вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"04" вересня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/1527/23
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючий суддя Міліціанов Р.В.,
при секретарі Московчук Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код - 00100227
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця", вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код - 41835359
про стягнення 325 028 669,44 грн
за участю представників:
позивача: Горопашний Ігор Вікторович
відповідача: Косунець Дмитро Володимирович
14.12.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 01/68006 від 11.12.2023 року) (вх. № 1560/23 від 14.12.2023 року) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про стягнення 325 028 669,44 грн заборгованості, з яких 318 522 313,79 грн основного боргу, 4 372 339,48 грн 3% річних, 2 134 016,17 грн інфляційних втрат за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024 від 08.05.2019 року.
Ухвалою суду від 19.12.2023 року відкрито провадження у справі № 902/1527/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.01.2024 року.
03.01.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 03.01.2024 року).
02.02.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 02.02.2024 року).
07.02.2024 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (б/н від 07.02.2024 року).
У судовому засіданні 19.02.2024 року постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження по справі № 902/1527/23 передбаченого ч. 3 ст. 177 ГПК України на 30 днів.
18.03.2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 18.03.2024 року) про відкладення судового засідання на іншу дату.
04.04.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі (б/н від 04.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3640/24) в частині стягнення 242 288 219,83 грн основного боргу.
05.04.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 04.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3648/24) про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 225 262 184,00 грн заборгованості, 9 675 247,77 грн 3% річних та 9 990 288,34 грн інфляційних втрат.
19.04.2024 року супровідним листом № 902/1527/23/334/24 згідно запиту матеріали справи надіслано до Північно-західного апеляційного господарського суду, в зв'язку з надходженням апеляційної скарги.
29.04.2024 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог (б/н від 29.04.2024 року).
В судовому засіданні 30.04.2024 року постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 15.05.2024 року.
14.05.2024 року від представника відповідача до суду надійшла заява (б/н від 14.05.2024 року) про відкладення судового засідання на іншу дату.
15.05.2024 року до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (б/н від 14.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5047/24).
15.05.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 14.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5050/24) про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 225 262 184,00 грн заборгованості, 9 693 711,88 грн 3% річних та 9 990 288,34 грн інфляційних втрат.
У судовому засіданні 15.05.2024 року судом прийнято заяву позивача (б/н від 14.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5050/24) про збільшення розміру позовних вимог, як таку, що не суперечить приписам ст. 46 ГПК України.
За результатами судового засіданні 15.05.2024 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 03.06.2024 року.
Ухвалою суду від 17.05.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
31.05.2024 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 31.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5703/24), в якій останній зазначає про часткове погашення заборгованості в сумі 292 288 219,83 грн та просить суд закрити провадження в цій частині у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Також, 31.05.2024 року від представника відповідача до суду надійшла заява (б/н від 31.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5708/24), в якій останній, у випадку прийняття рішення, просить суд відстрочити виконання рішення на 12 календарних місяців з дати набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 03.06.2024 року судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 18.06.2024 року.
18.06.2024 року до суду від представник позивача надійшло клопотання (б/н від 17.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6294/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату
У судовому засіданні 18.06.2024 року, судом задоволено клопотання позивача (б/н від 17.06.2024 року) та постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 04.07.2024 року.
Ухвалою суду від 19.06.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
02.07.2024 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 01.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6834/24) про закриття провадження у справі в частині стягнення 318 522 313,79 грн, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
04.07.2024 року до суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення (б/н від 03.07.2024 року) (вх.канц. № 01-37/37/24).
29.07.2024 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання про збільшення розміру позовних вимог (б/н від 29.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7699/24).
30.07.2024 року до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (б/н від 30.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7709/24), в яких останній просить суд стягнути з відповідача 50 262 184,00 грн заборгованості, 9 693 711,88 грн 3% річних, та 9 990 288,34 грн інфляційних втрат.
30.07.2024 року від представника відповідача до суду надійшла заява (б/н від 30.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7730/24), в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію № 314549 від 29.07.2024 року, як доказ сплати боргу в сумі 50 262 184,00 грн.
Ухвалою суду 30.07.2024 року закрито провадження у справі № 902/1527/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" 467 550 403,83 грн (318 522 313,79 грн боргу (за період з 01.07.2023 року по 30.11.2023 року) та 149 028 090,04 грн боргу (за період листопад-грудень 2023 року, з урахуванням актів коригування, складених за період з 27.12.2023 року по 28.03.2024 року) за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024 від 08.05.2019 року).
