.2022 та додатку до нього від 28.02.2022 є електронними копіями письмових документів.
Позивач вважає, що направлення відповідачем електронним листом від 01.03.2022 сканованого листа від 25.02.2022, не скріпленого електронним цифровим підписом, не відповідає умовам п. 8.2. договору, оскільки ним не передбачено направлення листів та повідомлень в електронному вигляді.
У примітках листа №075/65-22 від 25.02.2022 «Повідомлення про настання форс-мажорних обставин» зазначено, що це повідомлення направляється засобами електронного зв'язку та після відновлення (стабілізації) роботи засобів поштового зв'язку/кур'єрської доставки також буде направлено на паперових носіях із застосуванням цих засобів.
До відзиву відповідач долучив накладну Skynet Worldwild Experss 0216 061017 від 02.03.2022, натомість з цієї накладної слідує, що 02.03.2022 о 10.00 год. ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб)» (м. Нікополь) передано кур'єрській службі о 10.15 год. лист № 075/65-22 від 25.02.2022, адресатом зазначено АТ «Укргазвидобування» (м. Київ), проте жодних відміток про вручення/отримання позивачем листа від 25.02.2022 дана накладна не містить.
На думку позивача, накладна Skynet Worldwild Experss 0216 061017 від 02.03.2022 не підтверджує доставку на адресу АТ «Укргазвидобування» листа вих.№075/65-22 від 25.02.2022.
Водночас, департаментом організаційно-розпорядчої роботи АТ «Укргазвидобування» повідомлено, що проведеною перевіркою встановлено, що оригінал листа ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» вих.№ 075/65-22 від 25.02.2022 на поштову адресу АТ «Укргазвидобування»: вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053 не надходив, про що також свідчить службова записка начальника департаменту організаційно-розпорядчої роботи АТ «Укргазвидобування» №1.3/83-С від 28.03.2024.
Позивач вважає, що відповідачем не дотримався вимог п. 8.2 Договору щодо повідомлення покупця про настання обставин непереборної сили не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення у письмовій формі, не виконав власного застереження у сканованому повідомленні про форс-мажорні обставини від 25.02.2022 про те, що він направить письмове повідомлення засобами поштового зв'язку/кур'єрської доставки, наслідком чого є втрата права посилатися на дію обставин непереборної сили як причину порушення строків виконання зобов'язань з поставки Товару згідно положень п. 8.2 Договору.
На думку позивача, сертифікат про форс-мажорні обставини не доводить наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами непереборної сили і неможливістю виконання відповідачем своїх конкретних зобов'язань за договором поставки, оскільки протягом цього періоду відповідач поставляв позивачу товар за договором.
Отже, у період дії зазначених у вказаному сертифікаті форс-мажорних обставин відповідач мав можливість виконувати і виконував договірні зобов'язання, що спростовує його доводи та вказує на відсутність обставин непереборної сили за договором поставки, доказом чого слугують наявні в матеріалах справи видаткові накладні.
Позивач зазначив, що відповідачем долучено до відзиву велику кількість документів, проте не зазначено, які обставини, що мають значення для справи та входять в предмет доказування і підлягають встановленню, підтверджує кожен з наданих документів.
Позивач вказує, що, надані відповідачем витяги з ЄРДР стосуються обстрілів певних об'єктів, які відбулися після спливу визначних договором строків поставки товару, тоді як відповідач має доводити неможливість виконання договору саме у терміни згідно графіку до 31.05.2022, 30.06.2022, 30.07.2022, 29.08.2022.
Водночас, виходячи з наданих відповідачем до відзиву наказів «Про зупинку роботи підприємства в умовах воєнного стану» тотожного змісту слідує, що у зв'язку із нічними обстрілами 17.09.2022, 27.09.2022, 12.10.2022, 13.10.2022, 08.11.2022, які мали місце після спливу термінів поставки Товару, з сьомої ранку зупинялося виробництво продукції в цехах підприємства до завершення робіт з визначення працездатності устаткування і обладнання, роботи енергетичних систем і мереж, перевірки підприємства на наявність вибухонебезпечних предметів та відновити виробництво продукції в цехах підприємства після проведення всіх заходів щодо забезпечення безпечності для життя і здоров'я персоналу підприємства. При цьому, документів щодо тривалості, закінчення таких заходів стосовно нічних обстрілів відповідач не надав.
Позивач наголошує, що згідно наказу №1646 від 28.11.2022 оголошено простій не з вини працівників з 19-00 23.11.2022 та тимчасово призупинено виробничу діяльність у виробничих підрозділах підприємства до отримання дозволу на зняття обмеження за напругою. Доказів отримання дозволу на зняття обмеження за напругою відповідач також не надав.
Відповідач надав рішення Ради оборони Дніпропетровської області від 24.02.2022 № 2 щодо запровадження комендантської години, але не зазначив, яким чином дана обставина вплинула на виконання Договору. Відповідач надав довідку про увільнення працівників у зв'язку з призовом на військову службу та довідку про звільнення в розрізі місяців, проте безпосереднього зв'язку вказаних у довідках обставин із виконанням Договору не було наведено.
Також відповідач не зазначив, яким чином наданим ним наказ № 70 від 24.02.2022 по ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь» стосується предмету спору, ураховуючи, що в Договорі відсутнє будь-яке застереження щодо участі в господарських правовідносин між Позивачем та Відповідачем по Договору такої особи як ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь».
На думку позивача, з вище наведених наказів не випливає довготривале зупинення виробничої діяльності, а з наданих відповідачем до відзиву документів не вбачається, що товар, який є предметом Договору, неможливо було вчасно поставити позивачу внаслідок зазначених у відзиві подій та обставин. Відповідач не довів безпосередній зв'язок наданих документів із неможливістю вчасно виконати конкретне зобов'язання за договором поставки.
Позивач зазначає, що в листі № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 «Щодо виконання договорів» за підписом заступника директора з МТЗ філії ГУ «Львівгазвидобування» АТ «Укргазвидобування» Володимира Мартинець, на який послався Відповідач у відзиві, Позивач просив надати інформацію щодо того, які саме зобов'язання за Договором відповідач не може виконати у зв'язку з настанням обставин непереборної сили і додатково просив вказати причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили та неможливістю виконання/своєчасного виконання зобов'язання за Договором, а також просив додатково розглянути можливість щодо продовження терміну дії банківських гарантій за договорами.
На вказаний лист позивача № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 відповідач листом від 29.04.2022 вих.№29-04-01 повідомив лише щодо тимчасового зупинення діяльності підприємства внаслідок початку військової агресії проти України та зазначив, що виконання зобов'язань у строки, передбачені Договором поставки трубної продукції було неможливе, посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022. Натомість щодо продовження терміну дії банківських гарантій за договорами відповідач жодної інформації не зазначив та не забезпечив продовження терміну дії банківської гарантії, якою забезпечувалося належне виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару за Договором, що у свою чергу, унеможливило дотримання Позивачем від банка-гаранта коштів по гарантії.
На виконання умов закупівлі UA-2021-09-14-007828-b та договору відповідач надав позивачу Банківську гарантію № 325РВG/UАН/8474 від 26.11.2022, за умовами якої АТ «Банк Кредит Дніпро» гарантував належне виконання ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (Принципал) зобов'язань по виконанню контракту/договору, що укладається за результатами закупівлі (оголошення № UA-2021-09-14-007828-b від 14.09.2021, лот № 2) з АТ «Укргазвидобування (Бенефіціар).
За виданою гарантією банк-гарант - АТ «Банк Кредит Дніпро» безвідклично та безумовно та без заперечень зобов'язався виплатити Бенефіціару на Вимогу будь-яку суму вказану в Вимозі Бенефіціара, що не перевищує 45.089.112,72 грн, не пізніше 5 робочих днів з дати отримання Вимоги Бенефіціара, що містить вказівку на те, в чому полягає порушення Принципалом зобов'язань, в забезпечення якого видана гарантія, та без необхідності подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, надання додаткових обґрунтувань. Строк дії гарантії - до 09.12.2022.
