Справа № 726/2543/24
Провадження №1-кп/726/137/24
Категорія 230
16.09.2024 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, матеріали клопотання прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262020002770 від 12.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, щодо неповнолітнього:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, уродженця м. Чернівці, із базовою середньою освітою, учня 11 класу Чернівецького ліцею № 1, не одруженого, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
особи, щодо якої застосовуються
заходи медичного характеру ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
Неповнолітній ОСОБА_4 , 12.07.2024 в період часу з 06:00 по 10:45, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, проходячи 1-им ОСОБА_8 в м. Чернівці, наближаючись до будинку № 15, побачив транспортний засіб марки «Geely», модель MR-7151A, із державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2008 року випуску, синього кольору.
В подальшому ОСОБА_4 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля марки «Geely», модель MR-7151A, номер кузову НОМЕР_2 , із державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2008 року випуску, синього кольору, вартість якого згідно із даних висновку експерта становить 56 290,02 грн, власником якого є ОСОБА_9 , відчинивши незачинені двері зі сторони водія, сів за кермо, розібрав замок запалення і за допомогою схрещування дротів здійснив невдалу спробу запуску двигуна.
Тоді, без відома та всупереч волі власника, використовуючи фізичну силу, ОСОБА_4 залишив салон автомобіля та шляхом штовхання почав переміщувати вищевказаний автомобіль з місця його знаходження, чим встановив контроль над транспортним засобом, в напрямку вул. Дениса Лукіяновича, однак під час руху автомобіль з'їхав на узбіччя та був пошкоджений, вартість майнової шкоди згідно із даних висновку експерта склала 17 407,37 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Geely», модель MR-7151A, номер кузову НОМЕР_2 , із державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2008 року випуску, синього кольору, та пошкодивши його, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а своїми противоправними діями заподіяв ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 73 697,39 грн.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 , вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, а саме незаконне заволодінні транспортним засобом.
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшло клопотання прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262020002770 від 12.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, щодо неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи 12.09.2024 передано на розгляд головуючого судді ОСОБА_1 (що уповноважений здійснювати розгляд кримінального провадження щодо неповнолітніх).
Ухвалою судді від 12.09.2024 кримінальне провадження із клопотанням прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 16.09.2024.
В подальшому завершено підготовку до судового розгляду та ухвалою суду від 16.09.2024 призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор підтримав скероване клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та просив його задовольнити. Також просив вирішити питання речових доказів у справі.
Особа, щодо якої застосовуються примусові заходи медичного характеру ОСОБА_4 , його законний представник ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 , підтримали клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
При цьому ОСОБА_4 вину визнав та підтвердив дійсність обставин, викладених у обвинувальному акті.
Потерпілий ОСОБА_9 скерував заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить такого висновку.
Обставини вчинення ОСОБА_4 суспільно - небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 Кримінального кодексу України, знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження на підставі досліджених судом доказів:
- даних витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262020002770 від 12.07.2024, про внесення відомостей за заявою ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України (а.м.к.п. 2);
- відомостями протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 12.07.2024, де зазначено, що ОСОБА_9 звернувся до органів поліції із заявою про те, що 12.07.2024 в період часу з 06:00 до 10:45, невідома особа, заволоділа його транспортним засобом марки «Geely», модель MR-7151A, із державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2008 року випуску, синього кольору, який був припаркований за адресою: АДРЕСА_2 (а.м.к.п. 6);
- даними протоколу огляду місця події від 12.07.2024 в ході якого було оглянуто автомобіль марки «Geely», модель MR-7151A, із державним номерним знаком НОМЕР_1 (а.м.к.п. 8-23);
- даними протоколу огляду місця події від 12.07.2024 в ході якого було оглянуто узбіччя дороги (траси) за адресою: АДРЕСА_3 , біля центру «Tesla Center», біля якого знаходився ОСОБА_4 (а.м.к.п. 32-35);
- даними протоколу огляду від 16.07.2024 в ході якого було оглянуто металевий замок запалення (а.м.к.п. 38-42);
- документами на підтвердження належності транспортного засобу потерпілому (а.м.к.п. 65-71);
- відомостями протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16.07.2024 відповідно до якого за фотознімками свідок ОСОБА_10 впізнав особу під номером 4 яким виявився ОСОБА_4 , як особу, що незаконно заволоділа транспортним засобом (а.м.к.п. 75);
- даними висновку експерта № СЕ-19/126-24/8076-АВ від 25.07.2024 щодо ринкової вартості автомобіля та вартості матеріального збитку (а.м.к.п. 81-109);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту із потерпілим від 22.07.2024 (а.м.к.п. 115-118).