03.09.2024 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 03.09.2024 року) (вх.канц. 3 01-34/8624/24), в якій останній просить суд, у випадку прийняття рішення, розстрочити виконання рішення Господарського суд Вінницької області у справі № 902/1527/23 на 12 календарних місяців з дати набрання рішенням законної сили у вигляді щомісячних проплат у рівних частинах.
04.09.2024 року до суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про розстрочення судового рішення (б/н від 04.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8700/24).
В судовому засіданні 04.09.2024 року прийняли участь представники позивача і відповідача.
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
Позивач, в якості підстави заявлених позовних вимог, зазначає, про укладення між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про стягнення 325 028 669,44 грн заборгованості (за період з 01.07.2023 року по 31.10.2023 року), з яких 318 522 313,79 грн основного боргу, 4 372 339,48 грн 3% річних, 2 134 016,17 грн інфляційних втрат за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024 від 08.05.2019 року.
В зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" умов Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024 від 08.05.2019 року, утворилась заборгованість.
З метою захисту своїх прав Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" 318 522 313,79 грн основного боргу, 4 372 339,48 грн 3% річних, 2 134 016,17 грн інфляційних втрат за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024 від 08.05.2019 року.
З урахуванням письмових пояснень (б/н від 30.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7709/24) розмір штрафних санкцій становить: 3% річних та 9 990 288,34 грн інфляційних втрат.
У відзиві на позовну заяву відповідач не визнає заявлених позовних вимог та зазначає наступне.
Позовні вимоги по даному позову заявлені за період з 01.07.2023 року по 31.10.2023 року, хоча розрахунки та вимогу щодо стягнення, позивач заявляє по 30.11.2023 року.
Згідно позовної заяви стягується заборгованість, що утворилась за період з 01.07.2023 року по 30.11.2023 року (включно) у розмірі 318 522 313,79 грн = 503 689 349,13 грн (загальна заборгованість за період з 30.10.2021 року по 30.11.2023 року) - 185 167 035,34 грн (193 167 035,34 грн заборгованість заявлена (по справі 902/1046/23) за період з 30.10.2021 року по 30.06.2023 року (включно) - 8 000 000,00 грн (оплата згідно платіжних інструкцій від 31.08.2023 року у розмірі 2 000 000,00 грн, від 29.09.2023 року у розмірі 2 000 000,00 грн, від 31.10.2023 року у розмірі 2 000 000,00 грн, від 30.11.2023 року у розмірі 2 000 000,00 грн).
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість станом на 01.07.2023 року складає 195 167 035,34 грн, однак, попередня заявлена сума позовних вимог ПАТ "НЕК "Укренерго" до ТОВ "Енера Вінниця" (по справі 902/1046/23) станом на 30.06.2023 складає 193 167 035,34 грн (основного боргу) за період з 30.10.2021 року по 30.06.2023 року (включно).
Затвердженнями відповідача, за період з 30.06.2023 по 01.07.2023 (включно) позивачем не підтверджено надання послуги на суму 2 000 000,00 грн, а відтак, розрахунок позовних вимог є таким, що суперечить умовам договору.
Крім того, відповідач зазначає, що позовні вимоги на суму 193 167 035,34 грн по справі № 902/1046/23 не визнає, а отже до набрання рішення суду по вказаній справі, заборгованість на суму 195 167 035,34 грн не може братися до розрахунку, як завідомо встановлена.
Разом з тим відповідач заперечує про нарахованих штрафних санкцій (т. 1, а.с. 173-181).
У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні позовні вимоги та просить суд задоволити позов (т. 1, а.с.184-186).
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, про відсутність належних доказів в обґрунтування заборгованості та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю (т. 1, а.с. 201-202)
05.04.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 04.04.2024 року) (вх.канц. № 01-34/3648/24) про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 225 262 184,00 грн заборгованості, 9 675 247,77 грн 3% річних та 9 990 288,34 грн інфляційних втрат.
15.05.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 14.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5050/24) про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 225 262 184,00 грн заборгованості, 9 693 711,88 грн 3% річних та 9 990 288,34 грн інфляційних втрат.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 08.05.2019 року між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Оператор системи передачі (ОСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (Користувач) укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024 (т. 1, а.с. 28-32).