Позивач відзначає, що філією ГПУ «Полтавагазвидобування» інформація про відвантаження та направлення залізничним транспортом (Укрзалізниця) 7 вагонів з трубами загальною кількістю 330,739 тн на станцію Селещина (отримувач «Полтавагазвидобування»), не підтверджується, факту відмови від прийомки товару ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» 23.02.2022 встановлено не було, умовами Договору не передбачено будь-якого «підтвердження на прийняття» Товару, тобто сторонами не було погоджено «Очікування підтвердження на прийняття», певні умови були передбачені для нерезидентів, проте Відповідач є резидентом України.
Крім того, позивач зазначив, що відповідач не надав доказів відмови Позивача від приймання Товару.
Позивач також звертає увагу, що багато працівників позивача також було мобілізовано, позивач так само зазнав втрат у зв'язку із евакуацією працівників з родинами та вживає заходи щодо збереження життя та здоров'я персоналу і їх родин, тощо. Позивач так само є виробником вітчизняної продукції, виробничі потужності якого знаходяться в ряді регіонів України, інформація щодо цього розміщена на офіційному сайті Позивача. Зокрема, у Харківській області розташовані 4 філії АТ «Укргазвидобування», в тому числі, Бурове управліяння «Укрбургаз», Управління будівельно-монтажних робіт, ГПУ «Шебелинкагазвидобування», а газопереробний завод (Шебелинський ГПЗ), розташований на території Ізюмського району Харківської області, взагалі зупинений через пошкодження, яких зазнав і зазнає в результаті численних обстрілів протягом усього періоду воєнного стану, що є загальновідомою інформацією, яка зокрема, містяться в мережі Інтернет.
Позивач посилається на Закон України № 2120-ІХ від 15.03.2022, яким розділ Цивільного кодексу України «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії" та вважає, що ним не пропущений строк позовної давності в силу прямої законодавчої норми - п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, тому відсутні правові підстави порушувати питання щодо поновлення такого строку.
Позивач зазначив, що згідно Банківської гарантії № 325РВG/UАН/8474 від 26.01.2022 АТ «Банк Кредит Дніпро» гарантував належне виконання ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (Принципал) зобов'язань по виконанню контракту/договору, що укладається за результатами закупівлі (оголошення № UA-2021-09-14-007828-b від 14.09.2021, лот № 2) з АТ «Укргазвидобування (Бенефіціар).
АТ «Укргазвидобування» не робило заяв про «розуміння існування виняткових обставин» та не робило заяв про відмову від своїх прав, які передбачені Договором. Зауваження відповідача про «розуміння з боку Покупця наявності виняткових обставин» є суб'єктивним припущенням, тим більше поведінка позивача щодо банківської гарантії не може розглядатися як суперечлива з огляду на те, що в листі № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 «Щодо виконання договорів», який надано відповідачем до матеріалів справи разом із відзивом, позивач просив продовжити термін дії Банківської гарантії, що діяла по 09.12.2022.
На вказаний лист позивача № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 відповідач листом від 29.04.2022 вих.№29-04-01 повідомив лише щодо тимчасового зупинення діяльності підприємства внаслідок початку військової агресії проти України та зазначив, що виконання зобов'язань у строки, передбачені Договором поставки трубної продукції було неможливе, посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022. Натомість щодо продовження терміну дії банківських гарантій за договорами відповідач жодної інформації не зазначив та не забезпечив продовження терміну дії банківської гарантії, якою забезпечувалося належне виконання відповідачем зобов'язання з поставки Товару за Договором, що у свою чергу, унеможливило отримання позивачем від банка-гаранта коштів по Банківській гарантії в сумі 45.089.112,72 грн.
Щодо непоставки продукції виробництва Voestalpine Tubulars GmbH & Co KG позивач зазначає таке.
З даного приводу відповідач у відзиві відзначив, що «за умовами договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) №УГВ561/30-22 від « 31» січня 2022 р., частина труб та з'єднань мала бути виготовлена та поставлена Австрійським виробником Voestalpine Tubulars GmbH & Co KG, але листом від 20.06.2022 року даний виробник повідомив, що, зважаючи на тривалі воєнні дії, ускладнення логістики, значне збільшення витрат на сировину, замовлений обсяг труб та з'єднань не може бути виконаний».
Разом з тим, згідно Графіку строки поставки товару до 31.05.2022, 30.06.2022, 30.07.2022, 29.08.2022, тобто відповідач посилається на лист контрагента від 20.06.2022, тоді як перша партія Товару мала бути поставлена ще 31.05.2022.
У Сертифікаті про форс-мажорні обставини також відсутній зв'язок між Відповідачем і Voestalpine Tubulars GmbH & Co KG в аспекті саме обставин непереборної дії.
В силу норми ч. 2 ст. 218 ГК України не вважаються надзвичайними і невідворотними обставинами порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, тобто невиконання контрагентом Відповідача - Voestalpine Tubulars GmbH& Co KG, зобов'язання перед ним, не є дією непереборної сили.
В цьому контексті позивач відзначає, що неможливість придбання вказаного товару у контрагента не може свідчити про неможливість поставки товару позивачу в межах спірного Договору.
Так, відповідачем не надано доказів пошуку вказаного товару на ринку України або на ринках Європи, з якою навіть у місяці активного просування окупаційних військ по території України (березень 2022 року) зберігалося сухопутне сполучення та здійснювалась доставка залізничним та автомобільним транспортом на територію України.
При цьому, на такий пошук у відповідача було достатньо часу. Однак жодних заходів відповідач в цей час не вживав.
Також відповідачем не доведено відсутність вказаного товару на ринку України або на ринках Європи, що свідчить про те, що можливість виконання договірних зобов'язань перед позивачем у даному випадку не виключена повністю.
Більше того, вказана вище можливість поставки товару з ринків України чи Європи договором не виключена, а навпаки, у Специфікації № 1 до договору чітко передбачена можливість поставки товару залізничним та автомобільним транспортом, при цьому, одне з місць поставки - м. Стрий Львівської області, що розташоване близько 100 км від державного кордону з Польщею, що додатково свідчить про наявність можливості виконання зобов'язань перед позивачем.
Отже, відсутність з боку відповідача жодних дій, спрямованих на належне виконання зобов'язання перед позивачем, з моменту отримання ним інформації про неможливість поставки товару від контрагента - з 20.05.2022 (та у подальшому), власне і свідчить про недоведеність відповідачем обставин непереборної сили (форс-мажору) саме за спірним Договором, у правовідносинах щодо поставки Товару австрійського виробництва з Позивачем.
Окремо відповідач зазначає, що 24.06.2022 на адресу філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» відвантажило 149,982 т. трубу сталеву безшовну насосно-компресорну з герметичним з'єднанням UPJ та муфти до них класу міцності Р-110, O 88,9х7,34 згідно АРІ Spec 5CT June 2018/ PSL-2/ТУ У 27.2-35537363-209-2010, що не відповідає технічним характеристикам, зазначеним в договорі від 31.01.2022 №УГВ561/30-22.
Електронним листом, надісланим на адресу ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 з електронної пошти ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 АТ «Укргазвидобування» повідомило ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» про невідповідність поставленого товару умовам договору та вимагало відправити уповноважену особу для проведення огляду та складання відповідних документів.
У зв'язку з тим, що представник ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» не з'явився, філія ГПУ «Шебелинкагазвидобування» склала в односторонньому порядку акт вхідного контролю №1051 та акт невідповідності ТМЦ по якості №1 від 01.07.2022, згідно яких комісією було прийнято рішення поставлену трубну продукцію не оприбутковувати та прийняти на відповідальне зберігання. В подальшому між ГПУ «Шебелинкагазвидобування» та ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» було укладено договір відповідального зберігання від 03.08.2022.
Відповідно до акта приймання-передачі від 22.01.2024 ГПУ «Шебелинкагазвидобування» передала, а ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» прийняло з відповідального зберігання 149,982 т (трубу сталеву безшовну насосно-компресорну з герметичним з'єднанням UPJ та муфти до них класу міцності Р-110, O 88,9х7,34 згідно АРІ Spec 5CT June 2018/ PSL-2/ТУ У 27.2-35537363-209-2010 та 176 допускних сталевих безшовних патрубків.
