печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40883/24-к
11 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , захисника: ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого групи ГСУ Національної поліції України майора поліції ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, -
11.09.2024 у провадженні слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , надійшло клопотання старшого групи ГСУ Національної поліції України майора поліції ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, пов'язані із сексуальним насильством Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001981 від 26.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією російської федерації (далі - рф) проти України та окупацією частини території України. У ході вказаного міжнародного збройного конфлікту 24 лютого 2022 року президент рф оголосив початок так званої спеціальної військової операції, що полягала у здійсненні повномасштабного вторгнення Збройних сил російської федерації (далі - ЗС рф), інших збройних формувань рф та підконтрольних їм угруповань іррегулярних збройних формувань на територію України.
Збройне захоплення АДРЕСА_1 почалося разом із повномасштабним вторгненням рф в Україну. Починаючи із 03 березня 2022 року територія міста поступово почала переходити під контроль російських окупаційних військ. Внаслідок цього, місто Буча Київської області впродовж березня 2022 року контролювалось представниками російських окупаційних військ.
За результатами досудового розслідування встановлено, що громадянин рф ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у складі 1 самохідної артилерійської батареї самохідно-артилерійського дивізіону 1 батальйонно - тактичної групи 234 десантно-штурмового полку 76 десантно-штурмового дивізії повітряно десантних військ збройних сил російської федерації (далі - 1 САБ САД 1 БТГр. 234 ДШП 76 ДШД ПДВ ЗС РФ), впродовж 03 - 08 березня 2022 року перебував в окупованій частині міста Буча Київської області.
Так, в період часу з 04 по 08 березня 2022 року військовослужбовці 1 САБ САД 1 БТГр. 234 ДШП 76 ДШД ПДВ ЗС рф облаштували штаб командування на території дошкільного навчального закладу № 6 «Яблунька», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, особовий склад ЗС рф розмістили у покинутих квартирах будинків, прилеглих до штабу командування, у тому числі в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Так, у зазначеному будинку у квартирі АДРЕСА_2 проживала ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з двома неповнолітніми дітьми та своєю матір'ю, та які в проміжок часу з 04 по 05 березня 2022 року переховувались від військовослужбовців рф у вказаній квартирі.
Приблизно 05-06.03.2022 року, у зв'язку з відсутністю світла та засобів комунікації, ОСОБА_8 покинула приміщення своєї квартири з метою пошуку їжі для дітей та була вимушена почати спілкування з військовослужбовцями рф, які в цей час знаходилися в під'їзді будинку та дозволили їй вийти з нього.
В подальшому, невстановлені в ході досудового розслідування військовослужбовці 1 САБ САД 1 БТГр. 234 ДШП 76 ДШД ПДВ ЗС рф на прохання ОСОБА_8 під'єднали незалежне автономне джерело живлення (генератор) до квартири АДРЕСА_3 з метою можливості приготування їжі для її сім'ї. Однак, ОСОБА_8 було суворо заборонено заряджання мобільних пристроїв і іншої техніки, що періодично контролювалось командиром гармати 1 САБ САД 1 БТГр. 234 ДШП 76 ДШД ПДВ ЗС рф сержантом ОСОБА_6 , який в будь-який час доби, без будь-якого дозволу впродовж 05 - 08 березня 2022 року заходив до квартири ОСОБА_8 .
Крім того, з метою психологічного тиску на потерпілу, ОСОБА_6 наказав їй виходити з приміщення своєї квартири лише з білою пов'язкою на руці та з макіяжем на обличчі. Також, з метою безперешкодного потрапляння військовослужбовців рф до її житла в будь-який час доби ОСОБА_9 було суворо заборонено закривати вхідні двері своєї квартири на замок.
Так, 07 березня 2022 року близько 17 год., ОСОБА_6 , відкрито демонструючи вогнепальну зброю, увійшов до квартири АДРЕСА_3 , де в цей час разом із своїми рідними знаходилась громадянка України ОСОБА_8 , яка на момент події у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань України не перебувала, жодної зброї не мала, участі у бойових діях не брала, до таких дій не готувалася, була одягнена у цивільний одяг.
Після чого, ОСОБА_6 , перебуваючи у коридорі вказаної квартири, почав розпивати алкогольні напої, які приніс із собою та під загрозою застосування зброї схиляв до вживання також і потерпілу ОСОБА_8 , яка з метою уникнення конфліктної ситуації, переживаючи за своє життя і здоров'я, а також своєї сім'ї, була змушена робити вигляд, що вживає спиртні напої разом з ним, однак непомітно алкоголь виливала на підлогу.
