03.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6884/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача-1: Угольнікова А.С. (в залі суду);
від позивача-2: Сочнева А.В. (в залі суду);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 (суддя Євстигнеєва Н.М., повний текст складено 27.03.2024 ) у справі № 904/6884/23
За позовом позивача-1: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро
позивача-2: Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича, м. Дніпро
про стягнення орендної плати у сумі 250731,25грн, розірвання договору та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення
До Господарського суду Дніпропетровської області звернувся Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просять:
- стягнути з Фізичної особи - підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради заборгованість з орендної плати за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 у розмірі 133054,12грн, пеню у розмірі 32820,97грн, 3% річних у розмірі 4905,10грн, а також судові витрати 8052,00грн;
- стягнути з Фізичної особи - підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради заборгованість з орендної плати за період з 01.10.2021 по 31.11.2023 у розмірі 58910,26грн, пеню у розмірі 42714,52грн, 3% річних у розмірі 2975,86грн, а також судові витрати у розмірі 2684,00грн;
- розірвати договір оренди від 03.04.2018 № 141-ДРА/18 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Сидоровим Анатолієм Сергійовичем;
- усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме - нежитловим приміщенням - загальною площею 90,3кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 40, блок 4, розміщене на першому поверсі 16-ті поверхового будинку, шляхом виселення Фізичної особи - підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича з нежитлового приміщення - загальною площею 90,3кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 40, блок 4, розміщене на першому поверсі 16-ти поверхового будинку.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №141-ДРА/18 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 03 квітня 2018 року в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 у справі №904/6884/23 позовні вимоги Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича про стягнення орендної плати у сумі 250731,25грн, розірвання договору та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення - задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради заборгованість з орендної плати у сумі 133054,12грн за період 01.07.2021 по 30.11.2023, пеня у сумі 32820,97грн за загальний період з 16.01.2023 по 26.12.2023, 3% річних у сумі 4905,10грн з 16.09.2021 по 26.12.2023 та витрати по сплаті судового збору у сумі 8052,00грн, видати наказ.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради заборгованість з орендної плати у сумі 34260,68грн, пеня у сумі 42714,52грн за період з 16.11.2021 по 26.12.2023, 3% річних у сумі 2975,86грн з 16.11.2021 по 26.12.2023 та витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00грн, видати наказ.
Розірвано договір оренди від 03.04.2018 № 141-ДРА/18 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 40392181) та Фізичною особою - підприємцем Сидоровим Анатолієм Сергійовичем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Зобов'язано усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме - нежитловим приміщенням - загальною площею 90,3 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 40, блок 4, розміщене на першому поверсі 16-ті поверхового будинку, шляхом виселення Фізичної особи - підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з нежитлового приміщення - загальною площею 90,3кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 40, блок 4, розміщене на першому поверсі 16-ти поверхового будинку, видати наказ.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Фізична особа-підприємець Сидоров Анатолій Сергійович, в якій просить: рішення господарського суду скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції в повній мірі не дослідив та не надав оцінку всім обставинам справи, зокрема періодам за яких здійснено нарахування штрафних санкцій та не перевірив розмір заявленої до стягнення суми заборгованості з орендної плати.
Так, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської заборгованість з орендної плати у сумі 133054,12грн за період 01.07.2021 по 30.11.2023, не врахувавши при цьому поданий 05 лютого 2024 року позивачем-1 розрахунок заборгованості, згідно до якого заборгованість з орендної плати до міського бюджету за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 складає 130939,51 грн.
Крім того, суд першої інстанції не перевірив розрахунки пені та 3 % річних, надані позивача, в частині періодів нарахування штрафних санкцій.
Періоди, за які нараховується 3 % річних, зазначені не вірно без врахування ч. 5 ст. 254 ЦК України та роз'яснень наданих в Пленумі Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17 грудня 2013 року, а саме позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а також те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення штрафних санкцій.
Також помилки при визначенні періодів нарахування були допущені Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур при розрахунку пені та Міські активи Дніпровської міської ради при розрахунку 3% річних та пені.
За таких обставин судом достеменно не встановлено за який період здійснено нарахування 3 % річних, пені та суми нарахованих штрафних санкції.
02.09.2024 від скаржника також надійшло клопотання про зменшення штрафних санкцій, в якому останні просить зменшити відповідачу розмір штрафних санкцій на 90%.
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій не є співмірним зі збитками від порушення зобов'язання, є таким, що не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності. Також зазначає, що він є менш економічно захищеним в порівнянні з юридичною особою.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника щодо наявності підстав для зменшення її розміру на 90% з огляду на таке.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
На відповідача покладається обов'язок довести винятковість конкретного випадку та надати відповідні докази на підтвердження цього.
Доводи апелянта не є обставинами, які мають істотне значення під час вирішення судом питання щодо зменшення штрафних санкцій, оскільки заборгованість відповідача перед позивачами не є погашеною.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором виключає наявність виняткових випадків, які надають право суду застосувати положення ст. 551 ЦК України.
Також у постанові від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19 Верховним Судом зазначено, що висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).
Позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами, які несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) розміру заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань, кореспондує обов'язок сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, вони були зумовлені винятковими обставинами.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі №904/3551/18.
У справі, що розглядається, відповідач не надав суду доказів в підтвердження винятковості тих обставин, за наявності яких є підстави для зменшення розміру штрафних санкцій за порушення строку виконання зобов'язання за спірним договором.
Позивачі у відзиві на апеляційну скаргу просять залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 у справі № 904/6884/23 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вважають вказане рішення таким, що не суперечить приписам чинного законодавства, оскільки при прийняті було повне, всебічне та об'єктивне дослідження всіх фактичних обставин, які мали значення для справи, в їх сукупності. Тобто, мало місце правильне застосування норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого висновки, викладені в рішенні, в повній мірі відповідають обставинам справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 18.04.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
01.05.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору (визначена сума сплати 16104,00 грн.), неподання доказів направлення скарги позивачам. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
17.05.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 13.05.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію №0.0.3577105545.1 від 10.04.2024 про сплату 16104,00 грн., а також докази направлення скарги позивачам.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 у справі № 904/6884/23; розгляд справи призначено у судове засідання на 03.09.2024.
В судове засідання представник відповідача (апелянта) не з'явився; будь-яких клопотань з цього приводу суду не подавав.
З урахуванням того, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для перегляду рішень суду першої інстанції, колегією суддів вирішено розгляд скарг здійснити без представника відповідача.
В судовому засіданні 03.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивачів, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає частковому задоволенню, а скаргу на рішення слід змінити у частині стягнення з відповідача на користь позивачів пені, відсотків річних та судового збору.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
3 квітня 2018 року між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Сидоровим Анатолієм Сергійовичем (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 141-ДРА/18.
Відповідно до пункту 1.1 цього договору оренди, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове, платне користування комунальне нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення - загальною площею 90,3кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 40, блок 4, розміщене на першому поверсі 16-ти поверхового будинку, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (балансоутримувач).
Майно передане під використання для розміщення суб'єктів господарювання, що діють на основі приватної власності і надають послуги з перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень (кур'єрська служба).
Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди. Передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 16.03.2018 на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем (пункти 2.2., 2.3. договору).
За приписами пунктів 3.1., 3.2. договору розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою. Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною договору (а.с.18), становить 6785,18грн без ПДВ (базова за лютий місяць 2018 року). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з березня місяця 2018 року. У платіжному дорученні обов'язково зазначити номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.
Згідно з умовами пункту 3.3. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 4749,63грн до загального фонду міського бюджету;
- 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 2035,55грн на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Згідно з пунктом 3.5. договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (пункт 3.4. договору).
Пунктом 3.8. Договору передбачено, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій у співвідношенні, визначеному п.3.3. даного Договору.
При цьому, у пункті 5.2. договору зазначено, що орендар зобов'язується, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.
Сторони визначили, що договір діє з 03.04.2018 по 02.04.2021 включно (пункт 10.1. договору).
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право відповідача на переукладання договору припиняється (п.10.2. договору).
У разі відсутності протягом одного місяця заяви від орендаря про переукладання договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору, договір оренди вважається припиненим з наслідками, передбаченими пунктом 5.5. договору (п.10.3 договору).
08.09.2021 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Сидоровим Анатолієм Сергійовичем (орендар) укладена Додаткова угода № 1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 141-ДРА/18.
Цією Додатковою угодою продовжено термін дії договору оренди та умови договору оренди викладені у новій редакції відповідно до протоколу електронного аукціону № LLP001-UA20210729-29523 (а.с.13-19).
Розмір орендної плати становить 20000,00грн без ПДВ, за серпень 2021 року (пункт 3.1. договору оренди в редакції Додаткової угоди № 1).
