Справа № 726/2637/24
Провадження №3/726/948/24
Категорія 305
16.09.2024 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15.07.2024, приблизно о 19:10, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у АДРЕСА_2 , в ході виниклого словесного конфлікту штовхнув ОСОБА_2 та шарпав його за одяг.
Таким чином своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання працівниками поліції доставлений не був та не з'явився на виклик суду, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлялася належним чином. Поважних причин неявки суду не повідомив, жодних клопотань від нього не надходило.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення та враховуючи факт належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи щодо неї, за відсутності поважних причин неявки, оскільки таких суду не надано, вважаю за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази та надавши їм відповідну правову оцінку, доходжу такого висновку.
Згідно із вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин у справі.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Основним безпосереднім об'єктом хуліганства є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає зокрема у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та обумовлені мотивом неповаги до суспільства з метою задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу.
Отже, суб'єктивна сторона такого правопорушення (дрібне хуліганство), полягає в неповазі до суспільства, у демонстрації свої зневаги до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству.
Інакше кажучи, одним з елементів суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Так, особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки (постанова ВСУ від 04.10.2012 у справі № 5-7к12).
Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є фізична осудна особа, що на момент скоєння правопорушення досягла 16-річного віку.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 173 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 187327 від 14.08.2024, який складений відповідно до вимог КУпАП та містить виклад обставин вчиненого правопорушення, яке знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи (а.с.1); даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.07.2024 та письмовими поясненнями ОСОБА_2 у яких останній вказує про те, що 15.07.2024, приблизно о 19:10, поблизу ТОВ «Меблі Токабо» невідомий чоловік штовхнув його та шарпав за одяг (а.с.2-4); даними письмових пояснень свідка ОСОБА_3 у яких останній вказує про те, що того дня група молодиків поводила себе зухвало біля магазину, а тому ОСОБА_4 зробив їм зауваження, в подальшому між ним виник конфлікт в ході якого вони штовхалися та було викликано поліцію, наразі ОСОБА_1 звільнено з роботи (а.с.6).
У своїх письмових поясненнях, долучених до протоколу ОСОБА_1 вказує про те, що 15.07.2024 перебував на роботі та побачив групу молодиків, які напідпитку поводили себе зухвало, один із них агресивно відреагував на зауваження, почав конфлікт в ході якого змушений був його відштовхнути та витягнути із приміщення (а.с.5).
Таким чином, із долучених та досліджених в ході судового розгляду справи доказів встановлено, що гр. ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме хуліганські дії, які були пов'язані із неповагою до особи, людської гідності, в ході яких останній показав свою ніби вищість (винятковість) та байдуже ставленням до законів і правил поведінки, при цьому причини таких дій не встановлено, що дає підстави стверджувати про їх безпричинність, а провівши аналіз доказів у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - доведена повністю.
При накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність і відсутність обтяжуючих відповідальність обставин.
Враховуючи викладене вважаю, що щодо ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та сприятиме запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору до суду не надано.
Керуючись ст. ст. 34, 35, 40-1, 173, 278, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривню 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
СуддяС. А. Асташев