У зв'язку з вище наведеним твердження ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» про недопущення можливих збитків АТ «Укргазвидобуваня» є хибним.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач у відзиві зазначив, що після початку повномасштабного вторгнення з боку російської федерації на територію України, та введення воєнного стану із 05 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, на підставі наказу № 445 від 24.02.2022 року виробнича діяльність ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» була призупинена у всіх структурних підрозділах підприємства з 24.02.2022.
Водночас, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» було оформлено відповідні листи - повідомлення про настання форс-мажорних обставин. Відповідний лист-повідомлення про настання форс-мажорних обставин був оформлений і на адресу АТ «УКРАГАЗВИДОБУВАННЯ» (як і на адресу інших великих інших контрагентів «Укрзалізниця», ДТЕК та інші) - вих № 075/65-22 від 25 лютого 2022 року.
Враховуючи, що сторони в Договорі не встановлювали конкретні вимоги щодо шляхів, засобів та оформлення повідомлення про настання обставин непереборної сили, а лише встановили єдину вимогу - повідомити у письмовій формі, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» було вирішено направили повідомлення тим самим способом, яким відбувалася комунікація під час виконання господарських договорів.
01 березня 2022 року в 12-52 з електронної адреси ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронні адреси ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ); ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_8) було направлено повідомлення з темою відправлення: «повідомлення про надання форс-мажорних обставин». До даного повідомлення у вигляді вкладень додано документи: Вкладення з найменуванням «ПОВІДОМЛЕННЯ (Ф-М НТ до УГВ шість договорів) СКАН. Pdf» є сканованою копією у форматі PDF Повідомлення про настання форс-мажорних обставин на адресу керівництва АТ «Укргазвидобування», викладеного у паперовому вигляді на бланку ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», підписаного підписом Генерального директора ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» та з відбитком печатки цього підприємства.
Другий документ - викладений в PDF форматі лист ТПП України №2024-02.0-7.1 від 28.02.2022 р. щодо підтвердження настання форс-мажорних обставин.
Відповідно до даних почтового сервера відправлення електронного повідомлення відбулося успішно, та отримання даного повідомлення підтверджено серверами усіх шести отримувачів даного повідомлення.
Одну з шести електронних адрес, які отримали е-мейл з повідомленням про настання форс-мажорних обставин, а саме - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), вказано в якості офіційної електронної адреси АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» як сторони по договору в розділі 14 Договору «Реквізити сторін». Інший адресат - ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_1) - є контактною особою в цілому по закупівлі UA-2021-09-14-007828-b, та цю інформацію розміщено на сторінці закупівлі (посилання на сторінку: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-14-007828-b? lot_id=c1952f2315cb4378a96abdc440c4c45d )
Додатково до вищезазначеного, враховуючи паралізацію праці більшості поштових компаній в перші дні війни, повідомлення про настання форс-мажорних обставин вих №075/65-22 від 25 лютого 2022 року було направлено засобами кур'єрської доставки 02 березня 2022 року Skynet Worldwild Express (СПД Булавін С.С.).
В подальшому, після продовження військового стану на наступні 30 днів, 17 березня об 14-45 з електронної адреси ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронні адреси ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); 'ОСОБА_11' ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ); ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) було направлено повідомлення з найменуванням «продовження форс-мажорних обставин» та вкладенням Повідомлення про продовження форс-мажорних обставин вих № 075/69-22 від 17.03.2022.
Відповідно до даних почтового сервера відправлення електронного повідомлення відбулося успішно, та отримання даного повідомлення підтверджено серверами усіх шести отримувачів даного повідомлення.
Відповідач зазначає, що від самого початку укладання договору до повного його виконання, сторони договору знаходилися в стані активного листування, з обох сторін намагалися врегулювати наслідки початку війни, обидві сторони відчували на собі дію форс-мажорних обставин, тож жодних припущень щодо нібито неотримання повідомлень про форс-мажор від ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» з боку АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» не виникало. Більше того, значна частина листування прямо містить посилання на повідомлення відповідача про настання форс-мажорних обставин та пропозиції по подальшому врегулюванню виконання договорів, що є беззаперечним доказом направлення (і отримання) повідомлень. Так, лист № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 року у своїй преамбулі прямо зазначає, що лист надсилається «у відповідь на ваші листи від 25.02.2022 р. №075/65-22, № 075/69-22 від 17.03.2022 р. ….». Таким чином, твердження в позовній заяві про неповідомлення Відповідачем Позивача про початок дії обставин непереборної сили повністю не відповідають дійсності.
На виконання договору ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» було виготовлено, 23.02.2022 відвантажено та направлено залізничним транспортом (Укрзалізниця) 7 вагонів з трубами загальною кількістю 330,739 тн на станцію Селещина (отримувач «Полтавагазвидобування»), однак через форс-мажор з боку отримувача не було підтверджено можливість прийняття продукції. У період з 02.03.2022 до 09.03.2022 дані вагони знаходилися на залізничній станції, очікуючи підтвердження на прийняття, та їх було повернуто відправнику. Таким чином, внаслідок відсутності можливості з боку Вантажоотримувача отримання продукції через форс-мажор, продукція була повернута на ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ».
Весь час виконання договору сторони знаходилися в активному діалозі та постійно коригували свої дії щодо можливостей, термінів та пріоритетності постачання товару за договором, з урахуванням впливу на обох учасників форс-мажорних обставин та намагалися знайти можливості задля мінімізації негативного впливу існуючих обставин на майнові і немайнові інтереси сторін.
В подальшому ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» отримало Сертифікат Дніпропетровської ТПП № 1200-23-3551 від 11.08.2023, яким засвідчено обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які спричинили несвоєчасність постачання частини трубної продукції за договором УГВ561/30-22 від 31.01.2022.
Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» діяло у повній відповідності до вимог законодавства та прийнятих на себе за договором зобов'язань - якомога швидше повідомило іншу сторону договору про настання обставин непереборної сили, весь час активно співпрацювало з іншою стороною задля мінімізації втрат обох сторін договору від таких обставин, отримало відповідний сертифікат ТПП, яким засвідчено вплив форс-мажорних обставин на виконання договору, та врешті героїчними зусиллями своїх працівників, в прямому сенсі під обстрілами виробляючими продукцію, виконало поставку за договором у повному обсязі.
Відповідач зазначив, що для виробництва трубної продукції, яка поставлялася за умовами договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) використовується трубна заготовка, яка виробляється та постачається на ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «ДНІПРОСТАЛЬ».
28.02.2022 відповідачем було отримано лист-повідомлення про настання форс-мажорних обставин з боку ТОВ «МЗ» Дніпросталь». Даний виробник трубної заготовки в зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України також призупинив виробництво, тож постачання трубної заготовки згідно раніше запланованого та узгодженого графіку не відбулося.
Для виробництва трубної продукції, яка поставлялася за умовами договору поставки трубної продукції (згідно з графіком), згідно з вимогами технічної документації потрібна відповідна термообробка труб, яка відбувається у термовідділі ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ». Приймаючи на себе зобов'язання щодо виробництва певного обсягу продукції (труб) за трьома укладеними договорами з АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» - УГВ562/30-22, УГВ561/30-22, УБГ498/015-21 в обсязі 16728 тн - ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», як виробник, виходило з міркувань та розрахунків, які б, при звичайному розвитку подій, а саме за відсутності настання та дії форс-мажорних обставин, дозволили б повністю та у погоджені сторонами терміни виконати прийняті на себе зобов'язання. А саме: по-перше, безперервна робота обладнання за тризмінним графіком роботи та будівництво та запуск додаткових потужностей з термообробки, які б дозволили вдвічі збільшити потужності виробництва даного виду продукції. Настання та існування форс-мажорних обставин у вигляді військової агресії російської федерації проти України, порушило ці обидві обставини, на які ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» розраховувало.