Згідно з умовами пункту 3.2. договору (в редакції Додаткової угоди № 1) за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 14000,00грн до загального фонду міського бюджету;
- 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 6000,00грн на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно (п.3.4. договору оренди в редакції Додаткової угоди № 1).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (пункт 3.3. договору оренди в редакції Додаткової угоди № 1).
Термін дії договору оренди в редакції Додаткової угоди № 1 - з 08.09.2021 до 07.09.2024 (п.101.1. договору).
5 травня 2023 року між позивачем-1 та відповідачем укладена Додаткова угода № 2 до договору оренди нерухомого майна № 141-ДРА/18 від 03.04.2018, згідно якої на підставі рішення №48/27 "Про припинення реорганізації Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради, було змінено найменування балансоутримувача з Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради на Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради (а.с.20-21).
Також сторони домовились, що:
-розмір орендної плати становить 20000,00грн без ПДВ, за серпень 2021 року. З урахуванням річного індексу інфляції орендна плата становить 27852грн без ПДВ, базова за березень 2023 року (пункт 3.1. договору оренди);
-за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 19496,4грн до загального фонду міського бюджету;
- 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 8355,6грн на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди (п.3.2. договору).
Зазначені зміни набирають чинності з 23.02.2022 і діють на майбутнє.
На виконання умов договору оренди орендодавцем передано, а орендарем прийнято об'єкт оренди - вбудоване нежитлове приміщення - загальною площею 90,3кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 40, блок 4, розміщене на першому поверсі 16-ти поверхового будинку, що підтверджується Актом приймання-передачі від 03.04.2018 (а.с.14).
У зв'язку з тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання з оплати орендної плати, позивачем-1 нарахована заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 у розмірі 133054,12грн, пеню у розмірі 32820,97грн, 3% річних у розмірі 4905,10грн,
позивачем-2 нарахована заборгованість з орендної плати у розмірі 34260,68грн, пеню у розмірі 42714,52грн, 3% річних у розмірі 2975,86грн.
Також позивач-1 просить розірвати договір оренди нерухомого майна та виселити відповідача з орендованого приміщення.
Колегія суддів лише частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору оренди, строк дії договору, наявність підстав для стягнення орендної плати, неустойки та 3% річних; обставини, пов'язані з наявністю правових підстав для сплати відповідачем орендної плати за договором, наявність підстав для розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
В силу частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За умовами частин першої, п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини третьої статті 285, частин першої та четвертої статті 286 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач не виконав своє зобов'язання, доказів сплати заборгованості не надав, що з урахуванням вимог чинного законодавства та умов договору, є підставою для стягнення з нього:
- 70% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету 133054,12 грн орендна плата за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;
- 30% від загальної суми орендної плати на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди - 34260,68грн орендна плата за період з 01.10.2021 по 31.11.2023 на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості з орендної плати правильно задоволені Господарським судом.
Частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із частиною третьою вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини першої статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
За частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 9.2 договору за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3 договору.
Позивачами нараховані, з врахуванням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, до стягнення з відповідача:
- 32820,97грн пені за загальний період з 16.01.2023 по 26.12.2023 на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;
- 42714,52грн пені за період з 16.11.2021 по 26.12.2023 на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачами здійснено розрахунок 3% річних до стягнення з відповідача:
- 4905,10грн 3% річних за період з 16.09.2021 по 26.12.2023на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;
- 2975,86грн 3% річних за період з 16.11.2021 по 26.12.2023 на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради.
Перевіркою, здійсненого позивачами розрахунку пені та відсотків річних, апеляційним судом встановлено, що позивачами не враховано положення законодавства щодо нарахування відсотків річних, пені, в які не враховуються дати оплат.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п'ята статті 254 Цивільного кодексу України).
Апеляційний суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення пені та 3% річних у розмірі, визначеному судом після перерахунку.
Правильним є розрахунок за позивачем-1:
за період з 16.02.2023 по 20.07.2023 на суму 19496,4: 3% річних - 246,78 грн., пеня 4139,65 грн.;
за період з 16.03.2023 по 11.09.2023 на суму 19496,4: 3% річних - 286,84 грн., пеня - 4659,91;
за період з 17.04.2023 по 11.09.2023 на суму 19496,4: 3% річних - 235,56 грн., пеня - 3805,27;
за період з 16.05.2023 по 22.11.2023 на суму 19535,3: 3% річних - 305,07 грн., пеня - 4469,03;
за період з 17.07.2023 по 26.12.2023 на суму 19790,14: 3% річних - 263,51 грн., пеня - 3282,23;
за позивачем-2:
за період з 17.04.2023 по 20.07.2023 на суму 13926,00: 3% річних - 107,59 грн., пеня 1812,29 грн.;
за період з 17.07.2023 по 23.11.2023 на суму 14135,81: 3% річних - 148,72 грн., пеня 2033,24 грн..
