Справа № 709/1048/24
16 вересня 2024 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Романової О.Г.,
при секретарі судового засідання - Данілової О.С.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Олабин Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 Чорнобаївського районного суду Черкаської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора сектору реагування патрульної поліції ВПД № 2 (с-ще Чорнобай) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Лисенка Є.М., ГУНП в Черкаській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 914059 від 14.06.2024 року, -
19.06.2024 гр. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Інспектора сектору реагування патрульної поліції ВПД № 2 (с-ще Чорнобай) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Лисенка Є.М., ГУНП в Черкаській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 914059 від 14.06.2024 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що він вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 914059 від 14.06.2024 підлягає скасуванню з наступних підстав.
Вважає, що працівник патрульної поліції не мав права притягнути його до адміністративної відповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи. Звинувачення не може ґрунтуватися лише на припущеннях працівника патрульної поліції. Якщо ж поліцейський встановив докази, які вказують на вчинення правопорушення і посилається на них, водій має право ознайомитися з цими доказами, навіть якщо це відеозапис з нагрудної камери інспектора. У разі відмови поліцейського надати водію для ознайомлення такий відеозапис, можна вважати, що такого доказу не існує.
Тобто, відповідачем фактично не зафіксовано керування ним транспортним засобом, яке б доводило його вину, а вся справа побудована лише на словах працівника поліції, що в машині він був сам з дитиною.
Також, при розгляді справи 14.06.2024 не були досліджені докази по справі. Його не запитували чи перебував він за кермом чи не перебував, поліція не взяла до уваги рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області про скасування постанови, в якому вказано, що він дав покази, що не керував автомобілем і навпаки його дружина ОСОБА_2 ним керувала. Дружину також ніхто не викликав і не допитував. Будь-яких інших доказів його вини, окрім слів працівника поліції, не має та йому не надано. В самій постанові, в даті складання, допущено виправлення. З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві та у відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Законодавством дійсно регламентовано відповідальність за керування особою, яка була позбавлена права керування транспортними засобами, та щоб притягнути його за цією статтею необхідно щоб було доказано факт керування саме ним транспортним засобом. Однак, транспортним засобом, у вказаній в постанові час, він не керував.
На підставі вищевикладеного просить суд скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі БАД № 914059 від 14.06.2024. Справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - закрити.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.06.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 13-15).
У зв'язку із усуненням недоліків ухвалою Чорнобаївсього районного суду Черкаської області від 02.07.2024 адміністративний позов прийнятий до розгляду та відкрито провадження по справі (а.с. 26-27).
08.07.2024 представником ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 поданий до суду відзив на адміністративний позов (а.с. 44-52), який мотивований наступним.
Відповідно до постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06.02.2024 у справі № 709/46/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Дана постанова набрала законної сили 17.02.2024.
Відповідно до вищевказаної постанови ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні та про позбавлення його права керування транспортними засобами строком на один рік був обізнаний.
Так, 29.04.2024 14:32 год. по вул. Шевченка біля магазину «Чумак» працівники поліції зупинили вищевказаний транспортний засіб, проте ОСОБА_1 з автомобіля не виходив, а тому через вікно йому було повідомлено про причину зупинки та роз'яснені його права та строк оскарження постанови і в подальшому працівником поліції відносно позивача було проведено розгляд справи про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Факт руху транспортного засобу зафіксовано на службовий автомобільний відео реєстратор. Також, на нагрудні бодікамери зафіксовано, що під час зупинки автомобіля «Honda Civic», н.з. НОМЕР_1 , в ньому перебували лише ОСОБА_1 та його малолітня дитина, більше нікого в салоні автомобіля не було.
Цього дня працівники поліції відносно позивача склали постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2029810 від 29.04.2024. Після чого ОСОБА_1 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом про скасування вищевказаної постанови.
24.05.2024 рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області позов ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення від 29.04.2024 серії ЕНА № 2029810, про накладення на ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. - скасовано. Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП направлено на новий розгляд до ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області. В частині вимог щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - відмовлено.
Згідно рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.05.2024 вбачається, що підставою скасування постанови стало те, що оскаржувана постанова, винесена від імені інспектора Доброштана С.Ю., але фактично оскаржувана постанова, винесена поліцейським Лисенком Є.М., розгляд справи проводився також ним. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині, а саме скасування оскаржуваної постанови.
Посилання позивача на те, що він не керував вказаним транспортним засобом, суд оцінив критично та як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за скоєне.
На виконання рішення суду ОСОБА_1 було запрошено до ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області для проведення повторного розгляду щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
14.06.2024 до ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області прибув ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, із застосуванням засобів відео фіксації (бодікамери № 21100111), позивачу були роз'яснені права, строк оскарження постанови, суть вчиненого ним правопорушення та відносно останнього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 914059 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Клопотання та зауваження при розгляді справи під час складання адміністративної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від ОСОБА_1 не находили.
Встановлені обставини свідчать про наявність в діянні ОСОБА_1 ознак та складу адміністративного правопорушення зазначеного в постанові серії БАД № 914059 від 14.06.2024.
На підставі вищевикладеного просить суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Додатково суду пояснив, що 29.04.2024 у обідній час його родина їхала на автомобілі «Honda Civic», н.з. НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . За кермом автомобіля була його цивільна дружина - ОСОБА_2 , оскільки він був позбавлений права керування строком на один рік за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Його цивільна дружина в березні 2024 року отримала посвідчення водія, категорії В. Однак, в цей день вона забула їх вдома, а тому злякалася, що її притягнуть до адміністративної відповідальності. Оскільки у нього були неприязні відносини з працівником поліції ОСОБА_4 , які виникли внаслідок його неправомірних дій відносно нього під час складення протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП, він сказав своїй дружині зупинитися біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », але не відкривати двері автомобіля та не виходити. Він сидів в машині на місці пасажира, поруч із водієм, а їх малолітній син - на задньому пасажирському сидінні. Працівники поліції почали стукати у вікна, у зв'язку із чим дружина ще більше злякалася. Потім, оскільки їх дитині стало жарко в зачиненому автомобілі, він вийшов з машини, взяв дитину на руки, та пішов з місця події. Дружина залишилася в машині, оскільки чекала їх спільного знайомого, який повинен був принести її посвідчення водія. Звернув увагу суду на те, що коли він залишав місце події, він повідомив працівників поліції про те, що водій автомобіля залишився в транспортному засобі. У той час, як працівники поліції йшли за ним, його дружина вийшла з автомобіля, зачинила двері та також покинула місце події. Вважає, що факт керування ним транспортним засобом не доведений працівниками поліції. Також, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке відбулося 14.06.2024, працівник поліції, який проводив розгляд справи, не дослідив докази по справі, не заслухав його пояснення, не допитав його дружину та прийняв не обґрунтоване рішення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Під час розгляду справи жодних клопотань він не заявляв, оскільки є юридично необізнаною людиною. Його дружина, 14.06.2024 прийшла на розгляд справи разом із ним, однак її працівник поліції не допитав стосовного того хто перебував за кермом автомобіля.
В судовому засіданні представник відповідача ГУНП в Черкаській області Олабин Ю.І. просила суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав зазначених у відзиві на позов. Просила суд звернути увагу на те, що позивачу достовірно було відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами строком на один рік постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06.02.2024, яка набрала законної сили 17.02.2024, оскільки він був особисто присутній під час розгляду справи у суді. Також, звернула увагу на те, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.05.2024 встановлено, що транспортним засобом «Honda Civic», н.з. НОМЕР_1 керував ОСОБА_1 , а його твердження, що за кермом транспортного засобу була його дружина суд оцінив критично. Постанова про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення від 29.04.2024 скасована судом лише з підстави того, що вона була складена не тим працівником поліції, який проводив розгляд справи, у зв'язку із чим була направлена судом на новий розгляд. 14.06.2024 працівником поліції був проведений повторний розгляд справи про адміністративне правопорушення з особистою участю ОСОБА_1 . Останньому були роз'ясненні його права, передбачені ст. ст. 268, 289 КУпАП, зокрема право заявляти клопотання. Після роз'яснення прав, ОСОБА_1 жодних клопотань працівнику поліції не заявляв, жодних зауважень не мав. Вважає, що твердження позивача та покази свідка ОСОБА_2 слід оцінити критично, як такі, що направлені на уникнення від відповідальності. Так на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції (14:55:08) вбачається, що за кермом автомобіля ні кого не було, а ОСОБА_1 сидів на пасажирському сидінні, його малолітня дитина сама сиділа на задньому пасажирському сидінні. Пізніше із автомобіля вийшов лише ОСОБА_1 з дитиною на руках, його дружина з автомобіля не виходила. Працівники поліції відлучилися від автомобіля лише приблизно на одну хвилину, за цей час ОСОБА_2 , крокуючи звичайним шагом, як вона пояснила суду, не мала можливості зникнути з поля зору працівників поліції. Однак, коли працівники поліції оглядали транспортний засіб, через приспущене скло автомобіля, жодної особи в ньому не було.