В цей час, знаходячись разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 з метою уникнення його агресивної поведінки по відношенню до її рідних, жестом наказала своїй матері ОСОБА_10 забрати дітей та пройти до підземного сховища, яке знаходилось під підлогою кухні в їхній квартирі та які негайно так і зробили.
В подальшому, в період часу з 00 год. до 02 год. 08.03.2022, ОСОБА_6 , будучи озброєним та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи на меті вчинити насильницькі дії сексуального характеру стосовно ОСОБА_8 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 27, 147 ЖК(IV) ст. 75(2) (а), (b), ст. 76(1) ДП І, усвідомлюючи, що остання є цивільною особою та буде підкорюватись будь-яким вимогам внаслідок погроз та обстановки, застосувавши фізичне насильство, яке виразилось у заломленні рук та тримаючи за волосся, потягнув ОСОБА_8 до кімнати. Після чого, наніс долонею руки удар по обличчю, штовхнув її на ліжко та почав душити за шию.
Продовжуючи свій злочинний умисел направлений на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, ОСОБА_6 зґвалтував ОСОБА_8 , а саме здійснив вагінальне проникнення із використанням своїх геніталій, внаслідок чого порушив її сексуальну свободу та гідність, а також спричинив фізичний біль і моральні страждання, тобто вчинив нелюдське поводження з цивільним населенням.
Отже, військовослужбовець рф ОСОБА_6 , діючи в умовах міжнародного збройного конфлікту та у зв'язку з ним, вчинив нелюдське поводження з цивільним населенням, сексуальне насильство у формі зґвалтування, а також порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а саме порушив п. 1 ст. 27 (заборона фізичного насильства) та ст. 147 (нелюдське поводження) IV Женевської конвенції та ст. 75(2) (a), (б) (насильство над життям, здоров'ям, фізичним або психічним станом, знущання над людською гідністю) Додаткового протоколу І, а також п. 2 ст. 27 IV Женевської конвенції та ст. 76 (1) Додаткового протоколу І (зґвалтування).
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в жорстокому поводженні з цивільним населенням, а також порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
12.07.2024 слідчим у кримінальному провадженні № 12023000000001981 - старшим слідчим в ОВС 3-го відділу (документування злочинів проти миру, людяності та ознак геноциду) управління організації досудового розслідування Головного слідчого управління Національної поліції України за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, та вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Підозрюваним у кримінальному провадженні є: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин російської федерації, уродженець села Голубівка, Седельниківського району Омської області рф, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , повідомлено про підозру у жорстокому поводженні з цивільним населенням, а також порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Ідентифіковані (підтверджені) контакти електронної пошти, факсимільного зв?язку, номеру телефону і телеграмного зв?язку ОСОБА_6 відсутні.
Здійснити повідомлення про підозру шляхом безпосереднього вручення, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв?язком, здійснення повідомлення по телефону або телеграмою неможливо. Враховуючи викладене, повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про його виклик опубліковані на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур?єр», випуск № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від 12 липня 2024.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 08.04.2024, в ході якого остання вказала, що проживає за адресою: АДРЕСА_5 , разом з своїми дітьми - ОСОБА_11 , 2009 року народження, ОСОБА_12 , 2018 року народження та матір'ю ОСОБА_13 . Приблизно 27.02.2022 в місто Бучу заїхала колона танків ЗС рф, у місті зникло світло, мобільний зв'язок, опалення та газ. Вона з дітьми та матір'ю переховувались у підземному сховищі, яке знаходиться під підлогою кухні в їхній квартирі. Приблизно 05-06.03.2022 року, у зв'язку з відсутністю світла та засобів комунікації, ОСОБА_8 була змушена покинула приміщення своєї квартири з метою пошуку їжі для дітей та розпочати спілкування з військовослужбовцями рф, які в цей час знаходилися в під'їзді будинку та дозволили їй вийти з нього. Один з військовослужбовців ЗС рф наказав іншим під'єднати генератор до квартири ОСОБА_8 з метою можливості приготування їжі для її сім'ї. Однак, їй було суворо заборонено заряджання мобільних пристроїв і іншої техніки, що періодично контролювалось даним військовослужбовцем, крім того, він в будь-який час доби, без жодного дозволу заходив до квартири, щоб перевірити, чи не заряджають вони мобільні пристрої чи інші гаджети. 07.03.2022 у вечірній час, близько 17 години, даний військовослужбовець ЗС рф, який представився ОСОБА_14 з ОСОБА_15 , прийшов до ОСОБА_8 , приніс з собою пляшку коньяку, став її розпивати в коридорі квартири та за допомогою погрози вогнепальною автоматичною зброєю примусив також вживати алкоголь ОСОБА_8 , однак остання, роблячи вигляд, що вживає алкоголь, непомітно для військовослужбовця рф, виливала його на підлогу. В ході розпиття алкоголю, після погроз військовослужбовця рф на ім'я ОСОБА_14 на адресу її рідних, ОСОБА_8 жестом показала матері ОСОБА_10 , щоб вона з дітьми пішли в підземне сховище на кухні, що вони і зробили. В подальшому військовослужбовець ЗС рф ОСОБА_14 , застосовуючи фізичне насилля, що виразилось у заломленні рук та тримаючи за волосся, потягнув ОСОБА_8 до кімнати, наніс долонею руки удар по обличчю, штовхнув її на ліжко та почав душити за шию, після чого зґвалтував. ОСОБА_8 описала зовнішність ОСОБА_14 , його приблизний вік і все, що він про себе розповідав та зазначила, що зможе впізнати його.
