Номер провадження 2/754/4113/24
Справа №754/8252/24
Іменем України
12 вересня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості,
Зміст позовних вимог
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 102333255 від 14.06.2021 у розмірі 36183,85 грн, судового збору у розмірі 2422,40 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.06.2021 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» ОСОБА_1 було подано Заявку на отримання кредиту № 102333255.
ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 102333255 від 14.06.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті.
Відповідач уклав договір про споживчий кредит № 102333255 від 14.06.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20000,00 грн.
12.11.2021 згідно з умовами договору відступлення прав вимоги №13Т, ТОВ «Мілоан» було відступлено право вимоги за кредитним договором № 102333255 від 14.06.2021 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача.
Згідно з договором відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») становить 36183,85 грн, із яких:
- заборгованість за тілом кредиту становить 14250,00 грн;
- заборгованість за відсотками становить 19933,85 грн;
- заборгованість за комісійними винагородами становить 2000,00 грн;
- заборгованість за пенею становить 0 грн.
У зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору № 102333255 від 14.06.2021, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі № 102333255 від 14.06.2021, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», із зазначенням інформації про порядок погашення заборгованості за кредитним договором № 102333255 від 14.06.2021.
Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Рух справи
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Постановлено викликати відповідача шляхом надіслання судової повістки на адресу останнього відомого місця проживання, а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином. Так, позивач повідомлявся шляхом надсилання судової повістки до електронного кабінету; у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності його представника. Відповідач також повідомлявся про розгляд справи належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України; відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від відповідача до суду не надходило.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
14.06.2021 ОСОБА_1 на сайті: tengo.ua подала Заявку на отримання кредиту № 102333255, в якій вказані персональні дані її як позичальника, а також умови кредиту, а саме: сума кредиту: 20000,00 грн; строк кредиту: 30 днів з 14.06.2021; дата повернення кредиту: 14.07.2021; сума до повернення: 29500,00 грн; складові частини сукупної вартості кредиту:
- комісія за надання кредиту: 2000,00 грн, нараховується одноразово за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту за договором;
- проценти за користування кредитом: 7500,00 грн, нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 102333255 від 14.06.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті.
14.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102333255 (індивідуальну частину), відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п. 1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20000,00 грн.
Згідно з п. 1.3 договору кредит надається строком на 30 днів з 14.06.2021 (строк кредитування).
Відповідно до п. 1.4 договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 14.07.2021.
Згідно з п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту: 2000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом: 7500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно з п. 1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2.2.3 договору встановлено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно з п. 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
Положеннями п. 2.3.1.1 договору сторони визначили пролонгацію на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.com.ua за посиланням https://tengo.com.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості за кредитом. Встановлено строк продовження кредитування на 3 дні зі сплатою комісії 3 % від суми поточного залишку кредиту, на 7 днів зі сплатою комісії 5,00 % від суми поточного залишку кредиту, на 15 днів зі сплатою комісії 10 % від суми поточного залишку кредиту.
Пунктом 2.3.1.2 договору встановлено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Згідно з п. 7.1 договору строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Позивач на підтвердження перерахування відповідачу коштів в сумі 20000,00 грн за вказаним договором надав платіжне доручення № 28738644 від 14.06.2021.
Згідно з деталізованим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 36183,85 грн, з яких: 14250,00 грн - сума заборгованості за тілом, 19933,85 грн - сума заборгованості за відсотками, 2000,00 грн - сума заборгованості за комісією. При цьому, 15.07.2021 відповідачкою сплачено комісію за пролонгацію у сумі 1000,00 грн, тіло кредиту 1000,00 грн, проценти за кредитом 2100,00 грн, 26.07.2021 сплачено прострочені проценти за кредитом у сумі 362,50 грн, 27.07.2021 сплачено прострочені проценти за кредитом у сумі 150,00 грн, 03.08.2021 сплачено комісію за пролонгацію у сумі 100,00 грн, тіло кредиту 2375,00 грн, проценти за кредитом у сумі 2500,00 грн, 18.08.2021 сплачено комісію за пролонгацію 100,00 грн, тіло кредиту у сумі 2375,00 грн, проценти за кредитом 2500,00 грн, у зв'язку з чим відбулася пролонгація строку користування кредитом на пільгових умовах на 15 днів до 02.09.2021 включно.
ТОВ «Мілоан» здійснило нарахування відсотків за користування кредитом за період з 15.06.2021 по 19.10.2021.
