16.09.2024 Справа № 756/5553/24
Унікальний номер 756/5553/24
Номер провадження 2-ві/756/21/24
про відвід судді
16 вересня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.
секретар судового засідання - Крикун І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шеремет Марії Олегівни про відвід головуючого судді Тихої О.О. у цивільній справі № 756/5553/24 (провадження № 2/756/3075/24) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини,
Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шеремет М.О. 11 вересня 2024 року надійшла заява про відвід головуючого судді Тихої О.О. у цивільній справі № 756/5553/24 (провадження № 2/756/3075/24) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що у заявника є підстави вважати, що суддя прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. На думку заявника, суддею порушено принцип безсторонності та надано переважне право стороні позивача тому що двічі, 16 липня 2024 року та 10 вересня 2024 року, за клопотанням представника позивача Мєшальнікова О.В. відкладено підготовче засідання, незважаючи на заперечення сторони відповідача, що призводить до недотримання розумних строків розгляду справи та затягування судового процесу. Підготовче судове засідання 16 липня 2024 року відкладено за клопотанням представника позивача, який начебто не був ознайомлений з відзивом на позовну заяву та зустрічним позовом. 10 вересня 2024 року підготовче судове засідання відкладено через відсутність висновку органу опіки та піклування. Який не впливає на проведення підготовчого засідання. За клопотанням адвоката Мєшальнікова О.В., суд зобов'язав сторону відповідача, усупереч вимогам ч. 9 ст. 83 ЦПК України, направити клопотання разом із письмовими доказами позивачу ОСОБА_2 та її представнику засобами поштового зв'язку. Заявник не погоджується з процесуальним рішенням головуючого, оскільки клопотання направлено позивачу ОСОБА_2 на електронну пошту, а представнику Мєшальнікову О.В. клопотання не надсилалося через відсутність реквізитів.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року визнано необґрунтованою заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шеремет М.О. про відвід, тому передано для визначення відповідно судді, згідно положення ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 вересня 2024 року заява про відвід передана для розгляду судді Шролик І.С.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Дослідивши заяву, мотиви, якими її обґрунтовано, матеріали справи приходжу до висновку що заява представника відповідача- адвоката Шеремет М.О. не підлягає задоволенню,з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Наявність безсторонності суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись за суб'єктивними та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п. 49).
Дослідивши обставини, зазначені представником відповідача в обґрунтування заявленого нею відводу, суд приходить до висновку, що заява про відвід не містить підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України, які б слугували підставою для відводу головуючого судді.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із положенням ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, у підготовчому судовому засіданні 16 липня 2024 року прийнято до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації. Зобов'язано орган опіки та піклування на виконання вимог ч.5 ст. 19 СК України надати суду письмовий висновок щодо розв'язання спору.
Як вбачається з протоколу судового засідання 10 вересня 2024 року, зобов'язано представника відповідача на виконання вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України надіслати позивачу ОСОБА_2 та третім особам копію зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів у паперовій формі листом з описом вкладення. А також через відсутність представника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та ненаданням письмового висновку органом опіки та піклування, витребуваного судом в порядку ч. 5 ст. 19 СК України ухвалою від 16 липня 2024 року, у зв'язку з наведеним у підготовчому засіданні оголошено перерву.
Відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до частин 4-6 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Отже, приходжу до переконання, що вимоги головуючого до представника відповідача про надіслання клопотання із наданими доказами в паперовому вигляді на адресу позивача відповідають вимогам діючого законодавства.
За приписами ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оголошення перерви в підготовчому засіданні, серед іншого через відсутність письмового висновку Орган опіки та піклування не може свідчити про зацікавленість головуючого судді щодо результату розгляду справи; або викликати сумніви у неупередженості та об'єктивності.
Таким чином, твердження представника відповідача про заінтересованість головуючого судді у результаті розгляду справи, упередженість судді є голослівними, не підтверджені жодними доказами, ґрунтуються на особистих припущеннях заявника, не можуть викликати сумнівів у неупередженості судді чи свідчити про особисту зацікавленість судді у результаті розгляду справи.
З огляду на викладене, вважаю, що представником відповідача Шеремет М.О. не зазначені та не доведені обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Тихої О.О. при розгляді вищевказаної справи, у зв'язку з чим заява про відвід задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шеремет Марії Олегівни про відвід головуючого судді у цивільній справі цивільної справи № 756/5553/24 (провадження № 2/756/3075/24) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16 вересня 2024 року.
Суддя І.С. Шролик