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілою ОСОБА_8 із застосування технічних засобів від 01.05.2024, в ході якого остання впізнала на фотознімку ОСОБА_6 , як військовослужбовця ЗС рф, який зґвалтував її.
- Висновком судової психологічної експертизи відеоматеріалів за відеозаписом допиту потерпілої ОСОБА_8 згідно якої: «Психологічні особливості комунікативного процесу під час допиту, проведеного 08.04.2024 за участю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході якого вона відтворювала події, характеризуються наявністю психологічних умов, що відповідають індивідуально-психологічним проявам реконструкції подій ОСОБА_8 та визначаються відсутність психологічного впливу на відтворювання подій підекспертної. Констатується наявність психологічних умов, що сприяли самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_8 діяльність ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при проведенні слідчої дії (допиту) від 04.04.2024 із застосуванням відеозапису характеризується діалоговою активністю, схильністю надавати стверджувальні відповіді, є характерним для ініціативного керування своїм процесом комунікації. Суттєва більшість відповідей на відкриті питання та на альтернативні питання характеризуються розширенням повідомлень за рахунок уточнень, додавань, асоціативних зв'язків, візуальної інформації, опису особливостей оточуючого середовища, опису власних дій, опису власного емоційного стану, фізіологічних потреб та станів, опису власного зовнішнього вигляду на момент події, цитуванню власних висловлювань, повідомлень про свої думки, роздуми, використання прізвищ та імен, опису дій ключових об'єктів події та їх прив'язка у часі, опису висловлювань ключових об'єктів події, повідомлення про фізіологічні потреби, прояви, стани ключових об'єктів події, опису особливостей зовнішнього вигляду ключових об'єктів події, опису фізичного впливу на потерпілу ключовим об'єктом події, цитуванню ключових об'єктів події. Отже інформаційне наповнення відповідей є достатнім для відтворення єдиного сюжету розповіді. У вербальній та невербальній комунікації ОСОБА_8 не виявлено ознак неконгурентності. Ознаки психічної напруги та негативні емоційні реакції в комунікації ОСОБА_8 , ймовірно, зумовлені відтворенням події, яка за своєю суттю має психотравмувальний характер для неї. Реконструкція ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обставин та перебігу подій містить ознаки, що, за своєю суттю, є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій. В поведінці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні психологічні особливості, що властиві для самостійного відтворення нею подій під час проведення за її участю допиту 08.04.2024. При проведенні допиту від 08.04.2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із застосуванням відеозапису, суттєвих ознак психологічного впливу на неї з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, в основному, не виявлено».