Щодо запланованого збільшення обсягу потужностей підприємства з термообігу: Так, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» ще 01.02.2021 р. був укладений контракт № 20210102 з виробником SMS group S. P. A. щодо проектування, виготовлення та постачання у строк 31.03.2022 року 6-валкової правильної машини, яка б призвела до збільшення потужностей з термообробки. Але, враховуючи настання форс-мажорних обставин у вигляді військової агресії російської федерації проти України нами було отримано листа від виробника SMS group S. P. A. відповідного обладнання щодо неможливості виконання постачання обладнання. Таким чином, виробництво запланованого обсягу продукції труб, здійснювалося в мінливих умовах, на які ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» не могло очікувати під час нормального ходу життя, та з урахуванням обставин, на які жодним чином не могло вплинути: робота за однозмінним графіком на існуючих потужностях виробництва.
ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» подавало свої тендерні пропозиції на відкритий тендер у системі Прозорро № UA-2021-09-14-007828-b (на Лот 1, Лот 2 та Лот 3), та в подальшому укладало відповідні Договори, пропонуючи обсяги та строки виготовлення та постачання труб, враховуючи повне використання потужностей обладнання. Обсяг постачання труб за даним тендером складав 16 728 т. На виробництво даного обсягу труб у плановому режимі мирного часу потребувалося б 9 місяців. Саме з урахуванням цього і був оформлений графік постачання, який є невід'ємною частиною Договору. Але, враховуючи вищевикладені обставини, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» не мало об'єктивної можливості виконати виробництво та постачання зазначеного обсягу Товару у зазначені у Договорі строки.
Відповідач зазначив, що лише протягом лютого-грудня 2022 року з ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» було мобілізовано 374 осіб працівників. В умовах військового часу відсутня змога заміни мобілізованого персоналу працівниками, які б мали необхідні професійно-технічні кваліфікації. Крім того, важкість комплектування замінного штату працівників викликана також зміною пріоритетів працівників у військовий час: люди масово виїхали за межі Нікополя та Нікопольського району.
Починаючи з 12.07.2022 місто Нікополь та Нікопольська територіальна громада знаходиться під постійними обстрілами ворожих військ з окупованих територій, які знаходяться на протилежному березі Каховського водосховища. Відповідні факти не потребують доказування оскільки неодноразово та майже кожен день висвітлюються українськими та закордонними засобами масової інформації. У зв'язку з наведеними обставинами Нікопольська міська територіальна громада станом на 23.07.2022 включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 липня 2022 року N 169). За період з 12 липня до кінця травня 2023 року виробничі цехи та будівлі ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» зазнали пошкоджень у результаті обстрілів майже 60 разів, які зафіксовані відповідними актами.
За всіма випадками ушкоджень виробничих будівель внаслідок обстрілів подано відповідні заяви до правоохоронних органів, відповідні відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виробнича діяльність ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» дотепер повністю не відновлена через ризики пошкодження або повного знищення товарів та обладнання у процесі поставки та збуту продукції, порушення логістичних маршрутів, безпечного проїзду співробітників на підприємство, особливо з ближніх населених пунктів, повітряних тривог та збоїв в енергопостачанні.
Виробничий процес увесь час дії воєнного стану в Україні не є стабільним та постійно переривається через повітряні тривоги та загрози артилерійських обстрілів, під час яких виробництво зупиняється, а працівники евакуюються до укриттів.
Ситуація з постачанням електроенергії у Дніпропетровській області нестабільна, тому підприємство не має можливості в звичному режимі здійснювати виробничу діяльність, пристосовуючи потреби виробництва під умови графіків та йдучи на штучне зупинення виробництва задля забезпечення електрикою та потужностями населення міста та району.
Усі наведені фактори призвели до того, що під час виконання Договору з Акціонерним Товариством «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» без порушення умов договору було виконано та поставлено 169,9 тн продукції, позиції 2-6 Специфікації - поставлено з порушенням строків зазначених у додатку до Договору, та фактично поставлено у строки від 26.12.2022 до 20.06.2023 року, а позиції 1 та 5 Специфікації - взагалі не можуть бути виконані.
Тож здійснення виконання договору №УГВ561/30-22 від 31.01.2022 з частковим порушенням термінів та умов постачання знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з форс-мажорними обставинами, а саме військовою агресією російської федерації проти України.
Щодо непоставки продукції виробництва Voestalpine Tubulars GmbH & Co KG відповідач зазначає таке.
За умовами договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) №УГВ561/30-22 від 31.01.2022 частина труб та з'єднань мала бути виготовлена та поставлена Австрійським виробником Voestalpine Tubulars GmbH & Co KG, але листом від 20.06.2022 даний виробник повідомив, що, зважаючи на тривалі воєнні дії, ускладнення логістики, значне збільшення витрат на сировину, замовлений обсяг труб та з'єднань не може бути виконаний.
Зважаючи на таку надскладну ситуацію, що сталася, але намагаючись будь-якими зусиллями виконати укладений Договір, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» запропонував здійснити постачання труб та з'єднань власного виробництва, але, враховуючи укладення договору саме через тендерну процедуру, укладення додаткової угоди до договору не погодили з боку АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ».
Як тільки стало зрозуміло про неможливість постачання продукції виробництва Voestalpine Tubulars GmbH & Co KG, ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» невідкладно повідомило про це Покупця за договором (позивача у справі) та безпосередньо почало шукати та пропонувати контрагенту шляхи вирішення ситуації. Так, замість імпортних товарів було запропоновано здійснити постачання труб та патрубків власного виробництва, які за якістю навіть перевищували ті ТМЦ, які передбачено договором. ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» неодноразово зверталося до АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» листами 22.06.2022; 12.07.2022; 02.09.2022; 20.03.2023 з інформацією про неможливість постачання імпортних запчастин та пропозицією укласти відповідну додаткову угоду до Договору №УГВ561/30-22 від 31.01.2022 про внесення змін в частині поставки продукції виробництва ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ». Факти отримання цих листів з боку Покупця не підлягають сумніву, адже листування відбувалося двосторонньо та листи від АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» містять посилання на відповідні номери та дати наших листів.
В свою чергу, покупець був зацікавлений та розглядав можливість внесення змін до договору №УГВ561/30-22 від 31.01.2022, запросив технічну документацію, які підтвердила технічну відповідність та навіть перевищення технічних якостей з'єднань, які були запропоновані ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ».
На додаток до вищезазначеного АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» запросило надати знижку на продукцію нашого виробництва (Лист 30.6.-022-3037 від 30.08.2022) задля погодження питання про внесення змін до договору.
В свою чергу ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» листом 02-09-01 від 02.09.2022 повідомило про неможливість надання знижки, адже відбулося значне (на 35 % та 82%) здорожчання енергоносіїв та крім того, продукція виробництва ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» була запропонована до постачання з повним циклом супроводу «польовий сервіс», тобто повністю включені послуги по нагляду за встановленням та використанням продукції.
Також ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», не чекаючи оформлення відповідних додаткових угод, з метою недопущення можливих збитків АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», було скомплектовано та направлено на адресу Покупця 8 машин з високогерметичним різьбовим з'єднанням UPJ (тобто продукцією власного виробництва - аналогом імпортних товарів, які неможливо поставити). Документи, які підтверджують відвантаження, транспортування, доставку до складу Філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування».
Таким чином, відповідач стверджує, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладання договору; оплати товару; поставки товару; наявності чи відсутності підстав для стягнення пені та штрафу; правомірності заявлених позовних вимог.
Предметом позову позивач визначив стягнення 157.334.560,59 грн пені, 61.959.023,41 грн штрафу.
Суд встановив, що між сторонами за результатами тендеру UA-2021-09-14-007828-b Лот № 2 - ДК 021:2015 _44160000-9, оголошеного та проведеного у системі Прозоро, було укладено Договір поставки трубної продукції (згідно з графіком) №УГВ 561/30-22 від 31.01.2022 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 укладеного договору Постачальник (ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ») зобов'язалося поставити Покупцеві (АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ») Труби насосно-компресорні, допускні патрубки та перехідники до насосно-компресорних труб в асортименті (далі-Товар), зазначеному в специфікаціях, що додається до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.
Відповідно п. 1.2 укладеного Договору найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказані у специфікації, яка є Додатком №1 до Договору. Строк поставки Товару визначається графіком поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору та є його невід'ємною частиною.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/ях та Графіку поставки до цього Договору.
