ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14509/19
провадження № 1-кп/753/279/24
"06" вересня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
проводячи судовий розгляд кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019100020001289 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3
В проваджені Дарницького районого суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись при цьому на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідка, продовження злочинної діяльності, подавши окреме клопотання із детальним обгрунтуванням своєї позиції.
Також, прокурор наголосив на тому, що ОСОБА_3 здійснювався тиск на потерпілого ОСОБА_7 , про що останній повідомив у своїй заяві, направленій до до Дарницької окружної прокуратури м. Києва та Дарницького районного суду м. Києва. Окрім цього, прокурор зазначив, що на даний момент Дарницьким районним судом м. Києва розглядається обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів в тому числі і злочинів передбачених ч.1 та ч.2 ст.255 КК України. Також відносно ОСОБА_3 у різних судах м. Києва розглядаються кримінальні провадження, що свідчить про те, що останній є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень і лише запобіжний захід у виді тримання під вартою може гарантувати уникненню описаних вище ризиків. Окрім цього прокурор просив звернути увагу суду на ту обставину, що інший обвинувачений у зазначеному кримінальному провадженні - ОСОБА_8 до якого не було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою уже тривалий час переховується від суду.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заявленого клопотання та зазначив, що всі клопотання прокурора ідентичні, жодного обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 районними судами міста Києва ухвалено не було, а тому вина не доведена та його підзахисний вважається невинуватим. Крім того, показання потерпілого, які є єдиним доказом у справі, неодноразово змінювалися. Також, захисником було наголошено на тому, що кожен має право на справедливий суд. ОСОБА_3 справно ходив у судові засідання, до поліції з"явився самостійно та добровільно віддав наявну у нього зброю. Крім того, його підзахисний має міцні соціальні зв'язки, четверо дітей та цивільну дружину, яка перебуває у декретній відпустці, а тому є всі підстави для зміни запобіжного заходу на такий, що не пов'язаний з позбавленням волі.
Захисник ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення клопотання та зауважив, що прокурором порушено порядок вручення стороні захисту та обвинуваченому клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та воно подане із порушенням строків передбачених ч.1 ст.199 КПК України. При цьому прокурором не зазначено та не надано суду доказів на підтвердження доводів зазначених у клопотанні. Стан здоров'я його підзахисного наближений до критичного, останній переніс оперативне втручання на лівій руці, що потребує надання йому належної медичної допомоги. Також, захисник повторно підкреслив інформацію озвучену його колегою - захисником ОСОБА_5 щодо міцних соціальних зв'язкі його підзахисного та зазначив, що відповідно до практики ЄСПЛ, сама по собі тяжкість злочину, у скоєнні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію своїх захисників.
Розлядаючи заявлене у судовому засіданні клопотання суд виходить із наступного.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, суд не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, враховує обгрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правпорушення, якє відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за формою вини є умисним, при доведенні провини за яке обвинуваченому загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Також суд враховує інформацію про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, характеристики.
Так, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, має постійне місце проживання у м. Києві, проживає у цивільному шлюбі, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, раніше не судимий, однак, згідно вимоги УІАП відносно нього до Києво-Святошинського районного суду Київської області 26.12.2017 скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 345 КК України, до Дарницького районного суду м. Києва 19.07.2021 скеровано обвинувальний акт за ч. 3 ст. 186 КК України, до Печерського районного суду м. Києва 10.08.2021 скеровано обвинувальний акт за ч. 4 ст. 296 КК України, а також 05.01.2024 року СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 1, 2 ст. 255 КК України (справа перебуває на розгляді у Дарницькому районному суді м. Києва).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При розв'язанні клопотання прокурора, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставинами у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 є обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, за який, при доведені вини, ОСОБА_3 загрожує покарання до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна, об'єкт посягання та суспільний резонанс.
Наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховувавння від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.
Реальним на даний момент є ризик переховування від суду, оскільки розуміючи яке покарання йому загрожує у разі доведення вини, ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що унеможливить встановлення істинни у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження передбачених ст. 2 КПК України.
При цьому слід зазначити та загострити увагу на тому що інший обвинувачений у зазначеному кримінальному провадженні - ОСОБА_8 , який згідно обвинувального акту є співучасником вчиненого разом із ОСОБА_3 злочину, уже тривалий час переховується від суду.
Також, реальним та доведеним є ризик незаконного впливу на потерпілого, який факти тиску на нього з боку осіб, які діють від імені ОСОБА_3 , виклав у зверненні до прокуратури та у клопотанні про застосування відносно нього заходів безпеки, які судом оцінено як реальні та винесено ухвалу від 13.11.2023 року про застосування відносно останнього заходів безпеки відповідно до Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".
Перевіряючи існування ризику щодо вчинення інших кримінальних правопорушень, суд не може не взяти до уваги і той факт, що різними судами м. Києва та Київської області розглядаються кримінальні провадження відносно ОСОБА_3 , зокрема до Києво-Святошинського районного суду Київської області 26.12.2017 року скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 345 КК України, до Дарницького районного суду м. Києва 19.07.2021 року скеровано обвинувальний акт за ч. 3 ст. 186 КК України, до Печерського районного суду м. Києва 10.08.2021 року скеровано обвинувальний акт за ч. 4 ст. 296 КК України. Обвинувальний акт по зазначеному провадженні був скерований до Дарницького суду 19.07.2019 року та по інших справа ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів як до подій які, згідно обвинувального акту, мали місце по справі де потерпілим є ОСОБА_7 так і після.
Окрім цього, суд бере до уваги і повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, від 05.01.2024 року (справа перебуває на розгляді у Дарницькому районному суді м. Києва).
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, обвинуваченому інкриміновано вчинення умисного особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, та вважає, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст. 177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.
Також судом не здобуто інформації, яка би категорично виключала можливість перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.
Враховуючи вищенаведений комплекс обставин, єдиним запобіжним заходом який взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України є тримання під вартою.
Разом із тим, реагуючи на доводи захисників, щодо стану здоров"я ОСОБА_3 , враховуючи те, що життя та здоров'я особи у відповідності до Конституції України є найвищими соціальними цінностями, беручи до уваги стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3 , практику Європейського суд с прав людини, зокрема рішення «Кудла проти Польщі», «Гуртадо проти Швейцарії», «Гумматов проти Азербайджану», «Худобін проти Росії», «Сарбан проти Молдови», «Харченко проти України», суд наполегливо вимагає забезпечити належну охорону здоров'я обвинуваченого шляхом надання йому адекватної медичної допомоги, і коли цього вимагає медичний стан, забезпечити регулярний і систематичний нагляд поряд із комплексною стратегією лікування, мета якої полягатиме не лише в реагуванні на симптоматичному рівні, а й у подавленні наявних в ув'язненого хвороб або недопущенні їх загострення, в тому числі обстеження та лікування поза межами СІЗО та допущення лікарів інших лікувальних закладів до обвинуваченого в межах СІЗО.
Щодо доводів захисника ОСОБА_6 про порушення прокурором при поданні клопотання строків передбачених ч.1 ст.199 КПК України та невручення завчасно клопотання захисникам та обвинуваченому, суд виходить із того, що у відповідності до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. І саме в цьму полягає функція судового контролю, в даному випадку у питанні що стосується запобіжного заходу. Розглядаюти в черговий раз питання щодо запобіжного заходу, суд вислухав, врахував та надав оцінку доводам які мали можливість повно та детально висловити прокурор, захисники та обвинувачений і прийняв законне та обгрунтоване рішення, що в повній мірі кориспондується із вимогами ч.3 ст.331 КПК України.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 176-206 КПК України,
Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 04.11.2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя: