Справа № 716/1433/24
"16" вересня 2024 р. м.Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Стрільця Я.С.
з участю секретаря судових засідань Якимик К.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
В провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 03.07.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 24.07.2024 о 11-15 годині. Сторони по справі повідомлені про день, час та місце проведення судового засідання. На вказану дату сторони в судове засідання не з'явились. Жодних заяв по суті справи чи з процесуальних питань від сторін не надходило. У зв'язку з цим судовий розгляд відкладено на 16.09.2024 о 11-20 годині. Позивач ОСОБА_1 , як і відповідач ОСОБА_2 , була належним чином повідомлена про судовий розгляд, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, в судове засідання не з'явилася, жодної заяви з процесуальних питань суду не надала.
Таким чином, суд двічі вживав заходів для виклику та повідомлення позивача про дату судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від позивача.
Відповідно до вимог ст.223 ч.5 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, відповідно до вимог ст.257 ч.1 п.3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Неявка позивачів, участь яких у засіданні визнана судом обов'язковою для дачі особистих пояснень, може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду за правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 201/10953/18-ц (провадження № 61-7240св19, ЄДРСРУ № 88834091 ).
За загальним правилом частини п'ятої статті 223 ЦПК України, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною п'ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов'язковою).
Слід також враховувати правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі №9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27.05.2020 у справі №9901/11/19 (провадження №11-122заі20)про те, що загальнообов'язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі№ 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18,
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про день, час та місце проведення судового засідання повторно не з'явилася та не повідомила про причини неявки, а також не надала суду заяву про розгляд справи за її (або ж її представника) відсутності. Разом з тим, відсутність позивача в судовому засіданні перешкоджає проведенню судового розгляду. Сам предмет позову передбачає обов'язкову участь сторони позивача з метою доведення обґрунтованості підстав позову.
Саме тому, з врахуванням позиції суду касаційної інстанції, обставин справи, суд вважає, що є підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.223, 257, 258, 259, 260, 263 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