З огляду на викладене, з урахуванням дат виникнення у відповідача грошового зобов'язання перед позивачами та меж позовних вимог, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача:
- 32794,26грн пені за загальний період з 16.01.2023 по 26.12.2023, 4887,43грн 3% річних за період з 16.09.2021 по 26.12.2023 на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;
- 42644,62грн пені за період з 16.11.2021 по 26.12.2023, 2968,94грн 3% річних за період з 16.11.2021 по 26.12.2023 на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради.
У зв'язку з порушенням відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендних платежів, позивачі просять суд розірвати договір оренди нерухомого майна та усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном шляхом виселення відповідача з нежитлового приміщення.
Згідно з частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п. 9.8 договору, у разі невиконання або порушення однією зі сторін умов договору та з інших підстав, передбачених законодавством, договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав своє грошове зобов'язання, порушивши п. 5.2 договору, що містить обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди включно.
З огляду на те, що внаслідок систематичного, протягом дії договору, порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів, позивачі позбавлені можливості своєчасно отримувати орендні платежі, на які вони розраховували під час укладення договору, зазначені порушення, слід вважати істотними, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку.
Отже, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу позивачів про розірвання договір оренди №141-ДРА/18 від 03.04.2018 у зв'язку з порушенням істотних умов договору орендарем, а саме своєчасного та повного внесення орендної плати.
Відповідно до п. 5.5 договору, орендар зобов'язаний у разі припинення договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем, у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря. Один екземпляр такого акта приймання-передачі надається орендодавцю.
Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до частини першої статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У зв'язку із розірванням договору та відсутністю в матеріалах справи акту приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення позивачу-1, обґрунтовано задоволено Господарським судом і позовні вимоги в частині усунення перешкод в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме нежитловим приміщенням, загальною площею 90,3кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 40, блок 4, розміщене на першому поверсі 16-ті поверхового будинку, шляхом виселення Фізичної особи - підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з нежитлового приміщення - загальною площею 90,3кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 40, блок 4, розміщене на першому поверсі 16-ти поверхового будинку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з'ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи знайшли своє часткове підтвердження.
У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду підлягає зміні у частині стягнення з відповідача на користь позивачів пені, відсотків річних та судового збору.
Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги відповідача на рішення суду, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Пропорція задоволення вимог становить: на користь позивача-1 - 99,97%, на користь позивача-2 - 99,90%. Відповідно, на користь відповідача 0,03% та 0,1% (відносно кожного з позивачів).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 у справі №904/6884/23 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 у справі №904/6884/23 - змінити у частині стягнення з відповідача на користь позивачів пені, відсотків річних та судового збору.
Викласти абзаци 1-3 резолютивної частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 у справі №904/6884/23 у наступній редакції:
"Позовні вимоги Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича про стягнення орендної плати у сумі 250731,25грн, розірвання договору та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 40392181) заборгованість з орендної плати у сумі 133054,12грн за період 01.07.2021 по 30.11.2023, пеня у сумі 32794,26грн за загальний період з 16.01.2023 по 26.12.2023, 3% річних у сумі 4887.43грн з 16.09.2021 по 26.12.2023 та витрати по сплаті судового збору у сумі 8049,58грн, видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мечникова, будинок 6; ідентифікаційний код 03341763) заборгованість з орендної плати у сумі 34260,68грн, пеня у сумі 42644,62грн за період з 16.11.2021 по 26.12.2023, 3% річних у сумі 2968,94грн з 16.11.2021 по 26.12.2023 та витрати по сплаті судового збору у сумі 2681,92грн, видати наказ.".
В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 у справі №904/6884/23 - залишити без змін.
Стягнути з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича 4,83 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
Стягнути з Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Сидорова Анатолія Сергійовича 16,10 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддями Івановим О.Г., Верхогляд Т.А. 13.09.2024, суддею Парусніковим Ю.Б. 16.09.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков