САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/2597/24
Провадження № 1-кп/726/138/24
Категорія 168
16.09.2024 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду м. Чернівці, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262020002909 від 20.07.2024, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, уродженця с. Юрківці Заставнівського району Чернівецької області, одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного володільця майна ОСОБА_6 ,
19 липня 2024 року приблизно о 18:00 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив, всупереч вимогам чинного законодавства, а саме: ст. 13 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 19 Кодексу України «Про надра», п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №59 від 27.01.1995 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», Постанови Кабінету Міністрів України за №557 від 12.07.2005 «Про затвердження порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду», тобто не маючи дозвільних документів на видобування корисних копалин, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій, переслідуючи мету незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме гравію, що відноситься до сировини гравійно-піщаної, керуючи спеціальним транспортним засобом ескаватором-навантажувачем марки JCB 3CX 14M4WM, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 , що на праві власності належить ОСОБА_7 , приїхав в АДРЕСА_2 , використовуючи даний спеціальний транспортний засіб, здійснив копання ями піщано-гравійної суміші, шляхом її забору викопавши дві ями, одну глибиною приблизно 3,40 метра, шириною близько 3 метрів та довжиною 3,2 метра та другу - глибиною приблизно 3 метра, шириною близько 3,7 метрів та довжиною 3,5 метра.
Згідно із даними висновку судової експертизи № СЕ-19/126-24/8375-ФХД від 02 серпня 2024 року, незаконно видобутий ОСОБА_3 ґрунт в АДРЕСА_2 , з копанки під номером 1 (ями № 1) та копанки під номером 2 (ями № 2) є гравієм.
На підставі положень статті 13 Конституції України - земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до положень ст. 19 Кодексу України «Про надра» - надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.
Згідно із вимогами п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №59 від 27.01.1995 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, іноземним юридичним особам, об'єднанням юридичних осіб, створеним в Україні чи за її межами (далі - підприємства), а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства (далі - громадяни) лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.
Як визначено Постановою Кабінету Міністрів України за № 557 від 12.07.2005 «Про затвердження порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду», дозволи видаються: Міндовкіллям - у разі проведення робіт на землях водного фонду в межах прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів, у внутрішніх морських водах, лиманах і територіальному морі; Держводагентством за погодженням з Міндовкіллям - у разі проведення на землях водного фонду днопоглиблювальних робіт, робіт з прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій (крім робіт на землях водного фонду в межах прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів, у внутрішніх морських водах, лиманах і територіальному морі).
Відповідно до положень пункту 3.6 «Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію», затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України № 198 від 25.06.2007 піщано-гравійна порода - сипка гірська порода з вмістом гравійної складової більше 30 %.
Згідно з «Переліком корисних копалин загальнодержавного значення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994, сировина піщано-гравійна відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.
Видобутий ОСОБА_3 ґрунт в АДРЕСА_2 , з копанки під номером 1 (ями № 1) та копанки під номером 2 (ями № 2), останній мав намір в подальшому здійснити погрузку на транспортний засіб марки вантажний самоскид марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_4 , однак, набравши один ковш, а також помітивши працівників поліції, які рухались в його сторону, висипав гравій з ковша на землю та припинив подальше вчинення ним кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, а саме в незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.
У судовому засіданні після роз'яснення головуючим суддею суті обвинувачення ОСОБА_3 повідомив, що йому зрозуміла суть обвинувачення за ч. 2 ст. 240 КК України, він визнає себе винуватим повністю у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за обставин, наведених у обвинувальному акті. Дійсно 19.07.2024 незаконно видобував ґрунт. Розкаявся у вчиненому та запевнив суд про недопустимість аналогічних дій у майбутньому.
Також обвинувачений та його захисник ОСОБА_5 просили суд затвердити укладену у кримінальному провадженні угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 пообіцяв, що зможе реально виконати умови угоди.
Прокурор ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні щодо затвердження угоди про визнання винуватості не заперечував та просив суд затвердити таку угоду від 09.09.2024, укладену із обвинуваченим за участі захисника, вважає, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджені в угоді вид та міру покарання. Просив вирішити питання речових доказів та процесуальних витрат.
Так, на розгляд Садгірського районного суду м. Чернівці, разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262020002909 від 20.07.2024, яка укладена 09 вересня 2024 рокуміж прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_8 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .
У п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Перевіряючи угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, суд доходить висновку, що її зміст відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Відповідно до положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч.5 ст. 469 КПК України).
Частиною 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. При цьому, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Так, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, який згідно із класифікацію, визначеною ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів. В результаті його вчинення шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє: права, надані йому законом; наслідки укладення та затвердження угоди; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угод судом, а також обвинувачений цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують.
