02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/5929/24
провадження № 2/753/4993/24
24 квітня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №101224628 у розмірі 15 775,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 26.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №101224628, відповідно до умов якого відповідач отримала 5 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 11.12.2022. Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного договору є анкета-заява на кредит №101224628 позичальника від 26.11.2022. Так, ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі надавши відповідачу кредит на потрібну їй суму, а відповідач свого зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, не виконала. 30.05.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги №98-МЛ/Т, за умовами якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №101224628. У змісті позовної заяви позивач вказує, що відповідачка не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів, а враховуючи те, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до неї, останнє просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 775,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 3 500,00 грн., простроченої заборгованості за сумою відсотків у розмірі 11 775,00 грн., простроченої заборгованості за комісією у розмірі 500,00 грн.
Вказана позовна заява з доданими до неї документами була сформована в системі «Електронний суд». Позивачем дотримано вимоги ч. 7 ст. 43 Цивільньного процесуального кодексу України.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.03.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
17.04.2024 від відповідача через електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву, який підлягає поверненню останній з огляду на наступне.
За приписами чч. 1 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 7 ст. 178 ЦПК України). Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ч. 4 ст. 178 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 183 ЦПК України. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік вказаний у цій статті та інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Частиною четвертою статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів надіслання (надання) даного відзиву на поштову адресу або ж до зареєстрованого Електронного кабінету позивача в системі ЄСІТС, а відтак у відповідності до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, повертає його відповідачу без розгляду.
Суд, в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №101224628, за умовами якого остання отримала суму кредиту в розмірі 5 000,00 грн. загальним строком на 105 днів, тобто до 11.03.2023, та зобов'язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Згідно стст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, зокрема надавши відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №54894063 від 26.11.2022, копія якого міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, що укладаючи вищевказаний кредитний договір, відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, відповідач підписала кредитний договір №10224628 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором W66577, який був направлений на номер її мобільного телефону НОМЕР_1 , що в свою чергу є належним та допустимим доказом, який свідчить про укладення між сторонами спірного правочину.
Також варто зазначити, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна та пароля до особистого кабінету, кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений.
До вказаних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20), від 2 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20.
Підтвердженням добровільного укладення відповідачем кредитного договору №101224628 від 26.11.2022 є анкета-заява на кредит №101224628 від 26.11.2022.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За приписами ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» на правовідносини стосовно кредитного договору №101224628 поширюється дія цього закону. Частина 3 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Положеннями ч. 6 ст. 11 до Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
30.05.2023 між ТОВ «Міолан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №98-МЛ/Т, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Міолан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №101224628 від 26.11.2022.
Також з матеріалів справи вбачається, що первинний кредитор ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» матеріали кредитної справи; довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що відповідач, з якою укладено кредитний договір №101224628, ідентифікована. Акцепт договору відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідачка не надала своєчасно Товариству грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог стст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вищевказаним кредитним договором не виконала.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у розмірі 15 775,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, судом встановлено зібраними по справі доказами та не спростовано відповідачем, що остання умови кредитного договору №101224628 від 26.11.2022 не виконала, а відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись стст. 4, 12, 76-81, 89, 137, 141, 258-259, 263-268, 274 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №101224628 у розмірі 15 775,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 3 500,00 грн., простроченої заборгованості за сумою відсотків у розмірі 11 775,00 грн., простроченої заборгованості за комісією у розмірі 500,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.
Дата складання повного тексту рішення - 18.06.2024.