Згідно з п. 5.2 Договору датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акта приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку №4 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (для постачальників, що не є резидентами України) або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акта приймання-передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акта приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем).
Відповідно до пп. 6.3.1 п. 6.3 Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.
Пунктом 7.9 договору визначено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у Графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості, із врахуванням ПДВ, непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості, із врахуванням ПДВ, непоставленого або несвоєчасно поставленого товару (ПДВ враховується, якщо постачальник є платником ПДВ).
Пунктом 8.1 договору встановлено, що Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Пункт 8.2 договору передбачає, що Сторона, яка не може виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок обставин непереборної сили, повинна не пізніше, ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Згідно з п. 8.3 Договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин.
У разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін має право розірвати цей договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. В такому випадку Договір припиняє свою дію з дати, зазначеної у повідомленні про відмову від договору але не раніше дати отримання повідомлення (п. 8.4. договору).
Специфікацією №1 від 31.01.2022 (Додаток №1 до Договору) визначені найменування, кількість, ціна і вартість Товару, ДЕСТ/ТУ, УКТЗЕД.
Пунктом 1 даної Специфікації передбачено, що загальна вартість Товару, який постачається за цією Специфікацією, складає до: 901.782.254,40 грн з ПДВ, а згідно з п. 3 цієї Специфікації сторонами узгоджено строк поставки Товару: відповідно до Графіка поставки Товару.
Пунктом 6 Специфікації №1 від 31.01.2022 сторонами погоджено виробників Товару: Україна, ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», Австрія, Voestalpine Tubulars GmbH& Co KG.
Умовами Графіка поставки Товару (Додаток №3) визначено строк поставки Товару: 25% - до 120 календарних днів з дати укладання Договору; 25% - до 150 календарних днів з дати укладання Договору; 25% - до 180 календарних днів з дати укладання Договору; 25% - до 210 календарних днів з дати укладання Договору. Дострокова поставка дозволяється.
Отже, за домовленістю сторін Договору, граничним строком поставки Товару є: 31.05.2022 (25% - до 120 календарних днів з дати укладання Договору); 30.06.2022 (25% - до 150 календарних днів з дати укладання Договору); 30.07.2022 (25% - до 180 календарних днів з дати укладання Договору); 29.08.2022 (25% - до 210 календарних днів з дати укладання Договору).
Постачальник несвоєчасно виконав свої зобов'язання з поставки Товару за Договором на суму 505.332.511,09 грн., про що свідчать такі видаткові накладні з урахуванням умов п. 5.2 Договору: 76Г0457 від 27.06.2022; 76Г0459 від 30.06.2022; 85Г1264 від 14.07.2022; 85Г1263 від 14.07.2022; 85Г1260 від 14.07.2022; 85Г1259 від 14.07.2022; 85Г1437 від 28.09.2022; 85Г1436 від 28.09.2022; 85Г1435 від 28.09.2022; 85Г1434 від 28.09.2022; 85Г1421 від 28.09.2022; 85Г1420 від 28.09.2022; 85Г1423 від 28.09.2022; 85Г1424 від 28.09.2022; 85Г1418 від 03.10.2022; 76Г0697 від 18.10.2022; 76Г0710 від 28.10.2022; 76Г0711 від 28.10.2022; 85Г1472 від 28.10.2022; 85Г1473 від 28.10.2022; 85Г1476 від 28.10.2022; 85Г1477 від 28.10.2022; 85Г1479 від 28.10.2022; 85Г1481 від 28.10.2022; 76Г0760 від 07.11.2022; 76Г0963 від 27.12.2022; 76Г0981 від 28.12.2022; 76Г0970 від 30.12.2022; 76Г0165 від 02.03.2023; 76Г0166 від 02.03.2023; 99Г0257 від 02.03.2023; 76Г0164 від 03.03.2023; 99Г0268 від 03.03.2023; 99Г0269 від 03.03.2023; 76Г0162 від 03.03.2023; 85Г0139 від 06.03.2023; 85Г0140 від 06.03.2023; 99Г0270 від 08.03.2023; 76Г0206 від 14.03.2023; 76Г0205 від 14.03.2023; 76Г0203 від 14.03.2023; 76Г0201 від 14.03.2023; 76Г0193 від 15.03.2023; 76Г0192 від 15.03.2023; 76Г0223 від 16.03.2023; 76Г0228 від 16.03.2023; 76Г0224 від 16.03.2023; 76Г0225 від 16.03.2023; 76Г0226 від 16.03.2023; 76Г0221 від 16.03.2023; 76Г0219 від 16.03.2023; 76Г0220 від 16.03.2023; 76Г0227 від 16.03.2023; 76Г0232 від 20.03.2023; 76Г0236 від 20.03.2023; 76Г0252 від 27.03.2023; 76Г0253 від 27.03.2023; 76Г0254 від 27.03.2023; 76Г0248 від 27.03.2023; 76Г0238 від 28.03.2023; 76Г0241 від 28.03.2023; 76Г0233 від 28.03.2023; 76Г0311 від 04.04.2023; 76Г0308 від 06.04.2023; 76Г0314 від 06.04.2023; 76Г0315 від 06.04.2023; 76Г0316 від 06.04.2023; 76Г0309 від 06.04.2023; 76Г0310 від 06.04.2023; 76Г0312 від 06.04.2023; 76Г0297 від 07.04.2023; 76Г0298 від 07.04.2023; 76Г0301 від 07.04.2023; 76Г0295 від 10.04.2023; 76Г0296 від 10.04.2023; 76Г0302 від 10.04.2023; 76Г0317 від 11.04.2023; 76Г0318 від 11.04.2023; 76Г0313 від 11.04.2023; 76Г0292 від 11.04.2023; 76Г0294 від 11.04.2023; 85Г0372 від 12.04.2023; 85Г0373 від 12.04.2023; 85Г0374 від 12.04.2023; 85Г0375 від 12.04.2023; 85Г0371 від 12.04.2023; 76Г0288 від 13.04.2023; 76Г0287 від 13.04.2023; 85Г0302 від 13.04.2023; 85Г0383 від 14.04.2023; 85Г0384 від 14.04.2023; 76Г0321 від 16.04.2023; 85Г0380 від 18.04.2023; 85Г0397 від 18.04.2023; 76Г0326 від 18.04.2023; 76Г0328 від 18.04.2023; 85Г0400 від 18.04.2023; 99Г0770 від 18.04.2023; 76Г0322 від 19.04.2023; 76Г0323 від 19.04.2023; 85Г0376 від 19.04.2023; 99Г0769 від 19.04.2023; 76Г0327 від 19.04.2023; 76Г0325 від 19.04.2023; 76Г0324 від 19.04.2023; 76Г0334 від 24.04.2023; 99Г0792 від 24.04.2023; 76Г0331 від 25.04.2023; 76Г0333 від 25.04.2023; 99Г0791 від 26.04.2023; 85Г0313 від 28.04.2023; 180-1-05742 від 30.04.2023; 180-1-05743 від 30.04.2023; 180-1-05740 від 30.04.2023; 85Г0486 від 04.05.2023; 85Г0487 від 04.05.2023; 99Г0917 від 04.05.2023; 99Г0918 від 04.05.2023; 76Г0336 від 04.05.2023; 76Г0337 від 04.05.2023; 76Г0338 від 04.05.2023; 76Г0339 від 04.05.2023; 76Г0340 від 04.05.2023; 76Г0359 від 05.05.2023; 76Г0360 від 05.05.2023; 76Г0347 від 08.05.2023; 76Г0352 від 08.05.2023; 76Г0353 від 08.05.2023; 85Г0538 від 08.05.2023; 85Г0539 від 08.05.2023; 85Г0540 від 08.05.2023; 85Г0541 від 08.05.2023; 76Г0356 від 09.05.2023; 76Г0357 від 09.05.2023; 76Г0361 від 09.05.2023; 76Г0394 від 22.05.2023; 76Г0393 від 22.05.2023; 76Г0392 від 22.05.2023; 76Г0395 від 22.05.2023; 76Г0396 від 22.05.2023; 85Г0647 від 23.05.2023; 76Г0398 від 23.05.2023; 76Г0399 від 23.05.2023; 76Г0400 від 23.05.2023; 76Г0401 від 23.05.2023; 76Г0408 від 26.05.2023; 85Г0679 від 26.05.2023; 85Г0680 від 26.05.2023; 76Г0403 від 26.05.2023; 76Г0404 від 26.05.2023; 76Г0405 від 26.05.2023; 76Г0406 від 26.05.2023; 76Г0402 від 26.05.2023; 85Г0684 від 30.05.2023; 85Г0693 від 30.05.2023; 76Г0424 від 02.06.2023; 76Г0423 від 02.06.2023; 76Г0425 від 02.06.2023; 76Г0419 від 02.06.2023; 76Г0417 від 02.06.2023; 76Г0418 від 02.06.2023; 76Г0426 від 05.06.2023; 76Г0458 від 19.06.2023; 76Г0459 від 19.06.2023; 76Г0457 від 19.06.2023; 76Г0463 від 20.06.2023; 76Г0465 від 20.06.2023; 76Г0464 від 20.06.2023; 76Г0473 від 20.06.2023; 76Г0484 від 21.06.2023; 76Г0491 від 23.06.2023; 76Г0485 від 23.06.2023; 76Г0486 від 23.06.2023.