Відповідно п. 1.1 Договору ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (п. 1.2 Договору).
Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим Регулятором та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному сайті (п. 3.1 Договору).
За змістом п. 5.1 Договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі, електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді.
На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Розрахунковим періодом за договором є 1 календарний місяць (п. 6.1 Договору).
Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму;
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з п. 4, на 5 днів наперед.
У випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов'язань (п. 6.7 Договору).
Відповідно п. 14.1 договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019 року.
Також, між сторонами до договору підписано ряд додаткових угод від укладено додаткові угоди від 08.05.2019 року, від 14.08.2019 року, від 21.09.2021 року, від 28.12.2021 року, від 21.12.2022 року, за змістом яких сторонами внесено зміни до окремих пунктів договору (т. 1, а.с. 33-54).
Додаткові угоди до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024 від 08.05.2019 року підписані Оператором системи передачі та Користувачем.
Таким чином судом встановлено, що станом на момент виникнення спірних правовідносин договір про надання послуг з передачі електричної енергії діяв у редакції додаткової угоди від 21.12.2022 року.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з передачі електричної енергії.
Вартість заборгованості за поставлену електричну енергію станом на 30.09.2023 року становила 503 689 349,13 грн, розмір заборгованості підтверджено долученими до справи рахунками-фактурами за послуги з передачі електричної енергії, актами надання послуг, які засвідчені електронними цифровими підписами уповноважених представників сторін, підписаними ТОВ "Енера Вінниця" повідомленнями про плановий обсяг поставок електричної енергії.
Позивач звертався до відповідача з позовною заявою №901/37816 від 03.08.2023 (справа 902/1046/23) що включала стягнення заборгованості за період з 30.10.2021 по 30,06.2023 (включно) у розмірі 193 167 035,34 грн., яка на момент подачі даної позовної заяви враховуючи оплати згідно платіжних інструкцій N2 123676 від 31.08.2023 у розмірі 2000 000,00 грн., № 136387 від 29.09.2023 у розмірі 2000 000,00 грн., N2 150500 від 31.10.2023 у розмірі 2000 000,00 грн., N2 164946 від 30.11.2023 у розмірі 2000 000,00 грн. становить 185 167 035,34 грн.
За даною позовною заявою стягується заборгованість, що утворилась за період з 01.07.2023 по 30.11.2023 (включно) у розмірі 318 522 313,79 грн = 503 689 349,13 грн (загальна заборгованість за період з 30.10.2021 по 30.11.2023) - 185 167 035,34 грн. (193 167 035,34 грн. заборгованість заявлена в позовній заяві N201/33138 від 07.07.2023 за період з 30.10.2021 по 30.06.2023 (включно) -8 000 000,00 грн (оплата згідно платіжних інструкції № 123676 від 31.08.2023 у розмірі 2000 000,00 грн., № 136387 від 29.09.2023 у розмірі 2000 000,00 грн., № 150500 від 31.10.2023 у розмірі 2000 000,00 грн., N2 164946 від 30.11.2023 у розмірі 2000 000,00 грн).
Заборгованість, що утворилась за період з 01.07.2023 року по 30.11.2023 року (включно), у розмірі 318 522 313,79 грн на момент подачі позову відповідачем не сплачена.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 599, 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Пунктом 40 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що користувачі системи - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Оператор системи передачі (ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії).
Користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно до пункту 96 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі.
ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 затверджено Кодекс системи передачі.
Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.
Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Варто відзначити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17).
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносин на підставі Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024.
З матеріалів справи, судом встановлено, що за період з липня 2021 року по листопада 2023 року позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі послуг.
Судом встановлено, що акти приймання-передачі послуг та рахунки на послуги передачі електричної енергії позивачем відповідно до пункт 5.5 договору були направлені відповідачу засобами поштового зв'язку та в електронній формі з використанням електронного підпису.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов Договору № 0153-02024 надано послуги відповідачу за цим договором, проте останнім належним чином свої зобов'язання зі сплати вартості наданих послуг не виконано, у зв'язку із чим станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду та на час вирішення спору у відповідача наявна заборгованість за період з 01.07.2023 року по 30.11.2023 року (включно), у розмірі 318 522 313,79 грн.
