05.09.2024 Справа № 756/9813/24
№ 756/9813/24
№ 3/756/4408/24
іменем України
05 вересня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев'ятко В.В., вивчивши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
01 серпня 2024 року, близько 21 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , що виразилось в словесних образах та погрозах завдання тіесних ушкоджень, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
Будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КпАП України, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась та не повідомила суду про поважні причини свого неприбуття.
Разом з цим, у попередніх судових засіданнях, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що 01.08.2024 будь-яких сварок з матір'ю ОСОБА_2 за місцем її проживання - не вчиняла. Мати постійно вмішується в її відносини з чоловіком та її обмовляє.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 01.08.2024, близько 21 год. 30 хв., до неї додому прийшла дочка ОСОБА_1 , яка посварилась з чоловіком. Остання перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Після цього, між нею та дочкою виникла суперечка, у ході якої ОСОБА_1 словесно ображала та погрожувала їй завданням тілесних ушкоджень. ОСОБА_2 вказала, що сварки між дочкою та її чоловіком трапляються досить часто. Після сварок дочка приходить до неї додому та проживає певний час.
Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останні вказали, що ОСОБА_2 постійно вмішується у сімейні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , критикує їх за неправильне виховання дитини та оговорює їх.
Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_1 , які остання надала під час попередніх засідань, письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вивчивши та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, зокрема письмові пояснення потерпілої та правопорушниці, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами та іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 579695, в якому зафіксовано факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 . ОСОБА_1 була ознайомлена із його змістом про що свідчить підпис останньої;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та поясненнями, які вона надала в суді, у яких остання вказала, що ОСОБА_1 вчинила сварку в ході якої словесно ображала її та погрожувала завданням тілесних ушкоджень.
Суд зауважує, що пояснення потерпілої, у тому числі письмові, підтверджуються відомостями, що містяться у рапорті виклику працівників поліції.
Щодо посилань ОСОБА_1 на відсутність ознак домашнього насильства, суд зважає на таке.
Як убачається з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Зважаючи на вказане, суд вважає посилання ОСОБА_1 необґрунтованими.
Оцінюючи письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд зважає на те, що вказані особи не були безпосередніми свідками події. Відомості про які вони повідомляють характеризують лише відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що не спростовує обставин, які викладено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд розцінює невизнання вини ОСОБА_1 , як спосіб захисту, обраний правопорушницею з метою уникнення відповідальності, оскільки із наданих суду матеріалів убачається вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру,внаслідок якого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 33 КпАП України, суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, ступінь його вини.
Обставин, що пом'якшують покарання правопорушниці судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушниці судом не встановлено.
Враховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 173-2 КпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 170 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя В.В. Дев'ятко