Рішення
Іменем України
Справа № 712/2999/24
Провадження № 2/712/1623/24
10 вересня 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання Капля А.С.
представника позивача адвоката Шубак О.І. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
08 березня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу.
В обґрунтування позову посилається на те, що 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 в борг грошові кошти у сумі 4 000 доларів США на строк три місяці, зі сплатою 5% відсотків в місяць. На підтвердження отримання грошових коштів відповідачем написано розписку та передано її позивачу.
В розписці сторонами також визначено строк повернення суми позики - до 19 березня 2023 року, та сплати відсотків: - до19 січня 2023 року - 200 доларів США; - до 19 лютого 2023 року - 200 доларів США; - до 19 березня 2023 року - 200 доларів США. В строки визначені домовленістю сторін відповідач зобов'язання з повернення грошових коштів не виконав. 18 січня 2024 року представником позивача - адвокатом Шубаком Олегом Івановичем надіслано відповідачу Вимогу про повернення боргу за розпискою від 19 грудня 2022 року. Поштове відправлення №7901104761189 вручене особисто відповідачу 20 січня 2024 року. Поштове відправлення №7901104725280 повернулося з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У зв'язку з тим, що грошові кошти відповідач не повернув, позивач змушений звернутися до суду для захисту свого порушеного права.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики оформленим розпискою від 19 грудня 2022 року в сумі 4600 доларів США, в тому числі 4000 доларів США суми позики, 600 доларів США процентів та судові витрати.
29 березня 2024 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
01 квітня 2024 року представник позивача адвокат Шубак О.І. позивач скерував до суду заяву про усунення недоліків.
04 квітня 2024 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача адвокат Шубак О.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не подав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 19 грудня 2022 року ОСОБА_2 в день укладання розписки отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4600 дол. США., з яких сума боргу 4000 дол. США, 600 дол. відсотки. Вказану суму зобов'язався повернути до 19 березня 2023 року.
18 січня 2024 року позивачем направлено вимогу про повернення позики (боргу) за розпискою від 19.12.2022 року.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.
Згідно з вимогами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання.
Стаття 204 ЦК України передбачає презумпцію правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.ст.15,30 ЦК України обставини в цивільній справі з'ясовуються на засадах змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Укладення договору позики між сторонами підтверджено наданням розписки, що передбачено ч.2 ст.1047 ЦК України.
Підписанням розписки, відповідач у повному обсязі розумів наслідки взяття на себе боргових обов'язків та проти них не заперечував. Вказаний договір не визнаний недійсним, отже є чинним, а тому підлягає до виконання та відмова від договірних зобов'язань в односторонньому порядку не допускається.
Зміст розписки чітко визначає отримання коштів саме у борг та обов'язок відповідача повернути позичені кошти в строку визначені договором, отже, такі умови договору є результатом домовленості сторін, що відповідає п. 3 ст. 3 ЦК України.
Статтею 527 ЦК України передбачено зобов'язання боржника виконати свій обов'язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов'язанні вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до вимог статті 545 ЦК України кредитор, прийнявши виконання зобов'язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Оригінал боргового документа знаходяться у позикодавця, що свідчить про невиконання позичальником умов договору позики, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 25 квітня 2012 р. № 6-24цс12.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до розписки від 19.12.2022 року встановлено відсотки в розмірі 5% місячних на термін 3 три місяці, 19.01.2023 - 200 дол. США, 19.02.2023 - 200 дол. США, 19.03.2023 - 200 дол. США.
Оригінал розписки від 19.12.2022 року долучений до матеріалів справи (с. 53) та досліджений в суджовому засіданні.
Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 4600 дол. США підлягають до задоволення, оскільки відповідають умовам укладеної між сторонами розписки.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 (провадження № 61-7550св19) Верховний Суд наголосив, що «гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про обсяг доказів в обґрунтування розміру судових витрат позивача на правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц вказала, що така вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК застосовується і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Представником позивача в позовній заяві зазначено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, понесених позивачем, а саме витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
На виконання вимог ст. 137 ЦПК України адвокатом поданий договір про надання правової допомоги від 11.07.2023 року, акт приймання наданих послуг від 11.07.2024, рахунок № 1 від 14.02.2024 року, квитанція про сплату витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
Враховуючи, викладене суд приходить до висновку про задоволення вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн., оскільким виконання адвокатом Власенко А.В. договору про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав позивачки. За відсутністю клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні. Аналогічна правова позиція сформульована Верховним Судом у постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1760,26 грн. за подання позовної заяви, та документально підтверджені позивачем понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення в справі, що передбачено ст. 280 ЦПК України.
Керуючись п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст.4,7,10,81,141,263-266,280-282 ЦПК України, ст.ст.16, 190, 545, 625, 1046, 1049 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 19 грудня 2022 року в сумі 4600 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1760 грн. 26 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн., а всього 11 760 грн. 26 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 )