Вірогідність відповідних доказів не спростовано відповідачем.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 318 522 313,7 грн основного боргу за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024 від 08.05.2019 року правомірною та обґрунтованою.
Судом встановлено, що у заяві (б/н від 01.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/6834/24) позивач зазначає про відсутність предмету спору в частині стягнення 318 522 313,79 грн боргу, в зв'язку її погашенням. В якості доказів погашення заборгованості додано платіжні інструкції № 293080 від 28.06.2024 року на суму 153 506,87 грн, № 293085 від 29.06.2024 року на суму 25 000 000,00 грн, № 293081 від 28.06.2024 року на суму 7 728 539,00 грн.
Також, у заяві (б/н від 30.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7730/24) відповідачем зазначено про погашення боргу в сумі 50 262 184,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 314549 від 29.07.2024 року.
Ухвалою суду 30.07.2024 року закрито провадження у справі № 902/1527/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" 467 550 403,83 грн (318 522 313,79 грн боргу (за період з 01.07.2023 року по 30.11.2023 року) та 149 028 090,04 грн боргу (за період листопад-грудень 2023 року, з урахуванням актів коригування, складених за період з 27.12.2023 року по 28.03.2024 року) за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024 від 08.05.2019 року).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 9 693 711,88 грн 3% річних та 9 990 288,34 грн інфляційних втрат (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог та письмових пояснень (б/н від 30.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7709/24).
Оцінюючи заперечення представника відповідача стосовно прийняття заяв про збільшення позовних вимог до розгляду, оскільки вони стосуються інших періодів поставки електричної енергії, суд зауважує, що усталеними та послідовними є правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо того, щоб один спір вирішувався судами лише один раз, по одному спору приймалося лише одне судове рішення.
У такий спосіб забезпечується дотримання принципу правової визначеності.
Суди не повинні допускати наявності проваджень, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами різних юрисдикцій.
Вимоги заяв про збільшення позовних вимог стосувалися того ж договору та однакового правового регулювання спірних правовідносин, позивачем добровільно погашено основне зобов'язання, в тому числі по збільшеним позовним вимогам, повторне звернення позивачем до суду лише призвело б збільшення судових витрат, які покладалися б на відповідача у випадку задоволення позову.
Тому, розгляд відповідних вимог у одному провадженні не порушило прав та інтересів відповідача. сприяло остаточному вирішення спірних взаємовідносин сторін у 2023 році за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024 від 08.05.2019 року.
Отже, судом відхилено заперечення відповідача щодо відмови у прийнятті до розгляду заяв позивача про збільшення позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора 3 % річних та інфляційних втрат, судом помилок не виявлено.
Суд відхиляє посилання відповідача на порушення періодів нарахування заходів відповідальності, оскільки положеннями п. 5.7. Договору визначено порядок зарахування коштів за наявності заборгованості: першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном виникнення.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Верховний Суд зазначає, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків. У цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 9 листопада 2018 року у справі № 911/3685/17.
Отже, сплативши основну суму боргу відповідач підтвердив обставини прострочення у спірних періодах нарахування відсотків річних та інфляційних втрат.
З урахування наведеного, вимоги про стягнення 9 693 711,88 грн 3% річних та 9 990 288,34 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Підсумовуючи наведене вище, суд задовольняє позов повністю.
З урахуванням викладеного, витрати зі сплати судового збору в сумі 939 400,00 грн підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
При цьому, суд вважає за необхідне призначити розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" від 31.05.2024 року про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1527/23 та від 03.09.2024 року про розстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1527/23 на 12 календарних місяців до розгляду в окремому судовому засіданні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код - 41835359) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код - 00100227) нараховану станом на 02.04.2024 року заборгованість за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0153-02024 від 08.05.2019 року зі сплати 3% річних у розмірі 9 693 711,88 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 990 288,34 грн та 939 400,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Призначити розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" від 31.05.2024 року про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1527/23 та від 03.09.2024 року про розстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1527/23 на 12 календарних місяців у судовому засіданні на 23.09.2024 року о 10:30 год. у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018 (3-й поверх, зал №1).
5. Примірник рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: позивачу - nec-kanc@ua.energy, відповідачу - info@vin.enera.ua.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено 16 вересня 2024 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032)
3 - відповідачу (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)