При цьому, передбачений позиціями 1, 1.1 - 1.5 та 5 таблиці Специфікації від 31.01.2022 № (Додаток № 1 до Договору) Товар виробництва Voestalpine Tubulars GmbH& Co KG, Австрія на суму 383.703.373,67 грн відповідач не поставив.
Таким чином, зобов'язання з поставки Товару вартістю 505.332.511,09 грн відповідач виконав несвоєчасно, а Товар на суму 383.703.373,67 грн відповідач не поставив, чим порушив умови п.п. 1.1, 5.1, пп. 6.3.1 п. 6.3 Договору, Додатку № 1 і Додатку № 3 до Договору.
Позивач направив відповідачу претензію № 30.6-022-4125 від 30.08.2023 про сплату штрафних санкцій у розмірі 219.293.584,00 грн.
У відповіді на претензію за вих. № 603 від 08.09.2023 відповідач зазначив, що претензія не підлягає задоволенню у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин.
Наведене стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 157.334.560,59 грн пені за загальний період прострочення з 01.06.2022 по 01.03.2023 та 61.959.023,41 грн штрафу розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом вище, між сторонами за результатами тендеру UA-2021-09-14-007828-b Лот № 2 - ДК 021:2015 _44160000-9, оголошеного та проведеного у системі Прозоро, було укладено Договір поставки трубної продукції (згідно з графіком) №УГВ 561/30-22 від 31.01.2022.
Згідно з п. 1.1 укладеного договору Постачальник (ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ») зобов'язалося поставити Покупцеві (АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ») Труби насосно-компресорні, допускні патрубки та перехідники до насосно-компресорних труб в асортименті (далі-Товар), зазначений в специфікаціях, що додається до Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.
Відповідно п. 1.2 укладеного Договору, найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказані у специфікації, яка є Додатком №1 до Договору. Строк поставки Товару визначається графіком поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору та є його невід'ємною частиною., за умовами якого відповідач повинен був поставити позивачу Товар зі строком поставки - 25% до 120 календарних днів з дати укладання договору, 25% до 150 календарних днів з дати укладання договору, 25% до 180 календарних днів з дати укладання договору, 25% до 210 календарних днів з дати укладання договору (з правом дострокової поставки).
Однак, поставка визначеного сторонами у Договорі Товару у передбачені Договором строки не була здійснена у повному обсязі, що підтверджується як матеріалами справи, так і не заперечується сторонами.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Поряд із засадами цивільного законодавства щодо свободи договору (пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) ЦК України також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
Відповідно до частини 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності, зокрема, є непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (пункт 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).
Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
При цьому, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22).
Нормами глави 48 Цивільного кодексу України визначено такі принципи (умови) належного виконання зобов'язання: виконання зобов'язання належними сторонами (ст. 527 ЦК України); виконання у належний спосіб (ст. 529 ЦК України - виконання зобов'язання частинами); належний строк (термін) виконання зобов'язання (ст. 530 ЦК України); належне місце виконання зобов'язання (ст. 532 ЦК України), а також щодо належного предмета. (постанова Верховного суду від 05.04.2018 р. по справі № 910/1027/16).
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Відповідно до частини 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
Відповідно по листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яке було розміщено на її сайті, Торгово-промислова палата України засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Зазначений лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №923/878/21, той факт, що "28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022" сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань. Наявність причинно-наслідкового зв'язку між відповідними обставинами та невиконанням/неналежним виконанням таких зобов'язань підлягала доведенню Відповідачем у судах попередніх інстанцій на загальних підставах».
Судом встановлено, що відповідачем було отримано Сертифікат №1200-23-3551 від 11.08.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою. Даним Сертифікатом встановлено дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) при виконанні Договору № УГВ 561/30-22 від 31.01.2022.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 922/999/22, наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами.
Так, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного суд бере до уваги, що факт впливу форс-мажорних обставин на неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підтверджується також таким.
Як встановлено судом, Договір укладений сторонами 31.01.2022, виходячи з умов та обставин, які існували станом на дату укладення.
Однак, 24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було введено в Україні воєнний стан, у зв'язку з широкомасштабним вторгненням РФ. У подальшому, відповідними Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану на території України.
03.03.2022 Запорізьку АЕС разом з містом-супутником Енергодар (відстань до яких від м. Нікополь складає 4-6 км) було окуповано військовими силами російської федерації, встановлено контроль над атомною станцією, перетворено її на військову базу, розміщено там озброєння та заміновано місцевість, а також піддано постійним обстрілам з її території сусідніх міст: Нікополь та Марганець.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 липня 2022 року N 169) 23.07.2022 Нікопольська міська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). В подальшому даний наказ був скасований наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу № 19 від 25 січня 2024 року), яким Нікопольська територіальна громада включена до розділу 3. «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси», з датою завершення бойових дій - «не зазначено», тож бойові дії на цій території тривають станом на дату ухвалення цього рішення.
Судом взято до уваги фактичні обставини справи, які полягають у тому, що за Договором постачанню підлягав Товар у вигляді труб насосно-компресорних, допускних патрубки та перехідників до насосно-компресорних труб в асортименті, які тільки підлягали виробництву та постачанню протягом 2022 року відповідно до узгодженого сторонами договору графіку. Очевидними також є обставини, що задля виробництва трубної продукції необхідно наявність та поєднання багатьох сукупних складових, таких як наявність трубної заготовки, відповідне обладнання, кваліфікований персонал у відповідній кількості, наявність та якість забезпечення енергоносіїв, тощо. Відповідач надав до матеріалів справи доказів щодо впливу форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на усі складові виробництва.
На підставі наказу № 445 від 24.02.2022, після початку повномасштабного вторгнення з боку російської федерації на територію України, та введення воєнного стану із 05 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, виробнича діяльність ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» була призупинена у всіх структурних підрозділах підприємства з 24.02.2022, а увесь персонал підприємства переведений у режим простою з місцезнаходженням поза територією підприємства. Повна зупинка виробничих процесів на підприємстві тривала до 15.04.2022.
Відповідачем також надано довідку щодо зменшення чисельності персоналу за період березень-грудень 2022 року на 312 осіб, що складає понад 10 % (з причин полишення населенням небезпечного регіону), та крім того, довідку про чисельність мобілізованого персоналу відповідача за період з 24.02.2022 до кінця 2022 року, яка склала 374 особи, які обліковувалися за відповідачем, але не виконували свої посадові обов'язки.
Суд погоджується з доводами відповідача, що в умовах військового часу відсутня швидка та своєчасна можливість заміни персоналу, який був звільнений та мобілізований, працівниками, які б мали необхідні професійно-технічні кваліфікації у зв'язку з тим, що люди масово виїжджали за межі Нікополя та Нікопольського району.