За результатами дослідження наданих стороною обвинувачення доказів у інших учасників судового провадження не виникло зауважень щодо їх належності та допустимості.
Враховуючи наведене, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке вірно кваліфіковано за ч.1 ст.289 Кримінального кодексу України, оскільки останній вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом.
Разом із тим, відповідно до висновку судової психіатричної експертизи № 1344 від 29.08.2024 Чернівецької філії судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України» встановлено, що ОСОБА_4 , на даний час виявляє ознаки психічного захворювання у формі шизофренії, параноїдної, текучий процес. На період часу до якого відносять інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 виявляв ознаки психічного захворювання у формі ознаки психічного захворювання у формі шизофренії, параноїдної, текучий процес. За своїм психічним станом він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Враховуючи, що ОСОБА_4 , після скоєння інкримінованого йому діяння, пройшов курс стаціонарного лікування в ЧОПЛ (12.07.2024-28.08.2024 року) та був виписаний з покращенням, до ОСОБА_4 , рекомендоване застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.
Таким чином, у судовому засіданні доведено, що неповнолітній ОСОБА_4 вчинив суспільно - небезпечне діяння в стані неосудності.
Наявний у справі висновок експертів-психіатрів не викликає у суду сумнівів про те, що особа страждає на психічну хворобу, яка зумовлює її неосудність і викликає потребу в застосуванні щодо неї примусових заходів медичного характеру вказаних у висновку.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно зі ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру, окрема у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Частиною 2 статті 94 КК України визначено, що надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Згідно із положеннями ст.511 КПК України, досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується закриттям кримінального провадження або складенням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 512 КПК України судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Разом із тим, відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.
Виходячи з роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст.96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.
Згідно із абзацу 2 пункту 15 цієї ж Постанови, для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з'ясувати думку експертів - психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини вчинення суспільно-небезпечного діяння, дані про характер і тяжкість наявного у ОСОБА_4 психічного захворювання, ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, а також тяжкості вчинення суспільно-небезпечного діяння, беручи до уваги дані, що містяться у висновку судово-психіатричної експертизи № 1344 від 29.08.2024, суд доходить висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 зазначеного прокурором виду примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, у зв'язку з наявним у неповнолітнього психічним захворюванням.
Застосування інших видів примусових заходів медичного характеру, передбачених с.94 КК України, щодо ОСОБА_4 суд не вбачає.
Виходячи із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу (назву конкретного психіатричного закладу), в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовано.
Враховуючи, що неповнолітній ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, то витрати на залучення експертів, а саме на проведення дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/126-24/7993-Д від 18.07.2024 у розмірі 1 514 грн. 56 коп. та на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/126-24/8076-АВ від 25.07.2024 у розмірі 4 922 грн. 32 коп. необхідно віднести на рахунок держави.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 19, 93, 94 Кримінального кодексу України, ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст.ст. 1-29, 100, 369-372, 376, 512, 513 КПК України, суд
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262020002770 від 12.07.2024, щодо неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, примусові заходи медичного характеру, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України, у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Витрати на проведення дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/126-24/7993-Д від 18.07.2024 у розмірі 1 514 грн. 56 коп. та на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/126-24/8076-АВ від 25.07.2024 у розмірі 4 922 грн. 32 коп. - віднести на рахунок держави.
Речові докази:
- автомобіль марки «Geely», модель MR-7151A, із державним номерним знаком НОМЕР_1 , синього кольору, що визнаний речовим доказом та повернутий потерпілому ОСОБА_9 на зберігання - залишити за належністю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- металевий замок запалення, що визнаний речовим доказом та зданий до камери зберігання речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, упакування ID 3024199666328602, номер книги обліку речових доказів 999, порядковий номер 6522 - повернути за належністю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддяОСОБА_1