У тому числі обвинувачений повідомив суду, що зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені Законом.
Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості від 09 вересня 2024 року між прокурором та обвинуваченим за участі захисника, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши доводи учасників кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження такої угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а тому його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 240 КК України, за якою належить призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.
Погоджене сторонами вид та міра покарання за ч. 2 ст. 240 КК України, відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 50, 65 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, а саме: повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачених ст. 67 КК України, прокурором не заявлено та судом не встановлено.
Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує поряд із умовами угоди про визнання винуватості також дані, які характеризують особу обвинуваченого, те що останній одружений, має зареєстроване місце проживання за яким зарекомендував себе з хорошої сторони, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
З урахуванням думки учасників судового провадження, суд погоджується та доходить висновку, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та даних про його особу, саме погоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень 00 копійок, - є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також сприятиме запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Крім того, суд враховує і те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, усвідомив протиправність своїх дій, запевнив про готовність понести покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а тому, враховуючи принципи індивідуалізації та достатності покарання для виправлення засудженого, суд вважає достатнім та необхідним узгоджене покарання у виді штрафу у визначеному в угоді розмірі.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання стосовно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Згідно із ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Таким чином, накладені у кримінальному провадженні арешти, слід скасувати.
Судові витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні у розмірі 3 789 гривень 40 копійок (за проведення судової ґрунтознавчої експертизи № СЕ-19/126-24/8375-ФХД від 02.08.2024) - слід стягнути із обвинуваченого, відповідно до ст.124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 314, 370, 371, 373, 374, 376, 394, 468, 469-470, 472, 473- 476 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 вересня 2024 року, укладену між прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262020002909 від 20.07.2024, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України та призначити йому покарання, узгоджене в угоді про визнання винуватості, у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави, документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 3 786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 40 копійок.
Накладений ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.07.2024, у справі № 725/6833/24, арешт на екскаватор-навантажувач марки JCB 3 CX 14M4WM, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , яким на момент виявлення кримінального правопорушення користувався ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування - скасувати.
Накладений ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.07.2024, у справі № 725/6835/24, арешт з обмеженням права розпорядження та відчуження на тимчасово вилучене майно, самоскид марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_4 , що на праві власності належить ОСОБА_9 - скасувати.
Після набрання вироком законної сили, речові докази:
-екскаватор-навантажувач марки JCB 3 CX 14M4WM, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що визнаний речовим доказом та знаходиться на відповідальному зберіганні оперативного чергового СФМО МТК «Калинівський ринок» ОСОБА_10 на території господарського двору МТК «Калинівський ринок» за адресою: АДРЕСА_2 - повернути за належністю ОСОБА_7 ;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ескаватор-навантажувач марки JCB 3 CX 14M4WM, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , видане ОСОБА_7 , що зберігається у матеріалах кримінального провадження (а.м.к.п. 39) - повернути за належністю ОСОБА_7 ;
-Договір № 221Д від 31.10.2023 укладений між комунальним підприємством «Міський торгівельний комплекс «Калинівський ринок» та ФОП ОСОБА_6 про виконання робіт на транспортних засобах, що зберігається у матеріалах кримінального провадження (а.м.к.п. 47) - повернути за належністю ОСОБА_6 ;
-вантажний самоскид марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_4 , що визнаний речовим доказом та повернутий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити за належністю останньому;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 , що зберігається у матеріалах кримінального провадження (а.м.к.п. 59) - повернути ОСОБА_6 ;
-зразки піщано-гравійної суміші із кількісним вмістом гравію 79,07%, що упаковані до сейф пакету з номером 1877371, які вилучені в ході ОМП в АДРЕСА_2 з причіпа транспортного засобу вантажний самоскид марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_4 та зберігаються у камері схову речових доказів Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області - звернути у дохід держави;
-зразки гравію, що упаковані до сейф пакету з номером 2005874, які виучені в ході ОМП в АДРЕСА_2 з копанки (ями) під № 1 та зберігаються у камері схову речових доказів Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області - звернути у дохід держави;
-зразки гравію, що упаковані до сейф пакету з номером 2005872, які виучені в ході ОМП в АДРЕСА_2 з копанки (ями) під № 2 та зберігаються у камері схову речових доказів Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області - звернути у дохід держави;
-зразки гравію, що упаковані до сейф пакету з номером 3251387, які виучені в ході ОМП в АДРЕСА_3 та зберігаються у камері схову речових доказів Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області - звернути у дохід держави.
Роз'яснити обвинуваченому положення ст. 476 КПК України, а саме: що в разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддяОСОБА_1