В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_2 , яка суду повідомила, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_1 29.04.2024 вона з ОСОБА_1 та їх спільною дитиною їхали на автомобілі «Honda Civic», н.з. НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . За кермом автомобіля була вона, оскільки її чоловік був позбавлений права керування транспортним засобом. На вимогу працівників поліції зупинитися вона встала біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Потім вона побачила, що у неї відсутні права водія, які вона забула вдома та злякалася. ОСОБА_1 сказав їй не відчиняти двері та не виходити з автомобіля, оскільки він був у неприязних відносинах з працівниками поліції. У зв'язку із чим вони зачинилися в автомобілі та не виходили, двері не відчиняли. Перебуваючи в автомобілі вона подзвонила їх спільному знайомому ОСОБА_5 та попрохала щоби він поїхав до неї додому та привіз посвідчення водія. Оскільки в машині було жарко, вона перелізла до дитини, яка сиділа на задньому пасажирському сидінні та перебувала поруч із нею. Працівники поліції ходили навкруги машини з планшетами в руках та вони не чули про що останні говорять. У зв'язку із тим, що дитина почала плакати, оскільки в салоні автомобіля було жарко, вони прийняли рішення, що її чоловік візьме дитину та піде до її подруги, а вона буде чекати коли принесуть їй посвідчення водія. Коли працівники поліції відлучилися від автомобіля, вона вийшла з нього, зачинила двері та пішла звичайним шагом у бік центру на зустріч знайомому. Коли вона повернулася на місце із посвідченням водія працівників поліції на місці вже не було. 14.06.2024 вона приходила до відділу поліції разом із чоловіком, але її ніхто до кабінету не запрошував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до відомостям, які містяться в оскаржуваній постанові, остання винесена поліцейским ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Лисенком Є.В. - 14.06.2024 в присутності ОСОБА_1 та вручена останньому в цей же день.
Згідно відомостям вхідної кореспонденції Чорнобаївського районного суду Черкаської області адміністративний позов поданий позивачем до суду 19.06.2024.
Отже, десятиденний строк оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України, був дотриманий позивачем.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Стаття дев'ята КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За змістом ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 251 КУпАП України передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 914059 від 14.06.2024 ОСОБА_1 29.04.2024 о 14 год. 39 хв. в смт Чорнобай по вул. Шевченка керував автомобілем «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія, а саме був позбавлений права керування Чорнобаївським районним судом Черкаської області, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. За вищезазначене правопорушення ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.05.2024 (справа № 709/787/24) позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, інспектора СРПП ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Доброштана С.Ю. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задоволено частково. Постанову про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення від 29.04.2024 серії ЕНА № 2029810, про накладення на ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн. - скасовано. Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП направлено на новий розгляд до Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області. В частині вимог щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - відмовлено (а.с. 57-60). Відповідно до відомостям ЄДРСР рішення суду набрало законної сили 08.06.2024.
Відповідно до положень ч.ч. 4-6 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до змісту рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.05.2024 судом було встановлено, що із відомостей відеозапису вбачається, що працівники поліції на службовому автомобілі переслідували автомобіль "Honda Civic", д.н. НОМЕР_1 . Коли авто зупинилось, і поліцейський ОСОБА_6 підійшов до нього, з автомобіля ніхто не вийшов, вікно водій не відкрив. Через затоноване скло авто осіб, які в ньому перебувають, побачити не вдається. Протягом близько півгодини працівник поліції намагався поговорити з водієм. Поліцейський ОСОБА_6 говорить з кимось по телефону і каже, що ОСОБА_1 переліз на пасажирське місце. В розмові поліцейських немає жодної згадки, що в автомобілі був хтось ще крім ОСОБА_1 та його дитини. Поліцейський ОСОБА_6 попередив ОСОБА_1 , що проведе розгляд справи за його відсутності, та розглянув справу. Згодом з автомобіля вийшов ОСОБА_1 з дитиною на руках і пішов у невідомому напрямі, не реагуючи на зауваження поліцейського та його вимогу зупинитися. Час, протягом якого нагрудна камера не знімала автомобіль позивача, дуже нетривалий.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він не керував вказаним транспортним засобом, суд оцінив критично як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за скоєне.