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 15.05.2024, в ході якого остання вказала, що вона проживає разом з донькою ОСОБА_8 та внуками ОСОБА_11 , 2009 року народження, ОСОБА_12 , 2018 року народження за адресою: АДРЕСА_5 . В перших числах березня 2022 року в квартирі зникло світло, водопостачання та мобільний зв'язок. Їжа дома закінчувалась та донька ОСОБА_16 вирішила вийти на вулицю, щоб знайти якусь їжу, чи можливо розпалювати багаття, щоб готувати їжу. В один з днів до них додому зайшов військовий рф з пляшкою коньяку та став пити у них дома та примусив пити з ним алкоголь ОСОБА_16 , але вона робила вигляд, що п?є, а сама виливала ОСОБА_17 на підлогу. На запитання ОСОБА_13 звідки він, військовослужбовець ЗС рф відповів, що з ОСОБА_15 , його звати ОСОБА_14 , у нього контракт і що до цього він служив в ОСОБА_18 . Після погроз військовослужбовця на імя ОСОБА_14 , донька ОСОБА_16 сказала, щоб ОСОБА_13 забрала дітей та пішла до погреба в кухні, що вони і зробили. ОСОБА_13 дуже хвилювалась з приводу того, що відбувалось з донькою, однак вона нічого не чула і не могла чути з погреба, а вийшла вже зранку і побачила, як ОСОБА_14 пішов з квартири. ОСОБА_16 їй про події тієї ночі нічого не розповідала, але по її поведінці ОСОБА_13 відчувала, що щось трапилось. Вони про це не спілкувались, але коли вони виїхали з ОСОБА_19 та через деякий час поїхали за кордон до Нідерландів, то донька комусь відкрилась та розповіла, що військовослужбовець ЗС рф на ім'я ОСОБА_14 зґвалтував її. ОСОБА_13 описала зовнішність ОСОБА_14 , повідомила все, що він їй про себе розповідав.
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із застосування технічних засобів від 15.05.2024 за участю свідка ОСОБА_13 , в ході якого остання зазначила, що на фотознімку ОСОБА_6 , зображений чоловік, який найбільше на нього схожий.
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_20 , військовополоненого ЗС рф від 14.05.2024, в ході якого останній вказав, що 25.02.2022 він у складі 76-й дивізії, 234 полку, 1-го БТГ військ рф зайшов на територію Київської області до села Іванків, з метою проведення «спецоперації». Він служив старшим навідником, 1-го самохідного артилерійського взводу, 1-ї самохідної артилерійської батареї, дивізіону, посилення ІНФОРМАЦІЯ_3 , 234-й полк, 76-ї дивізії.
З 05 березня 2022 року місцем дислокації їхнього взводу був дитячий садок «Яблунька», у м. Бучі, де вони перебували до 07.03.2022, а 8-го переїхали трохи далі метрів на 150. ОСОБА_20 було зачитано прізвища військовослужбовців та він зазначив, що більшість йому знайомі, в тому числі і ОСОБА_6 .. В подальшому ОСОБА_20 повідомив, що він знає ОСОБА_6 та назвав його посаду, вони разом служили близько року, описав його зовнішність та повідомив, що ОСОБА_6 перебував біля дитячого садочку в місті Буча в перший числах березня 2022, він був командиром гармати. Потім ОСОБА_20 на карті показав місце свого розташовування та місцезнаходження ОСОБА_6 у м.Буча.
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із застосування технічних засобів від 14.05.2024 за участю свідка ОСОБА_20 в ході якого останній впізнав на фотознімку ОСОБА_6
- Інформацією з ГУР МО України, про те, що з кінця лютого по кінець березня 2022 на території Бучанського району Київської області перебував особовий склад підрозділів угрупування військ зс рф « ІНФОРМАЦІЯ_4 », серед яких був 234 десантно-штурмовий полк (в/ч НОМЕР_3 ) 76 десантно-штурмової дивізії повітрянодесантних військ рф.
- Інформацією з УКР ГУНП в м. Києві на виконання доручення слідчого щодо встановлення підрозділу військовослужбовців РОВ, котрий перебував в період часу з 24.02.2022 по 08.03.2022 на території Бучанського району Київської області, облаштувавши штаб в приміщенні дошкільного навчального закладу АДРЕСА_6 , а також встановлення та ідентифікування військовослужбовця РОВ на ім'я ОСОБА_14 , уродженця міста Омськ рф. Згідно отриманої інформації, в приміщенні дошкільного навчального закладу АДРЕСА_6 , дислокувався штаб військовослужбовців 234 десантно-штурмового полку 76 десантно-штурмової дивізії повітрянодесантних військ зс рф (військова частина № НОМЕР_3 ) з постійним місцем дислокації в АДРЕСА_7 . Крім того встановлено, що вказаний штаб облаштували військовослужбовці 1 батальйонно-тактичної групи 234 десантно-штурмового полку 76 десантно-штурмової дивізії повітрянодесантних військ зс рф, у склад якої входила 1 самохідно-артилерійська батарея самохідно-артилерійського дивізіону 234 ДШП 76 ДШП ПДВ зс рф. Крім того, встановлено військовослужбовця РОВ на ім?я ОСОБА_14 , уродженця м. Омськ, артилериста, яким виявився сержант, командир гармати 1 САБ САД 234 ДШП 76 ДШП ПДВ зс рф ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Голубівка, Седельниківського району Омської області рф, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , СНІЛС: НОМЕР_4 , ІНН НОМЕР_6, особистий номер НОМЕР_5 , у 2008 році закінчив ІНФОРМАЦІЯ_5 , призваний на війську службу 26.11.2010 відділом ВК Омської обл., по Моромцевському та Седельниківському районах.
