Справа № 712/10114/24
Провадження №1-кс/712/4186/24
06 вересня 2024 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання винесене у кримінальному провадженні № 12024255330001058 від 23 серпня 2024 року за ч. 1 ст. 271 КК України, прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,
Прокурор звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 23.08.2024 року до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення проте, що 23.08.2024 за адресою м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги 4, в закладі піцерія «Бразерс», неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення робіт на кухні, а саме нарізання продуктів на електроприладі слайсер (пристрій для нарізки гастрономічних товарів (м'ясних та ковбасних виробів, овочів, сиру, хлібобулочних товарів), внаслідок порушень вимог законодавства з охорони праці, отримала ураження струмом.
23.08.2024 року за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255330001058 від 23.08.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.
23 серпня 2024 року в результаті проведення огляду за правилами обшуку за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги 4 , в приміщені в піцерії «Бразерс», виявлено та вилучено: слайсер (пристрій для нарізки гастрономічних товарів (м'ясних та ковбасних виробів, овочів, сиру, хлібобулочних товарів), який поміщено до поліетиленового, прозорого мішку, який опечатано та скріплено підписами понятих.
23 серпня 2024 року постановою дізнавача вилучений електроприлад «слайсер» пристрій для нарізки гастрономічних товарів (м'ясних та ковбасних виробів, овочів, сиру, хлібобулочних товарів) визначено речовим доказом.
До судового засідання прокурор не з'явився, в клопотанні послався на розгляд в його відсутність та просив його задовольнити.
Представник власника майна до судового засідання не з'явився, направив письмові заперечення в яких просив розгляд клопотання про арешт майна проводити без його участі та відмовити в задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимогст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.08.2024 року до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що 23.08.2024 за адресою м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги 4, в закладі піцерія «Бразерс», неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення робіт на кухні, а саме нарізання продуктів на електроприладі «слайсер» (пристрій для нарізки гастрономічних товарів (м'ясних та ковбасних виробів, овочів, сиру, хлібобулочних товарів), внаслідок порушень вимог законодавства з охорони праці, отримала ураження струмом.
23.08.2024 року за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255330001058 від 23.08.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.
23 серпня 2024 року в результаті проведення огляду за правилами обшуку за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги 4 , в приміщені в піцерії «Бразерс», виявлено та вилучено: слайсер (пристрій для нарізки гастрономічних товарів (м'ясних та ковбасних виробів, овочів, сиру, хлібобулочних товарів), який поміщено до поліетиленового, прозорого мішку, який опечатано та скріплено підписами понятих.
23 серпня 2024 року постановою дізнавача вилучений електроприлад «слайсер» пристрій для нарізки гастрономічних товарів (м'ясних та ковбасних виробів, овочів, сиру, хлібобулочних товарів) визначено речовим доказом.
З матеріалів клопотання вбачається, що огляд за правилами обшуку проведено 23 серпня 2024 року та до суду подано 26 серпня 2024 року, з порушенням строку передбаченого ч.5 ст.171 КПК України.
В своєму клопотанні прокурор не ставить питання про поновлення з поважних причин процесуального строку, передбаченого для подання клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до частини 2 та 7 статті 115 КПК України при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час.
У свою чергу, статтею 116 КПК України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
В даному випадку, слідчий чи прокурор правом своєчасного звернення до суду з даним клопотанням через засоби поштового зв'язку не скористалися.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами кримінальний процесуальний закон розуміє лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом.
В даному випадку учасником кримінального провадження не ініційовано клопотання про поновлення процесуального строку з наведенням причин через які цей строк пропущено.
З огляду на вищенаведене, слідчий чи прокурор мав діяти у законний спосіб та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді не пізніше 48 годин після вилучення майна про накладення арешту на вилучене майно.
Пропустивши строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, прокурор у своєму клопотанні не просить його поновити, та не зазначає підстав для його поновлення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, так як подано з порушенням вимог ст. 170-171 КПК України.
Керуючись ст.ст.170-173, 303-309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Прокурору Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_5