З матеріалів справи вбачається, що Наказом № 502 від 18.04.2022 «Про заходи безпеки персоналу підприємства від збройних уражень у воєнний час» відповідачем введено в дію «Інструкцію щодо дій персоналу ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» у воєнний час», відповідно до якої при спрацюванні сигналу повітряної тривоги, працівникам належить здійснити відключення електроенергії, здійснити зупинку транспортуючих пристроїв, агрегатів, перекриття газових комунікацій, зібрати особисті документи, залишити робоче місце та, не користуючись ліфтами, спуститися до захисних споруд.
В обґрунтування своєї позиції відповідачем надано також повідомлення від виробника трубної заготовки - ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь» про настання форс-мажорних обставин, яке також призупинило виробництво через вплив дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та копію наказу № 70 від 24.02.2022 ТОВ «МЗ «Дніпросталь» «Про режим роботи підприємства в умовах воєнного стану».
Крім того, відповідачем надано докази щодо неможливості використання обладнання термовідділу для здійснення термічної обробки трубної продукції згідно з вимогами укладеного Договору через зрив термінів постачання та встановлення нової лінії термічної обробки згідно з контрактом № 20210102 від 01.02.2021, укладеним з виробником SMS group S. P. A., щодо проектування, виготовлення та постачання у строк 31.03.2022 6-валкової правильної машини, яка б призвела до збільшення потужностей з термообробки. Але, враховуючи настання форс-мажорних обставин у вигляді військової агресії російської федерації проти України виробником SMS group S. P. A. було повідомлено щодо неможливості виконання постачання обладнання у встановлені терміни та запропоновано подовжити терміни виготовлення та постачання обладнання на 334 календарних днів.
Суд не приймає вищезазначені обставини в якості доказів настання форс-мажору з тих підстав, що ч. 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Зазначений висновок узгоджується з позицією КГС ВС, викладеною у постановах від 16.05.2024 у справі №913/308/23, від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23.
При цьому, судом взято до уваги фактичні обставини перебування території та будівель відповідача під постійними артилерійськими обстрілами та завдання ними їм пошкоджень та руйнувань. В обґрунтування цього відповідачем надано копії наказів, складених за результатами обстрілів у разі наявності руйнувань та пошкоджень будівель та споруд, копії актів комісійного обстеження об'єкта пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, складених комісією, призначеною розпорядженням начальника військової адміністрації, та копії витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо розслідування кримінальних правопорушень за фактами обстрілів збройними силами російської федерації та спричинених ними ушкоджень - Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №344 від 12.08.2022; Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №345 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №346 від 12.08.2022 16, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №347 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №348 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №349 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №350 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №351 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №352 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1513 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1514 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1515 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1516 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1517 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1609 від 20.10.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1610 від 20.10.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1611 від 20.10.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1612 від 20.10.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1741 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1742 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1743 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1744 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1745 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1746 від 20.12.2022 , Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1751 від 27.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1752 від 27.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №1753 від 27.12.2022, Висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста №1223 від 31.01.2023, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000766 від 16.07.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000770 від 18.07.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000774 від 19.07.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000890 від 09.08.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000952 від 26.08.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340001049 від 17.09.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22022040000000248 від 27.09.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22022040000000292 від 12.10.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22022040000000295 від 13.10.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22022040000000361 від 08.11.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22023040000000096 від 29.01.2023, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22023040000000211 від 01.03.2023, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22023040000000375 від 10.05.2023, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 502 від 18.04.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 778 від 18.07.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 927/1 від 09.08.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 963/1 від 17.09.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 1223 від 27.09.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 1337 від 12.10.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 1339 від 13.10.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 1524 від 08.11.2022, Копія наказу по ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» № 1646 від 28.11.2022.
Таким чином, факт безпосереднього впливу форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на виробничу діяльність відповідача та неможливість відповідача уникнути цього впливу доведена належними доказами.
Суд також бере до уваги посилання відповідача на загальновідомі факти наявності так званих «блекаутів» (планових відключень світла), які застосовувалися в Україні у зв'язку з пошкодженням енергетичної інфраструктури країни. Відповідачем надано до матеріалів справи копії повідомлень від ДТЕК про застосування графіку обмежень використання електричної енергії від 26.08.2022, про введення в дію графіків обмеження споживання електричної потужності від 20.10.2022; про введення в дію графіків обмеження споживання електричної енергії та електричної потужності від 28.10.2022 щодо запровадження графіків використання електричної енергії та електричної потужності, зважаючи на енергоємність виробництва та пріоритетність забезпечення енергоносіями та потужностями населення міста та району в першу чергу.
Про наявність об'єктивних обставин неможливості відповідача виконати свої зобов'язання за Договором (в тому числі в частині своєчасності поставки Товару) позивача було повідомлено направленням засобами електронної пошти листа-повідомлення про настання форс-мажорних обставин вих № 075/65-22 від 25.02.2022.
Пунктом 8.2 Договору встановлено, що Сторона, що не може виконувати свої зобов'язання за договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше, ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.
Судом встановлено, що сторонами під час укладання договору не було погоджено конкретних додаткових вимог щодо шляхів, засобів та інших вимог до оформлення повідомлення про настання обставин непереборної сили. При цьому суд прийшов до висновку про відповідність направленого листа-повідомлення вих № 075/65-22 від 25.02.2022 критерію «письмова форма», зокрема, беручи до уваги положення ст.ст. 205, 207 ЦК України (правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних); правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку).
Крім того, отримання даного повідомлення та відповідність розуміння змісту даного повідомлення підтверджується листами у відповідь на адресу відповідача з посиланням на такий лист та його вихідний номер, зокрема у листі позивача № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 на адресу відповідача.
Судом також враховано позицію Верховного Суду, який в постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 звернув увагу, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з'ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
У Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч. 3 ст. 7.1.7 "Непереборна сила (форс-мажор)" вказано, що сторона, яка не виконала зобов'язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов'язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права (ст. 8.108 (3)), присвячених питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов'язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди.
Суд вважає, що при дослідженні обставин направлення повідомлення про настання форс-мажорних обставин необхідно враховувати, в тому числі, обставини, що можуть перешкоджати здійсненню самого письмового повідомлення про настання таких обставин та в певних випадках суто формальний підхід в цій частині не можна вважати виправданим та справедливим.
Таким чином, критерієм для оцінки правомірності та добросовісності поведінки сторони, яка через дію непереборних обставин не може своєчасно виконати свої зобов'язання за договором, є вчинення нею заходів якнайшвидшого (тобто в розумні строки за існуючих умов) повідомлення контрагента про настання таких обставин.
Суд враховує загальновідомі обставини, що у вказаний період розпочалася неочікувана, раптова широкомасштабна військова агресія російської федерації на територію України. Зокрема, велика територія України піддалася швидкому захопленню ворогом, що спричинило масове переміщення населення. Внаслідок ворожих авіабомбардувань та артобстрілів розпочалися перебої з постачанням електроенергії та зв'язком. Перебування на відкритих територіях становило небезпеку життю та здоров'ю людей.
Суд погоджується із доводами щодо непрогнозованості на початку широкомасштабної воєнної агресії у березні 2022 року тривалості воєнних дій, характеру їх впливу на населення, інфраструктуру, та те, у якому населеному пункті зупиниться окупаційна армія. Початок агресії російської федерації має відношення до всієї країни, втім необхідно взяти до уваги, що певні регіони в перші, особливо важкі, тижні війни перебували у більш вразливому становищі, спричиненому, зокрема, безпосередніми бойовими зіткненнями, проведенням безпосередніх військових дій в таких регіонах, переміщенням людей із таких регіонів у більш безпечні місця, що не могло не вплинути на організацію виробництва, здійснення органами управління суб'єктів господарювання своїх функцій. До таких регіонів можна віднести і місто Нікополь (місцезнаходження адміністративного управління і виробництва відповідача).
Суд критично ставиться до твердження позивача щодо того, що непереборна сила робить неможливим виконання господарського зобов'язання в принципі, а отже може застосовуватися тільки до випадків повного невиконання зобов'язань.
За змістом частини другої статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. До таких підстав відносять, зокрема: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України).
Зобов'язання в залежності від підстави виникнення поділяються на договірні, що виникають з угоди, домовленості сторін, та позадоговірні, що виникають незалежно від волі учасників, породжуються іншими юридичними фактами (завдання шкоди, набуття/збереження майна без достатньої правової підстави тощо).