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно абзацу 2 ч. 8 ст. 135 КПК України ОСОБА_6 вважається таким, який належним чином повідомлений про підозру і про виклики до слідчого, з моменту опублікування повідомлення про підозру та повісток про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_6 до Головного слідчого управління Національної поліції України відповідно до опублікованих повісток безпідставно не з'явився, про причини неявки не повідомив.
29.07.2024 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Відповідно інформаційно-аналітичної системи Державної прикордонної служби України, ОСОБА_6 , у встановленому порядку у відповідності до чинного законодавства України не фіксувався, як особа, що законно перетнула державний кордон.
Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки.
Відповідно до чинного КПК України, тягар доказування перед слідчим суддею, судом, наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого та прокурора, як на суб'єктів, які здійснюють кримінальне провадження, а тому вони мають обґрунтувати необхідність застосування заходів його забезпечення.
Так, санкція з інкримінованого кримінального правопорушення передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Таким чином, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 є згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому звернутися з клопотанням до слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що підозрювана особа може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років та той факт, що останній вчинив злочин, перебуваючи на військовій службі зс рф, існує ризик вважати, що він з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
2) Незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_6 знайомий з потерпілою ОСОБА_8 та її сім'єю, йому відоме їх місце проживання, а також зі свідком ОСОБА_20 , володіє інформацією про останнього, оскільки вони разом проходили військову службу та брали участь в бойових діях на території України, для забезпечення безпеки та попередження незаконного впливу на вказаних учасників з боку підозрюваного.
4) Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Даний ризик обґрунтовується тим, що перебуваючи не під вартою, ОСОБА_6 може не з'являтися на виклики для проведення слідчих та процесуальних дій слідчим, прокурором, слідчим суддею, враховуючи те, що підозрюваний є військовослужбовцем зс рф та громадянином рф, не має визначеного місця проживання на території України та міцних соціальних зв?язків.
5) Вчинити інше кримінальне правопорушення
Враховуючи те, що інкриміновані кримінальні правопорушення, вчинялись військовослужбовцем зс рф, що перебуває на посаді сержанта, командира гармати 1 САБ САД 234 ДШП 76 ДШП ПДВ зс рф, якому було ввірено вогнепальну та артилерійську зброю, боєприпаси та вибухові пристрої для виконання бойових задач, однак останній використав вогнепальну зброю, шляхом демонстрації та погроз її застосування задля вчинення сексуального насильства, що вказує на схильність підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення інших аналогічних злочинів на території України.
У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.
Заслухавши обґрунтування клопотання сторони обвинувачення, захисника, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, надані докази захисниками, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку,встановлених законом.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.
Наряду з вказаним, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_6 буде продовжувати переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчиняти інше кримінальне провадження; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обов'язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено нормою національного законодавства, а саме статтею 575 КПК України передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Разом з цим, зазначена вимога міститься і у ч. 2 ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов'язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.
Так, згідно Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону, Державної митної служби України від 09.01.1997 року №3/1/2/5/2/2, підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу надісланий до НЦБ. НЦБ вивчає одержані матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. Про здійснений запит НЦБ письмово інформує ініціатора, який після цього зобов'язаний негайно повідомляти нові відомі факти щодо розшукуваних для коригування розшукових заходів за кордоном.
Частина 6 статті 193 КПК України містить імперативну норму, з якої слідує, що слідчий суддя обирає запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у розшук.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статей Конвенції випадків до процедури, встановленої законом.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого, так як матеріали клопотання обґрунтовано та прокурором в судовому засіданні передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України та наявність ризиків, а саме, те що підозрюваний має можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та фактично вже переховується від слідства; може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; має можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; схильний вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою обрання більш м'якого запобіжного заходу та наряду з вказаним доведено, що підозрюваний перебуває у розшуку
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого групи ГСУ Національної поліції України майора поліції ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України - задовольнити.
Обрати підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину російської федерації, уродженцю села Голубівка, Седельниківського району Омської області рф, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування запобіжного обраного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1