Зокрема, ОСОБА_1 не надав доказів того, що його дружина вміє керувати автомобілем та має право керування ним.
Разом з тим, судом встановлено, що оскаржувана постанова, винесена від імені інспектора ОСОБА_7 , фактично винесена поліцейським ОСОБА_6 , розгляд справи проводився ним. Вказане вбачається з відеозапису, пояснень ОСОБА_7 в судовому засіданні, та рапортів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , доданих до відзиву.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині, а саме скасування оскаржуваної постанови.
Отже, враховуючи положення ст. 78 КАС України, суд погоджується із твердженням представника відповідача ОСОБА_3 , що факт керування автомобілем "Honda Civic", д.н. НОМЕР_1 , 29.04.2024 ОСОБА_1 встановлений рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.05.2024, яке набрало законної сили.
Судом, в ході розгляду справи, був оглянутий відеозапис з нагрудного реєстратора працівника поліції, який був доданий представником відповідача до відзиву на позов, відомості в якому підтверджують обставини встановлені судом під час розгляду справи № 709/787/24.
В підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем до адміністративного позову була додана копія посвідчення водія серії НОМЕР_2 , відповідно до відомостям якого ОСОБА_2 має право керування транспортними засобами категорії В, яке на думку суду, не може бути беззаперечним доказом керування транспортним засобом саме ОСОБА_2 29.04.2024, а лише засвідчують наявність у останньої права керування транспортними засобами (а.с. 6).
Також за клопотанням позивача в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_2 , покази якої суд оцінює критично, як такі, що спрямовані на сприянні її цивільному чоловіку уникнути відповідальності. Так, згідно відомостям відеозапису, з зупиненого працівниками поліції автомобіля вийшов лише ОСОБА_1 із малолітньою дитиною на руках. Свідок ОСОБА_2 на відеозаписі відсутня. Час протягом якого працівники поліції були відсутні поруч із зупиненим автомобілем є не тривалим (близько однієї хвилини), а отже свідок, враховуючи її покази надані в судовому засіданні про те, що вона покинула транспортний засіб, зачинила двері автомобіля та пішла звичайним шагом прямо по вулиці, не могла би ні потрапити в поле зору працівників поліції, а отже і на відеозапис. Крім того, покази свідка суд вважає не логічними, оскільки факт керування саме свідком транспортним засобом, а ні її цивільним чоловіком, міг би бути підтверджений однією дією, а саме приспущенням скла вікна автомобіля. Твердження свідка про те, що вона з чоловіком злякалися працівників поліції, а тому зачинилися в автомобілі, суд вважає непереконливими, оскільки подія відбувалася в світлу пору доби та в людному місці, а вимоги працівників поліції були законні.
Стосовно твердження позивача про те, що працівником поліції під час складання 14.06.2024 відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП не були дослідженні докази, а саме покази його дружини та оглянутий відеозапис, суд зазначає, що працівником поліції були роз'яснені ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема право заявляти клопотання, однак останній жодних клопотань працівнику поліції не заявляв, будь-яких зауважень не мав, що підтверджується відеозаписом приєднаним представником відповідача до відзиву на позов.
Відповідно до відомостям постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06.02.2024, яка вступила в законну силу 17.02.2024, ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на один рік (а.с. 61-65).
Згідно відомостям постанови від 06.02.2024 ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні, а отже останньому було достовірно відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами.
Не дивлячись на це, ОСОБА_1 29.04.2024 керував транспортним засобом, за що правомірно був притягнутий інспектором сектору реагування патрульної поліції ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а тому підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 914059 від 14.06.2024 відсутні.
На підставі вищевикладеного рішення суб'єкта владних повноважень слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 73,74,77, 241-246, 286 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспектора сектору реагування патрульної поліції ВПД № 2 (с-ще Чорнобай) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Лисенка Є.М., ГУНП в Черкаській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 914059 від 14.06.2024 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Романова