Стаття 610 ЦК України містить норму-дефініцію, яка закріплює визначення поняття «порушення зобов'язання»: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, зобов'язання вважається порушеним у разі його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зазначений підхід був прийнятий сторонами при укладанні договору. Так пунктами 8.1 та 8.2 договору сторони передбачили порядок дій у разі форс-мажорних обставин та порядок звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили. Підписанням цього Договору сторони погодилися із твердженням абзацу другого пункту 8.2 Договору, згідно з яким дії обставин непереборної сили можуть бути причиною невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань.
Також суд звертає увагу на те, що у даному конкретному випадку відповідач неодноразово повідомляв позивача про об'єктивну неможливість вчасно виготовити та поставити товар за Договором, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, що здійснювалися внаслідок обстрілів як підприємства, так і міста в цілому.
У свою чергу, позивач не заявляв безальтернативної вимоги про розірвання договору та про свою відмову від поставки відповідачем товару у зв'язку з простроченням строків поставки.
Таким чином, доводи позивача стосовно наявності підстав для стягнення пені, та штрафу Договору суперечать його попередній поведінці, яка полягала у доведенні до відома відповідача саме зацікавленості стосовно отримання товару та відсутності вимоги щодо повернення попередньої оплати.
Також судом критично сприймаються подані позивачем в якості доказів договори, укладені між ним і відповідачем протягом 2023 року, оскільки укладання договорів ще не свідчить про їх виконання в обумовлені цими договорами строки.
Крім того, зважаючи на те, що позивач обізнаний із тим, що підприємство відповідача знаходиться у м. Нікополь, яке перебуває під постійними щоденними обстрілами, а також із фактами прострочення виконання відповідачем попередніх договорів, суд приходить до висновку, що позивач усвідомлено допускає можливість прострочення виконання відповідачем своїх обов'язків за договорами, водночас, погоджується на їх укладання.
Варто також відзначити і те, що активні воєнні (бойові) дії, зокрема, щоденний обстріл території м. Нікополь тривають станом на час розгляду справи.
17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Тому, суд вважає, що з огляду на очевидність, надзвичайність та невідворотність цих обставин відповідач має право посилатися на них, як на форс-мажорні та як на правомірну підставу несвоєчасного виконання своїх обов'язків у договірних взаємовідносинах з позивачем в частині несвоєчасно поставленого товару.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, в тому числі, Сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), обставини та умови здійснення господарської діяльності підприємства відповідача у м. Нікополі, суд вважає, що у даному конкретному випадку військова агресія російської федерації проти України і ведення воєнних (бойових) дій, зокрема, на території м. Нікополя є надзвичайною за даних умов подією, яку сторони не могли ані передбачити, ані відвернути.
Таким чином, відповідач довів, що у розумінні статті 218 Господарського кодексу України обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень в частині несвоєчасно поставленого товару, є непередбачуваними, невідворотними, надзвичайними обставинами із очевидним причинно-наслідковим зв'язком між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю вчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором за даних умов здійснення господарської діяльності, що в своїй сукупності становить форс-мажорні обставини, про які останній добросовісно повідомляв позивача.
З урахуванням встановлених обставин, зважаючи на виконання відповідачем своїх обов'язків за договором в частині поставки товару з простроченням, що не заперечується позивачем, зважаючи на докази, надані сторонами в обґрунтування своїх позицій, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання за договором на підставі п. 5.1, пп. п 6.3.1, п. 6.3, п. 7.9. договору та положень ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України у вигляді стягнення пені та штрафу.
Щодо непоставки продукції виробництва Voestalpine Tubulars GmbH & Co KG суд відзначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, за загальним правилом господарсько-правова відповідальність застосовується лише в разі вчинення суб'єктом господарювання правопорушення і загалом базується на презумпції його вини. Саме тому ч. 2 ст. 218 ГК України встановлює, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи за порушення правил здійснення господарської діяльності. Водночас, вказаною нормою визначено обставини, які становлять виключення з цього правила.
По-перше, суб'єкт господарювання може бути звільнений від господарсько-правової відповідальності, якщо доведе, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
По-друге, такою обставиною може бути дія непереборної сили, тобто надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності.
Щодо оцінки дій сторін договору в частині непоставленої продукції виробництва австрійського виробника Voestalpine Tubulars GmbH & Co KG, суд не погоджується з твердженнями позивача щодо пасивної поведінки відповідача та обмеження лише письмовим повідомленням, оскільки це спростовується матеріалами справи.
До матеріалів справи надано лист від 20.06.2022 виробника про неможливість виробництва замовленої продукції, даний лист адресований саме позивачу. Також листом виробника Voestalpine Tubulars GmbH & Co KG від 23.06.2022 повідомлено відповідача: «наша продукція виготовляється безпосередньо відповідно до умов контракту і не поставляється для вільного продажу на ринку».
У матеріалах справи містяться відповідні листи з боку відповідача на адресу позивача з пропозиціями альтернативного виконання даної частини договору шляхом постачання аналогічних виробів виробництва відповідача. Листи від 22.06.2022, 12.07.2022, 02.09.2022, 20.03.2023, копії яких містяться у матеріалах справи, містять інформацію про неможливість постачання імпортних запчастин та пропозицію укласти додаткову угоду до Договору №УГВ561/30-22 від 31.01.2022 про внесення змін в частині поставки продукції виробництва ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ».
Про поінформованість та зацікавленість позивача щодо можливості внесення змін до договору №УГВ561/30-22 від 31.01.2022 свідчить лист позивача 30.6.-022-3037 від 30.08.2022, у якому позивач запросив технічну документацію, яка б підтвердила технічну відповідність та технічні якості з'єднань, які були запропоновані відповідачем, а також позивач пропонував відповідачу надати знижку на продукцію власного виробництва відповідача.
Листом 02-09-01 від 02.09.2022 відповідач повідомив позивача про неможливість надання знижки, адже відбулося значне (на 35 % та 82%) здорожчання енергоносіїв; крім того, продукція виробництва ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» була запропонована до постачання з повним циклом супроводу «польовий сервіс», тобто повністю включені послуги з нагляду за встановленням та використанням продукції.
Суд також бере до уваги підтверджений належними доказами факт постачання на адресу позивача запропонованих у якості альтернативного виконання обов'язку з'єднань, розвантаження даних товарів на склад позивача та прийняття ним даних цінностей на відповідальне зберігання за договором відповідального зберігання (копія договору відповідального зберігання, акти виконаних робіт за зберіганням, накладні на відвантаження містяться в матеріалах справи).
Таким чином, суд встановив вчинення відповідачем активних дій у вигляді пошуку можливості придбати товар у іншого постачальника, ніж виробник, дій щодо проведення аналізу та пошуку можливості технічної заміни товару на аналогічний (виробництва відповідача), пропозиції внести відповідні зміни до укладеного договору в цій частині, виготовленні та фізичному відвантаженню аналогічної продукції власного виробництва на адресу позивача, здійсненні оплати позивачу за послуги відповідального зберігання у період з червня 2022 року по лютий 2024 року.
Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для звільнення відповідача від господарсько-правової відповідальності на підставі ст. 218 ГК України, на яку відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень, оскільки відповідач належними та допустимими доказами довів, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому, у даному конкретному випадку суд вважає такі заходи достатніми для недопущення господарського правопорушення, зокрема, з огляду на встановлені вище обставини господарської діяльності відповідача, які склалися внаслідок військової агресії російської федерації проти України і ведення воєнних (бойових) дій, зокрема, на території м. Нікополя.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Європейський суд з прав людини у пункті 6 рішення від 05 жовтня 2023 року у справі «Леонтьєв та інші проти України» (Leontyev and оthers v. Ukraine) виснував, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09 грудня 1994 року у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15 листопада 2007 року у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява № 22750/02, пункти 42-47; від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, пункт 25; від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява № 5231/04, пункти 18, 19).
Також Європейський суд з прав людини вказував, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
У справі, що розглядається суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав задоволенню не підлягають.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 16.09.2024.
Суддя С.А. Дупляк