12.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір відступлення прав вимоги № 13Т , відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 102333255 від 14.06.2021.
Відповідно до витягу з додатку до договору відступлення прав вимоги від 12.11.2021 ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи фінанс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 36183,85 грн, з яких: 14250,00 грн - сума заборгованості за тілом, 19933,85 грн - сума заборгованості за відсотками, 2000,00 грн - сума заборгованості за комісією.
Норми права та мотиви суду
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 зазначено, що «не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення».
З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості, був укладений в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням персональних даних відповідача.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач в позовній заяві вказує, що відповідач має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 36183,85 грн, з яких:
- 14250,00 грн заборгованість за тілом кредиту;
- 19933,85 грн заборгованість за відсотками;
- 2000,00 грн заборгованість за комісією.
Як вбачається з досліджених доказів, відповідачкою сплачено тіло кредиту на суму 5750,00 грн. Отже, заборгованість за тілом кредиту становить у розмірі 14250,00 грн (20000,00 - 5750,00).
Оскільки заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14250,00 грн та комісією у розмірі 2000,00 грн не погашена, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14250,00 грн та комісією у розмірі 2000,00 грн.
Водночас, щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом слід зазначити таке.
Пунктом 5 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX (набрав чинності 24.12.2023), внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, частину сьому статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено абзацом другим, згідно з яким у договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.
При цьому, згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX (набрав чинності 24.12.2023) встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Судом встановлено, що пунктом 1.3 договору № 102333255 від 14.06.2021 строк кредитування становить 30 днів, а відповідно до п. 7.1 договору строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Отже, строк кредитування та строк дії договору є різними поняттями.
Оскільки умови договору № 102333255 від 14.06.2021 відповідачем в частині його зобов'язань щодо погашення заборгованості за тілом кредиту не виконані, тому відповідно до п. 7.1 договору даний договір діє як станом на день ухвалення цього рішення, і діяв після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, тому на спірні правовідносини поширюється дія абзацу другого частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону від 22 листопада 2023 року № 3498-IX.
З огляду на те, що абзацом другим частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом і продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін, суд доходить висновку, що приписи п. 2.3.1.2 договору № 102333255 від 14.06.2021 щодо автоматичної пролонгації договору суперечать положенням абзацу другому частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» і не можуть застосовуватися та не можуть бути підставою для стягнення відсотків у період автоматичної пролонгації договору, адже додаткового договору про продовження строку користування кредитом сторонами не укладалося.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначається, що:
- проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу) (пункт 81);
- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91);
- на період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 97);
- при цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність (пункт 106);
- на відміну від розміру процентів за «користування кредитом», розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання може бути зменшений судом (пункт 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18) (пункт 107).
- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128).
Вище судом встановлено, що строк користування кредитними коштами на підставі п. 2.3.1.1 договору було пролонговано відповідачем до 02.09.2021, при цьому несплаченими у відповідача залишилися відсотки у строк користування кредитом з 15.06.2021 по 02.09.2021.
Нараховані відсотки позивачем, починаючи з 03.09.2021 по 19.10.2021 у сумі 6697,50 грн (142,50 грн * 47 дн) не підлягають стягненню з відповідача, оскільки таке нарахування здійснено за межами строку кредитування.
Тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом за період з 15.06.2021 по 02.09.2021 у розмірі 13236,35 грн (19933,85 грн - 6697,50 грн).
У зв'язку з викладеним позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за договором про споживчий кредит у розмірі 14250,00 грн, комісії у розмірі 2000,00 грн, відсотків за користування кредитом за період з 15.06.2021 по 02.09.2021 у розмірі 13236,35 грн, а всього на суму 29486,35 грн.
Щодо судових витрат
Позивач просить стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн 00 коп.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.04.2024, укладений між позивачем та адвокатом Білецьким Б.М., додаткову угоду № 003153615187 від 10.05.2024, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 10.05.2024 на суму 6000,00 грн, Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 10.05.2024 на суму 6000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5618/10 від 17.03.2016.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4889,42 грн (29486,35 * 6000,00 / 36183,85 = 4889,42 грн) та судовий збір в розмірі 1974,02 грн (29486,35 * 2422,40 / 36183,85 = 1974,02 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 102333255 від 14.06.2021 у розмірі 29486,35 грн, судовий збір у розмірі 1974,02 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4889,42 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ: , місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», код ЄДРПОУ: місцезнаходження: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21.
Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2024.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак