Справа № 1-1/02
Провадження № 1-о/712/1/24
10 вересня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії:
головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретарі ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 за нововиявленими обставинами,
ОСОБА_8 звернувся до суду з заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 за нововиявленими обставинами. Підставою для звернення до суду відповідно до ст. 459 КПК України зазначив, що існують обставини, які підтверджують незаконність винесення судом вироку, оскільки судом при винесенні остаточного рішення була порушена таємниця нарадчої кімнати та на досудовому розслідуванні не був присутній його захисник, що порушило його право на захист та призвело до незаконного засудження. Таким чином вважає, що вирок підлягає перегляду.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_8 заяву підтримав та зазначив, що наявні докази, які не були відомі суду та можуть суттєво вплинути на результати розгляду кримінальної справи. Такі дані підтверджують, що він не зустрічався зі своїм захисником ні під час затримання, ні весь період досудового слідства. Крім того зазначив, що судді ОСОБА_9 та ОСОБА_10 порушили таємницю нарадчої кімнати, оскільки під час написання вироку, розглядали інші справи та виносили відповідні рішення, а народні засідателі також під час винесення вироку перебували на своїх робочих місцях, де вони безпосередньо працювали. Вважає, що цей факт ставить під сумнів вирок винесений щодо нього, оскільки було грубо порушено його право на захист.
Захисник підтримала заяву, просила задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви, оскільки вважає, що підстав для перегляду за нововиявленими обставинами не має.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановления ухвали, що належить переглянути;
4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;
5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Обов'язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, що у матеріалах справи не висвітлені і потребують окремого розслідування.
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються у тому числі: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Частина перша статті 129 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Стаття 8 КПК України встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В численних рішеннях, зокрема, в рішенні у справі Рябих проти Росії (заява № 52854/99 від 24 червня 2003 року) Європейський суд з прав людини зазначив, зокрема: «Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка… декларує верховенство права як спільну спадщину Договірних Держав. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, серед іншого, щоб коли суди остаточно вирішили справу, їхні рішення не могли бути поставлені під сумнів.
Правова визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судового рішення. Цей принцип передбачає, що жоден учасник процесу не вправі вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення, лише з метою повторного або нового розгляду справи. Повноваження вищих судів на перегляд справи мають використовуватися для виправлення судових помилок чи порушень у відправленні правосуддя, але не для нового розгляду справи. Перегляд не може використовуватися як повторна апеляція і сама по собі можливість існування двох різних поглядів на справу не може бути підставою для перегляду.
Відступ від цього принципу є виправданим лише у випадку, якщо зумовлений обставинами суттєвого та вагомого характеру» (пункти 51-52).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005 року, одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.
Крім зазначеного, як зазначив Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішенні від 06.12.2005р. у справі «Попов проти Молдови» (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
При цьому, у вказаному рішенні звернуто увагу на те, що мають існувати будь-які «вагомі та непереборні обставини», які могли б служити обґрунтованим поясненням того, чому остаточне судове рішення має бути переглянуто і скасовано.
Системне тлумачення глави 34 КПК України у сукупності з наведеними вище положеннями призводить до висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
Цей висновок підтверджується, крім іншого, і самим текстом статті 459 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 459 КПК України судові рішення у кримінальних справах, й зокрема, вироки, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами вичерпно тільки на тих підставах, які наведені у пунктах 1-5 частини другої цієї статті Кодексу.
Нововиявленими є такі обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи, але не були відомі чи не могли бути відомі на той час суду та слідчим органам.
Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами перелічені в частині другій статті 459 КПК України, відповідно до якої такими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до цього положення, нововиявлені обставини мають стосуватися лише вироку або судових рішень, що постановлені щодо цього вироку, тобто судового рішення по суті кримінального обвинувачення.
За таких обставин слід також зазначити, що перегляд вироку у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в кримінальному судочинстві. На відміну від перегляду вироку в порядку апеляційного або касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість вироку, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення вироку суд не мав можливості врахувати ту або іншу істотну обставину, яка могла би суттєво вплинути на ухвалення вироку, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_8 судом не встановлено будь-яких обставин, які у розумінні ст.ст. 459, 462 КПК України, можна вважати нововиявленими.
По - перше, відповідно до матеріалів кримінальної справи, захист прав підсудного здійснював захисник ОСОБА_11 . Зі змісту вироку, як апеляційної так і касаційної інстанції, а також матеріалів справи не вбачається порушення права підсудного на захист. Про порушення такого права підсудній не вказував, з самого початку судового розгляду, йому було відомо, що захисник в межах СІЗО його не відвідував. Зі свої правами та обов'язками був ознайомлений в повному обсязі.
Що стосується посилання засудженого на порушення таємниці нарадчої кімнати складом суду, то судом було досліджено відповіді голови та заступника голови Апеляційного суду Черкаської області на запит ОСОБА_8 (т. 20 а.с. 12, 21), відповідно до яких у період перебування в нарадчій кімнаті по справі відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - судді ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не брали участі у розгляді інших кримінальних справ.
Відомостей про місце знаходження народних засідателів під час винесення вироку та доказів порушення ними таємниці нарадчої кімнати, ОСОБА_8 та його захисник суду не надали.
Таким чином доводи ОСОБА_8 щодо порушення таємниці нарадчої кімнати не знайшли свого підтвердження і є лише припущеннями засудженого.
Отже викладені в заяві доводи ОСОБА_8 спрямовані виключно на нове дослідження та оцінку доказів, які вже досліджувалися та оцінені судами різних інстанцій, що є неприпустимим з огляду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України обсяг перевірки справи обмежується поданою заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Якщо при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами буде встановлено, що нововиявлені обставини не підтвердились або не справили істотного впливу на законність та обґрунтованість судового рішення, що переглядалося, суд має постановити ухвалу про залишення поданої заяви без задоволення.
В заяві ОСОБА_8 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не наведено тих обставин, які б могли істотно вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.
Виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких нововиявлених обставин як підстав для скасування оспорюваного вироку.
Керуючись ст. ст. 459, 462, 464 КПК України, суд,
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_8 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 28.01.2002 за нововиявленими обставинами, відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана заявником та його захисником до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкасти протягом семи діб з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали оголошений 13.09.2024 о 12:00 год.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3